Ухвала суду № 13611087, 27.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4142/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю

Твердохліб В.А.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства «Могилів-Подільський приладобудівний завод»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року у справі за позовом Могилів-Подільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської обєднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства «Могилів-Подільський приладобудівний завод»про стягнення податкового боргу з податку на прибуток,

ВСТАНОВИВ:

Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Могилів-Подільської обєднаної ДПІ звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом про стягнення з ВАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод»заборгованості з податку на прибуток підприємств у розмірі 238387 грн. 20 коп.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року позов задоволено: стягнуто з ВАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод»в дохід Державного бюджету України 238387,20 грн. податкового боргу з податку на прибуток.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ВАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод» подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Акту від 15.08.2007 року №141/23-111/00225638 планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства винесено податкове повідомлення-рішення від 22.08.2007 року № 0001622301, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 238499 грн. 20 коп., з яких 178786,00 за основним платежем та 59713,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в судовому порядку.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.04.2009 року (справа №2-а-9406/08) в задоволенні позову ВАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод»до Могилів-Подільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення № 0001622301 від 22.08.2007 р. відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.04.2009 року у справі № 2-а-9406/08 залишено без змін.

Згідно довідки про податкову заборгованість по платежах до бюджету, станом на 24.09.2010 року відповідач має заборгованість по податку на прибуток підприємств у розмірі 238387,20 грн., з яких: 17867,40 грн. сума зобовязання та 59713,20 грн. сума штрафних санкцій (а.с. 20), що також, підтверджується обліковою карткою платника станом на 23.09.2010 року (а.с. 27).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до підпункту «б»підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону встановлено, що контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 вказаного Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно абзацу першому підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 зазначеного Закону встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Абзацом третім зазначеного підпункту встановлено, що у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених статтею 17, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цього Закону, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно пункту 17.3 статті 17 зазначеного закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ВАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод»заборгованості з податку на прибуток підприємств у розмірі 238387 грн. 20 коп.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства «Могилів-Подільський приладобудівний завод»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: