Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 141/164/26
Провадження № 2/141/206/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2026 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області, в складі головуючого судді: Демченко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 36385,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Позивачем та Відповідачем укладено кредитні договори: 08.09.2025 кредитний договір № 71141892, за яким ОСОБА_1 видано кредит у сумі 5000,00 грн; 08.09.2025 кредитний договір № 6536183, за яким ОСОБА_1 видано кредит у сумі 5000,00 грн.
Оскільки Відповідач не виконує зобов`язання за кредитними договорами, станом на момент подання позовної заяви до суду утворилась заборгованість перед Позивачем.
Просить стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 36385,00 грн:
за договором №71141892 від 08.09.2025 в розмірі 16 200,00 грн, з яких: 5 000,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу; 450,00 грн - сума заборгованості за процентами; 750 грн - сума заборгованості за комісією; 10 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою;
за договором №6536183 від 08.09.2025 в розмірі 20 185,00 грн, з яких:5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4322,50 грн - сума заборгованості за процентами; 862,5 грн - сума заборгованості за комісією; 10 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Крім цього позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 22.03.2026. Клопотань та заяв не подавали. Відповідач копію ухвали суду отримала 21.03.2026. Клопотань, заяв чи відзиву на позов до суду не подала.
Керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:
08.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71141892.
Відповідно до умов договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн. строком на 30 днів (з 08.09.2025 по 07.10.2025 р.), із (фіксованою) процентною
ставкою у розмірі 0.300 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 750,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 67765, що був надісланий на вказану Відповідачем/ Позичальником електронну адресу - alichka200293@gmail.com) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З довідки № БТ/Е - 14015 від 15.04.2026 АТ «Універсал Банк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 . Також банком надано рух коштів по картці, з якого вбачається, що 08.09.2025 на картку № НОМЕР_1 було здійснено нарахування коштів в розмірі 5000,00 грн.
Перерахунок коштів в розмірі 5000,00 грн на рахунок Відповідача за кредитним договором № 71141892 від 08.09.2025 підтверджується довідкою АТ «Таскомбанк» про здійснення платіжної операції №657d6809-6694-48e3-915d-3d86f238e6ba.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 71141892 від 08.09.2025, загальна сума грошових вимог Позивача до Відповідача станом на 29.01.2026 становить 16200,00 грн, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 5000,00 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 08.09.2025 по 07.10.2025 - 450,00 грн; заборгованість за комісією - 750,00 грн; заборгованість за пенею - 10000,00 грн.
08.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) №6536183, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 5 000,00 грн. строком на 360 днів ( з 08.09.2025 по 02.09.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 250 грн за кожен день понадстрокового користування.
Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '812167, що був надісланий на вказану Відповідачем/ Позичальником електронну адресу - alichka200293@gmail.com) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З довідки № 19565/47-260324/97 - БТ від 29.03.2026 АТ «Акцент- Банк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 .
Відповідачу передано у власність грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн за посередництвом АТ «Юнекс Банк» в рамках договору про організацію переказу коштів на картки отримувачів №03 від 21.03.2024 р., платіж проведено через платіжну систему, що підтверджується довідкою АТ «Юнекс Банк» про успішне проведення платіжної операції №034484078832 про переказ коштів в розмірі 5 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_3 .
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №6536183 від 08.09.2025, загальна сума грошових вимог Позивача до Відповідача станом на 28.01.2026 становить 20185,00 грн, зокрема: 5 000,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу;4322,50 грн. - сума заборгованості за процентами, нарахованими з 08.09.2025 по 07.12.2025; 862.5 грн. - сума заборгованості за комісією; 10 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Позивач надсилав на електронну пошту Відповідача вимогу про повернення кредиту за кредитним договором № 6536183 від 08.09.2025, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Щодо позовних вимог в частині заборгованості за основною сумою боргу та процентами за договорами № 71141892 від 08.09.2025 та №6536183від 08.09.2025,суд зазначає:
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечувала наявність кредитних зобов`язань перед ТОВ «1 Безпечне агентство кредитів» або оспорював їх розмір, натомість позивач довів існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, зокрема підтвердив факт отримання позичальником кредитних коштів.
Суд бере до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості відповідач не надав.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за основною сумою боргу та нарахованими відсотками за користування кредитом за кредитними договорами № 71141892 від 08.09.2025 та № 6536183 від 08.09.2025 в загальному розмірі 14772,50 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту за договорами № 71141892 від 08.09.2025 та № 6536183 від 08.09.2025, суд зазначає:
Кредитними договорами передбачено сплата позичальником комісії за надання кредиту.
В договорах визначено, що комісія за надання кредиту - грошові кошти, які згідно умов договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю за надання та користування кредитом в якості однієї зі складових загальних витрат за споживчим кредитом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Отже, законом передбачено право банку чи іншої фінансової установи-кредитодавця, встановлювати в договорі і вимагати сплати від позичальника комісій за додаткові та супутні послуги, пов`язані, зокрема, з наданням кредиту.
Водночас встановлення комісії за дії, які не є послугою, суперечить положенням закону.
В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитодавцем встановлена комісія за надання кредиту.
ВП ВС у постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 зазначив, що банк неповноважний стягувати з позичальника плату за дії, які не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам самого банку.
Також, колегія суддів ВП ВС у постановах від 13.07.2022у справі №363/1834/17, 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 зауважила, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавств обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.
Таким чином, вимога про стягнення комісії за надання кредиту є недоведеною і задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення заборгованості за пенею/неустойкою за договором № 71141892 від 08.09.2025 та за договором № 6536183 від 08.09.2025, суд зазначає:
Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Розмір пені нараховано позивачем з очевидним порушенням зазначених приписів закону.
Крім того, п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У п. 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 зроблено правовий висновок, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.
Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Оскільки пеня нарахована позивачем у період дії воєнного стану, ці вимоги не можуть бути задоволені.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025, витяг з акту № 2-МК приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 від 14.01.2026, платіжну інструкцію № d7013d, ордер на надання правничої допомоги. Загальна вартість правничої допомоги згідно з цими документами складає 4500,00 грн.
Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет та характер спору, який відноситься до поширеної категорії справ, є справою незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін, значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, з урахуванням часткового задоволення позову, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3000грн.
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-цвказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає заборгованість в сумі 14772,50 грн, яка виникла з кредитних договорів № 71141892 від 08.09.2025 та № 6536183 від 08.09.2025.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а також часткового задоволення позовних вимог, з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 1080,93 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження: площа Арсенальна, буд. 1 Б, м. Київ, 01010) заборгованість в загальному розмірі 14772,50 грн (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дві гривні 50 коп.), з яких: за кредитним договором № 71141892 від 08.09.2025: за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.) та за нарахованими процентами - 450,00 грн (чотириста п`ятдесят гривень 00 коп.); за кредитним договором № 6536183 від 08.09.2025: за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн, (п`ять тисяч гривень 00 коп.) та за нарахованими процентами - 4322,50 грн (чотири тисячі триста двадцять дві гривні 50 коп.).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» витрати зі сплати судового збору в сумі 1080,93 грн. (одна тисяча вісімдесят гривень 93 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп. ).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження: площа Арсенальна, буд. 1 Б, м. Київ, 01010.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В. Демченко
Судове рішення № 136133774, Оратівський районний суд Вінницької області було прийнято 30.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 141/164/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: