Ухвала суду № 13611609, 23.12.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 р.Справа № 2-а-4460/09/1570 Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача –судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря – Ридванської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»звернувся з позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень за № 0000032300/0 на суму зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ 1011618,00 грн. та за № 0000022300/0 на суму збільшення бюджетного відшкодування з ПДВ 3437541,00 грн., посилаючись на те, що ним чітко було визначено від'ємне значення з ПДВ, позивач визначив його суму у податкових деклараціях за серпень та жовтень 2008 року та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1011618,00 грн. та у розмірі 993712,00 грв., право на які в акті перевірки відповідачем не заперечувалось. Позивач зазначив, що 25.11.2008 року ним надавався уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за серпень 2008 року, в якому збільшив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25.1) на 1011618,00 грн. шляхом зменшення залишку від'ємного значення (рядок 26), право на подання якого передбачено чинним законодавством України. Щодо податкового повідомлення-рішення за № 0000022300/0 на суму збільшення бюджетного відшкодування з ПДВ 3437541,00 грн. позивач зазначив, що відповідно до п. 7.4., пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»заявляти бюджетне відшкодування з ПДВ це право, а не обов'язок, та позивач не відмовлявся від права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. Щодо розміру фактично сплаченої суми ПДВ позивач вказує, що відповідачем вона визначена невірно, оскільки законодавець не ставить розмір такої суми у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року –в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, ТОВ «Біоіл Універсал Україна», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду від 12.05.2010 року в частині скасування податкового повідомлення-рішення за № 0000032300/0 на суму зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ 1011618,00 грн. , та прийняти нове рішення про задоволення позову саме в цій частині.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши

законність і обґрунтованість постанови суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі направлень від 16.12.2008 року № 402 та від 31.12.2008 року № 444, виданих Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією, з 17.12.2008 року по 30.12.2008 року відповідачем проводилась позапланова виїзна перевірка ТОВ «Біоіл Універсал Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за розрахунковий рахунок за серпень 2008 року та жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з липня 2008 року по вересень 2008 року. За результатами перевірки був кладений акт від 19.01.2009 року № 48-9/23-00/34490471.

В акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 7.7.3. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп.4.4. п.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 завищено заявлену суму до бюджетного відшкодування за серпень 2008 року - 1011618,0 грн.; в порушення пп,7.7.2., 7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено бюджетне відшкодування за перевіряємий період 2008 року на 3437541,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією прийняті податкове повідомлення-рішення від 21.01.2009 року № 0000032300/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ «Біоіл Універсал Україна»в розмірі 1 011 618 грн., та податкове повідомлення - рішення від 21.01.2009 року № 0000022300/0, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 437 541,00 грн.

22.09.2008 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року. У рядку 18.1. цієї податкової декларації позивачем визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду у сумі 335 197 грн. У рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»становить 8 280 328 грн. У рядку 25 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню»підприємством зазначені прочерки.

5.1 1.2008 року позивачем був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2008 року. У рядку 6 цього розрахунку позивачем були змінені показники рядків 25 та 26 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року, шляхом перенесення суми у розмірі 1 011 618 грн. з рядка 26 до рядка 25.1, тобто позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму у розмірі 1 011618 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України визначений п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість ». Згідно з положеннями цього пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, врахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.3. п.7.7. ст. 7 цього Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Підпунктом 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Виходячи з наведених положень Закону, право на бюджетне відшкодування виникає у платника податків лише за обставини, якщо у наступному періоді різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду має від'ємне значення. Відповідно до п.2.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72, підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

З огляду на той факт, що у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року позивачем було визначене позитивне значення такої різниці у розмірі 335 197,00 грн. (рядок 18.1 податкової декларації), колегія суддів вважає правильним посилання суду першої інстанції на те, що, незважаючи на наявність уточнюючого розрахунку, у позивача не виникало право на бюджетне відшкодування у визначеному податковому періоді у зв'язку із невиконанням ним обов'язкової умови, за наявності якої виникає право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України.

Суд першої інстанції правильно зазначив в постанові, що вважає неправомірним сам факт уточнення податкової декларації з податку на додану вартість шляхом перенесення суми ПДВ у розмірі 1 011 618 грн. з рядка 26 «залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» до рядка 25.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку»з наступних підстав.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з врахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Вищевказаний порядок визначений у наказі ДПА України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання». Так, п. 4. цього Порядку передбачено, що, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість ( без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок ( уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Пунктом 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»також передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а)          або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б)          або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Пунктом 2.4. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 визначено, що відшкодування при настанні терміну проводиться згідно з рішенням платника податку, яке відображене в податковій декларації (одночасно може бути декілька напрямів відшкодування) шляхом: перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує; зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість; зарахування суми відшкодування в рахунок інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які надходять до Державного бюджету України.

Згідно з п.5.3. нього Порядку, якщо платник у майбутніх звітних періодах самостійно виявляє помилки щодо розміру задекларованої ним суми ПДВ до відшкодування, то такий платник зобов'язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники (уточнену декларацію).

Тому колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку, що в уточнюючому розрахунку платник податків має можливість виправити тільки помилки, допущені ним при визначені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що випливає вже із самої назви такого уточнюючого розрахунку, або показників, які впливають на формування податкового зобов'язання.

Податкове зобов'язання відповідно до п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»- це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Враховуючи те, що показники сум бюджетного відшкодування напряму залежать від сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, суми ПДВ, задекларовані платником податку до бюджетного відшкодування, також виправляються лише внаслідок виправлення помилок, допущених саме при формуванні податкового зобов'язання або податкового кредиту та їх декларування.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення щодо бюджетного відшкодування сум ПДВ, яке було прийнято позивачем та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року у вигляді прочерку у відповідному рядку декларації, не може вважатися помилкою, тому не може бути виправлено шляхом внесення відповідного уточнюючого розрахунку.

19.11.2008 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, в якій визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду у сумі 13233.00 грн. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку задекларована у розмірі 993712,00 грн., а залишок від'ємного (значенню, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 7885978,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем виявлено непідтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 993712 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей на запити по зустрічним перевіркам основних постачальників. Факт несплати цієї суми постачальниками товарів позивачем заперечується.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тобто, при визначенні суми бюджетного відшкодування необхідно встановити факт сплати сум податку постачальникам товарів (робіт, послуг), проте, позивачем докази такої сплати до суду не надані.

Відповідно до л.7.7.3. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Перевіркою встановлено, що позивачем частина залишку від'ємного значення, яка була фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах та була не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів, та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування у розмірі 3 437 541,00 грн., визначалася як несплачена, але при визначенні фактичної сплати постачальникам товарів (робіт, послуг) частини залишку від'ємного значення встановлено, що всього станом на 01.10.2008 року (за період з 01.07.2008 року по 01.10.2008 року) фактично сплачено 5 442 871,00 грн. Таким чином, у підприємства виникало право на бюджетне відшкодування коштів, але воно ним не скористалося.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки відповідача щодо завищення ТОВ «Біоіл Універсал Україна»суми бюджетного відшкодування у сумі 1 011 618 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову від

12 травня 2010 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи

апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»- залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: