Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 р.Справа № 2-а-9583/08/1570 Категорія: 2..1.17Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Яковлева Ю.В.
судді Запорожана Д.В.
судді Жука С.І.
при секретарі Святошенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу приватного малого підприємства «Аліса»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2009 року по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області до приватного малого підприємства «Аліса»про припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством, -
встановила:
У серпні 2008 року Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області звернулась до суду із позовом до приватного малого підприємства «Аліса»про припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що у звязку з неподанням звітності відповідачем з 15.05.2007 року по час подання позову, що підтверджується актом №629/15 від 29.07.2008 року, відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа мале приватне підприємство «Аліса»повинно бути припинено.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не зявився.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2009 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області було задоволено.
Було припинено юридичну особу приватне мале підприємство «Аліса».
В апеляційній скарзі приватне мале підприємство «Аліса», з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваного судового рішення та відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що приватне мале підприємство «Аліса»зареєстроване Біляївської районною державною адміністрацією Одеської області 24.03.1994 року, за юридичною адресою: 67610, Одеська область, Біляївський район, с.Камянка, вул. Тираспольська, 4-а, як субєкт підприємницької діяльності та включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за №13917036 (а.с.4).
Відповідно до акту №629/15 від 29.07.2008 року приватне мале підприємство знаходиться на обліку в ДПІ у Біляївському районі Одеської області з 24.03.1994 року за №34 (а.с.13).
Відповідно до акту №629/15 від 29.07.2008 року відповідач не надає звітності до органу державної податкової служби з 10.05.2007 року, при цьому заборгованості по податкам та зборам відсутня про що свідчить довідка №14916/9/10-0010 від 22.08.2008 року (а.с.14).
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 05.05.2003 року, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для прийняття судового рішення про припинення юридичної особи.
На підставі вищевикладеного суд 1-ї інстанції дійшов до висновку про те, що юридичну особу приватне мале підприємство «Аліса»необхідно припинити.
Але з таким висновком суду 1-ї інстанції погодитись не можливо.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).
Згідно п.п. 4.1.2, п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобовязаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на імя керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Відповідно до п.п 4.1.7 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Колегія суддів зазначає, що до апеляційної скарги було додано поштові описи від 01.07.2007 року, від 01.10.2007 року, від 03.01.2008 року, від 01.04.2008 року, від 03.07.2008 року, від 01.10.2008 року, відповідно до яких позивачу були направлені податкові декларації.
Факт відправлення податкових декларацій на адресу позивача з повідомленнями про вручення підтверджується витягом із журналу вихідної кореспонденції ПМП «Аліса».
Також в судовому засіданні апелянтом були надані оригінали повідомлень про вручення що були направлені на імя ДПІ у Біляївському районі Одеської області, які були доставлені 09 січня 2008 року та 07 липня 2008 року.
З огляду на надані оригінали поштових повідомлень, виписки з журналу вихідної кореспонденції та зазначені вище поштові повідомлення, колегія суддів вважає, що (як мінімум) безперечним є подання ПМП «Аліса»податкових декларацій за ІV квартал 2007 року та ІІ квартал 2008 року.
У звязку з чим висновок суду 1-ї інстанції про ненадання відповідачем звітності до органу державної податкової служби з 10.05.2007 року не відповідає дійсності.
Згідно довідки ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 28.08.2008 року у ПМП «Аліса»код 13917036 заборгованість по податкам і зборам відсутня (а.с. 14).
Крім цього з матеріалів справи вбачається, що відповідач у 2009 році здійснював господарську діяльність та має непогашені борги перед АТ «Імексбанк»(а.с.97-101) А саме було укладено іпотечний договір від 07.03.2007 року, сторонами якого є ПАТ «Імексбанк»та ПМП «Аліса», яке виступає майновим поручителем ТОВ «РІ-ТЕК».
Так, згідно п. 5.2 іпотечного договору право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває від настання строку виконання основного зобовязання у наступному випадку: при початку процедури ліквідації іпотекодавця (майнового поручителя) та/або боржника, а також у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника та/або іпотекодавця (майнового поручителя) визнання його банкрутом.
Як вбачається з заяви про приєднання до апеляційної скарги АТ «Імексбанк», ПМП «Аліса», як іпотекодавець, надавало АТ «Імексбанк»свою фінансову звітність за 2008 рік, з доказами про відправлення звітних документів до ДПІ у Біляївському районі Одеської області. Деякі звіти, описи вкладення поштового відправлення та повідомлення про вручення поштового відправлення були надані банку, як іпотекодержателю.
Тобто виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що приватне мале підприємство «Аліса»є діючим підприємством та таким що подавало документи фінансової звітності до контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, при прийнятті постанови по справі судом 1-ї інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим колегія суддів вважає необхідним скасувати постанову суду 1-ї інстанції та прийняти нову постанову якою у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області відмовити.
Керуючись ч.1 ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.3 та п. 4 ч.1 ст.202, ч. 2 ст. 205 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу приватного малого підприємства «Аліса»задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2009 року по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області до приватного малого підприємства «Аліса»про припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області до приватного малого підприємства «Аліса»про припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Ю.В. Яковлев Суддя:Д.В. Запорожан
Суддя:С.І. Жук
Судове рішення № 13611484, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-9583/08/1570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: