Рішення № 136145570, 21.04.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/445/17

провадження 2/216/60/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Цимбалістенко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Таганської Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 633 417,55 грн., а також стягнути з нього судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 28.12.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір №991/269/07 відповідно до п.1 якого позивач зобов`язувався надати відповідачу кредит у сумі 140 000 дол. США. Кредитування за даним генеральним договором здійснювалося протягом періоду з 28.12.2007р. по 27.12.2017р. Конкретні умови кредитування, а саме : сума, мета та строк кредиту, розмір процентної ставки, порядок погашення кредиту визначалися безпосередньо додатковими угодами до зазначеного генерального договору. В один день із генеральним договором, тобто 28.12.2007р., між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №991/270/01/07 відповідно до якої відповідачу було надано кредит в сумі 140 000 дол. США зі сплатою 13,5% річних та кінцевим строком повернення заборгованості до 27.12.2017р. Згідно договору про внесення змін від 21.10.2008р. відсоткову ставку за кредитом збільшено до 14,5% річних. Відповідно до п.п.4, 4.1 додаткової угоди відповідач зобов`язаний щомісячно погашати кредит в сумі 1230,00 грн. згідно графіка та відсотки за користування кредитом.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем 16.09.2016 року було надіслано відповідачу вимогу про погашення простроченої заборгованості. Однак, до теперішнього часу кредитні кошти позивачу у повному обсязі не повернуті.

Оскільки позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, Банк був вимушений звернутися до суду з даним позовом для стягнення заборгованості в примусовому порядку в розмірі 356 349,27 дол. США, що в еквіваленті на дату подачі позову складало 9 416 880,46 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 140 817,34 дол. США, що в еквіваленті на дату складання розрахунку складало 3 721 236,91 грн.; сума заборгованості за відсотками - 137 494,12 дол. США, що в еквіваленті на дату складання розрахунку складало 3 633 417,55 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 26 146,07 дол.США, що в еквіваленті на дату складання розрахунку складало 690 935,65 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків 51 9891,74 дол.США, що в еквіваленті на дату складання розрахунку складало 1 371 290,34 грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, зменшивши їх, та просив стягнути заборгованість в примусовому порядку в розмірі 278 311,46 дол. США, що в еквіваленті на дату складання розрахунку складало 7 354 654,47 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 140 817,34 дол. США, що в еквіваленті на дату складання розрахунку складало 3 721 236,91 грн.; сума заборгованості за відсотками - 137 494,12 дол. США, що в еквіваленті на дату складання розрахунку складало 3 633 417,55 грн.;

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 110 319,82 грн.

Процесуальні дії суду та учасників справи

У провадженні судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. перебувала справа № 216/445/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

04 липня 2019 року було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено.

04 жовтня 2019 року надійшла заява про перегляд заочного рішення. В обґрунтування було зазначено, що на протязі тривалого періоду часу, а саме до 2013 року, відповідач регулярно виконував свої кредитні зобов`язання перед позивачем, сплачуючи грошові кошти на рахунок позивача. Після цього у відповідача виникли фінансові труднощі у зв`язку з сімейними обставинами та відповідач був вимушений припинити виконання своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором.

Таким чином, суд фактично позбавив права на подання відзиву на позов, доказів.

Вказаний договір іпотеки, предметом якого були гаражі та гаражні бокси, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 400000 доларів США, був укладений на виконання взятих відповідачем зобов`язань перед банком за згаданим кредитним договором.

Через деякий час після припинення виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором позивачем було вилучено вищевказане нерухоме майно з метою його реалізації.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 січня 2020 року заочне рішення по справі Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, справу призначето до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрально-Міського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, від 26 грудня 2024 року визначено головуючу суддю у справі: Цимбалістенко О.В. Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи стало Рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2024 року № 3509/0/15-24, яким суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28 серпня 2025 року замінено позивача АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» та закрито підготовче провадження у цивільній справі

