Ухвала суду № 136135082, 27.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2360/26

Провадження №: 2/755/3754/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

"27" квітня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ТОВ «Юніт Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання копії даної ухвали.

Підставами для залишення позову без руху визначено відсутність підтвердження щодо зарахування судового збору в сумі 3 028,00 грн, який сплачено відповідно до платіжної інструкції від 22 серпня

2025 року № 25482, до спеціального фонду Державного бюджету України, що встановлено перевіркою через комп`ютерну програму документообігу суду «Д-3».

Частиною п`ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 24 березня 2026 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету позивача 24 березня 2026 року о 03-50 год.

Таким чином, ухвалу від 23 березня 2026 року про залишення позову без руху вручено позивачеві 24 березня 2026 року

24 березня 2026 року (вхід. від 21 квітня 2026 року № 23064, передано судді Хромовій О.О.

27 квітня 2026 року) представник ТОВ «Юніт Капітал» - Кукса К.О., подала до суду заяву про усунення недоліків, у якій зазначила, що вимоги суду вважає необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству. До позовної заяви додано платіжну інструкцію про сплату судового збору від 22 серпня 2025 року № 25482. Цей платіж є підтвердженим та здійсненим до подання позову, що повністю відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір». Повторна сплата збору законодавством не передбачена, якщо первинний платіж здійснено вірно та в повному обсязі. Також законом України «Про судовий збір», не встановлено обов`язку щодо зазначення повного прізвища, імені, по батькові у платіжній інструкції про сплату судового збору. Норма закону не містить вимог щодо обов`язковості зазначення таких реквізитів, а отже, їх відсутність не може слугувати підставою для визнання факту сплати судового збору неналежним або таким, що не підтверджує виконання вимог закону. Крім того, повторна сплата судового збору за обставин, коли він уже сплачений належним чином, не передбачена законодавством і покладає на позивача зайвий та неправомірний фінансовий тягар. Таким чином, відмова у відкритті провадження з мотивів відсутності ПІБ відповідача у квитанції про сплату судового збору є неправомірною та такою, що суперечить положенням Закону України «Про судовий збір» та конституційним гарантіям права на судовий захист.

Вивчивши заяви позивача суд зазначає таке.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

До позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» додано платіжну інструкцію від 22 серпня 2025 року

№ 25482 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд вчинив перевірку зарахування судового збору у розмірі 2 422,40 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 22 серпня 2025 року № 25482 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн до Державного бюджету України.

При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом з`ясовано, що станом на 23 березня 2026 року інформація про зарахування коштів за платіжною інструкцією від 22 серпня 2025 року № 25482про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн у справі

№ 755/2360/26 за подання позовної заяви відсутня.

За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано.

Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 31 січня 2024 року по справі

№ 757/17452/21-ц, від 24 листопада 2023 року по справі № 334/5481/23, від 12 лютого 2024 року по справі № 2-814/10, від 30 квітня 2025 року по справі № 754/6846/24.

У заяві про усунення недоліків позивач зазначив, що судовий збір сплачено про що долучено відповідну квитанцію про сплату судового збору, повторна сплата судового збору покладає на позивача зайвий та неправомірний фінансовий тягар. Крім цього, закон не містить жодної норми щодо необхідності зазначення у квитанції інформації про відповідача чи конкретну позовну заяву.

Суд враховує, що до заяви про усунення недоліків позивачем не долучено відповідного підтвердження (довідки) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про зарахування судового збору в сумі 2 422,40 грн відповідно до платіжної інструкції від 22 серпня 2025 року № 25482 або іншого документу про сплату судового збору

На виконання вимоги статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд повторно вчинив перевірку зарахування судового збору у розмірі 2 422,40 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від

22 серпня 2025 року № 25482 до Державного бюджету України.

Судом встановлено, що інформація про зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжною інструкцією від 22 серпня 2025 року № 25482 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн за подання позовної заяви у справі № 755/2360/26 відсутня.

Суд також враховує, що дата формування квитанції про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн, що долучено позивачем до матеріалів справи, а саме 22 серпня 2025 року, значно передує даті звернення з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Дніпровського районного суду міста Києва, що мало місце у грудні 2025 року.

Вказана квитанція від 22 серпня 2025 року № 25482 також не містить зазначення за яку саме позовну заяву сплачено судовий збір, що не виключає імовірності повторного використання такої квитанції при зверненні з позовами до відповідача до Дніпровського районного суду міста Києва.

Шляхом моніторингу відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень та засобами автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» встановлено, що платіжну інструкцію від 22 серпня 2025 року № 25482 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн позивачем також долучено до позовної заяви по справі № 755/16980/25.

Таким чином, додана до позовної заяви платіжна інструкція від 22 серпня 2025 року № 25482 про сплату судового збору не може слугувати належним доказом сплати судового збору за подачу позовної заяви від 06 грудня 2025 року по справі № 755/2360/26.

Отже, ТОВ «Юніт Капітал» вимоги ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від

23 березня 2026 року не виконало, недоліки позовної заяви не усунуло.

Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною п`ятою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня

2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.

Суд звертає увагу позивача, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - вважати такою, що не подана та повернути суб`єкту звернення.

Роз`яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя О.О. Хромова