Представник позивача у судове засідання 21 квітня 2026 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Раніше було подано заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідач у судове засідання 21 квітня 2026 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір №991/269/07 відповідно до п.1 якого позивач зобов`язувався надати відповідачу кредит у сумі 140 000 дол. США. Кредитування за даним генеральним договором здійснювалося протягом періоду з 28.12.2007р. по 27.12.2017р. Конкретні умови кредитування, а саме: сума, мета та строк кредиту, розмір процентної ставки, порядок погашення кредиту визначалися безпосередньо додатковими угодами до зазначеного генерального договору. В один день із генеральним договором, тобто 28.12.2007р., між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №991/270/01/07 відповідно до якої відповідачу було надано кредит в сумі 140 000 дол. США зі сплатою 13,5% річних та кінцевим строком повернення заборгованості до 27.12.2017р. Згідно договору про внесення змін від 21.10.2008р. відсоткову ставку за кредитом збільшено до 14,5% річних. Відповідно до п.п.4, 4.1 додаткової угоди відповідач зобов`язаний щомісячно погашати кредит в сумі 1230,00 грн. згідно графіка та відсотки за користування кредитом.

Зарахування коштів підтверджено меморіальним ордером № 50-15 з якого вбачається зарахування коштів відповідачу у розмірі 140000 тис. Дол.

Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором 991/270/01/07 вбачається, що у відповідача станом на 14 вересня 2016 року наявна заборговансіть за кредитом у загальному розмірі 278311,46 дол., що еквівалентно 7354654,47 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 11 Цивільного кодексу Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей626,628 Цивільного кодексуУкраїнидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першоюстатті 638 Цивільного кодексу Україниістотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу Українивизначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першоїстатті 509 Цивільного кодексу Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексуУкраїнипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зістаттею 526 Цивільного кодексу Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею1056 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зістаттею 1049 Цивільного кодексу Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першоїстатті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Зарахування коштів підтверджено меморіальним ордером № 50-15 з якого вбачається зарахування коштів відповідачу у розмірі 140000 тис. Дол.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

У зв`язку з неповерненням за договором та відповідно до розрахунку вимог банку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитом в рамках Генерального договору №991/269/07 станом на 14.09.2016 року відповідач має заборгованість в розмірі 7 354 654,47 грн., яка складається з: 3 721 236,91 грн. - сума заборгованості за кредитом; 3 633 417,55 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, наведені вище обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, які грунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит» і спростовують заперечення відповідача про недоведеність даних обставин. Крім того відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень щодо сплати заборгованості по кредиту, які були висловлені в заяві про перегляд заочного рішення.

Такі висновки також узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до громадянина про стягнення боргу за кредитним договором від 18 лютого 2011 року, де Велика Палата, погодившись із судовими рішеннями про стягнення із боржника непогашеного тіла кредиту, зазначила, що хоча укладений між сторонами кредитний договір від 18 лютого 2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить розміру і строку повернення кредиту, однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, і необхідність їх захисту через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно достатті 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першоюстатті 611 Цивільного кодексу Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При цьому, суд враховує, що частиною 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статтями 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду, АТ «СЕНС БАНК» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, зокрема, кредитний договір, оформлений та підписаний його сторонами в установленому законом порядку, зміни до договору, належний розрахунок кредитної заборгованості, та документи про правонаступництво.

Кредитний договір та зміни до нього є дійсними, у судовому порядку не оскаржувались. Розрахунок заборгованості проведений кредитором відповідачем не спростований.

А тому, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, у добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7354654,47 грн.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки

У відповідності до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями ч. ч. 1 та 3 ст. 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).

Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку ч. 4 ст. 83 ЦПК України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Крім того, суд враховує, що відповідно достатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1статті 141 ЦПК Українивстановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд враховує, що оскільки позов задоволено, тому судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючого ст.ст.2,12,13,81,247,258,259,263-265,268,273,280-282,284,352,354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділуХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість у розмірі 278 311,46 дол. США, що в еквіваленті на дату складання розрахунку складало 7 354 654,47 грн. (сім мільйонів триста п`ятдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят чотири грн. 47 коп.), за кредитним договором №991/269/07 від 28.12.2007р., яка складається із заборгованості за кредитом 140 817,34 дол. США, що в еквіваленті на дату складання розрахунку складало 3 721 236,91 грн. та суми заборгованості за відсотками - 137 494,12 дол. США, що в еквіваленті на дату складання розрахунку складало 3 633 417,55 грн.

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 110 319,82 грн. (сто десять тисяч триста дев`ятнадцять грн. 82 коп.).

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

7. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство « СЕНС БАНК » (м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; код ЄДРПОУ 23494714).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення складено 21 квітня 2026 року.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО