Рішення № 136110508, 29.04.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/3113/25

Провадження № 2/375/124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року

Рокитнянський районний суд Київської області у складі: головуючого у справі судді Антипенка В. П.,

за участю:

секретаря судового засідання Голованової В.А,

представника відповідача Ілінського О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

26.12.2025 АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 63721,48 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 19.05.2020 відповідач уклав кредитний договір № A227CT15510909132, щодо надання останній кредиту в розмірі 59000.00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 18.05.2023 року) зі сплатою процентів у розмірі 75,00% річних та комісії в розмірі 0.00 грн. .

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором про надання кредитних коштів виконав. Однак відповідач умови договору не виконує, порушує строки повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення за ним заборгованості розмір якої складає 63721,48 грн., з яких: 35987,55 гривень - заборгованість за кредитом; 27733,93 гривень - заборгованість по відсотках.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань порушує законні прав та інтереси позивача.

Ухвалою судді від 29.12.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03.03.2026 витребувано докази у позивача.

Представник позивача подав клопотання у якому не заперечував проти про розгляд справи у його відсутності та вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювати на підставі наявних у справі доказів.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав повністю. Не заперечував проти того, що ОСОБА_1 укладено кредитний договір та на його виконання отримано 59000 грн. кредитних коштів. Однак, представник звертає увагу на те, що кредитний договір не містив графіку погашення заборгованості, а тому у позивача не виникло права вимоги відсотків по вказаному кредитному договору, тіло кредиту у сумі 69000 грн. відповідачкою було сплачено. А тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що 19.05.2020 відповідач з метою отримання банківських послуг, звернувся до АТ «А-Банк» та підписав Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № A227CT15510909132. Вказана заява містить строк кредитування, 36 місяців, відсотки за користування кредитом, 75 % річних, а також суму кредиту 59000 грн. (т. 1 а.с. 6)

Факт надання коштів у кредит підтверджується копією платіжного доручення від 19.05.2020 та випискою по рахунку відповідача. (т. 1 а.с .9)

Відповідно до наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку заборгованість за кредитним договором від 19.05.2020 складає 63721,48 грн., з яких: 35987,55 гривень - заборгованість за кредитом; 27733,93 гривень - заборгованість по відсотках.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Доказів повного погашення кредитної заборгованості відповідачем надано не було.

Щодо розрахунку суми заборгованості по вказаному кредитному договору, то суд зазначає таке.

Враховуючи те, що вказаний договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору надання грошових коштів у позику. Тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості у розмірі 35987,55 грн. підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність нарахування відсотків за цей строк суд дійшов висновку, що вказані розрахунки зроблені правильно, з урахуванням, правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, відповідно до якої нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, тому проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором нараховувалися позивачем у межах строку дії договору.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає таке.

На виконання вимог ухвали суду 19.03.2026 позивачем було направлено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит; розрахунок заборгованості за договором; виписку по кредиту.

Відповідач посилається на те, що позивачем не надано графіка погашення заборгованості за кредитним договором.

Після дослідження змісту таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, (т. 1 а.с.6 на звороті), яка була надіслана позивачем на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, судом встановлено, що вказана таблиця містить, зокрема, дати чергових платежів та суми, які необхідно погашати кожного чергового періоду.

Тобто, за своїм змістом вказана таблиця містить графік погашення заборгованості за кредитним договором, який просив витребувати відповідач, цей документ підписаний обома сторонами кредитного договору. Сама відмінність назви документа при тому, що його зміст містить всю інформацію про терміни та суми погашення кредитної заборгованості, не є достатньою підставою для визнання вказаного доказу таким, що не підтверджує узгоджений графік погашення заборгованості за кредитним договором.

Крім того, суд звертає увагу на те, що вказана таблиця, як і сам кредитний договір (заява клієнта № A227CT15510909132 від 19.05.2020) підписані ОСОБА_1 за допомогою простого електронного підпису.

Посилання представника відповідачки на те, що ОСОБА_1 не була знайомлена із таблицею обчислення вартості кредиту, спростовується змістом п. 12 заяви клієнта, відповідно до якого підписанням цієї заяви відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена, зокрема, і з Таблицею обчислення вартості кредиту. Вказану заяву відповідачка підписувала, що підтвердив її представник.

Отже, відповідачка, уклавши кредитний договір та отримавши кошти, достовірно знала про свій обов`язок повернути ці кошти та нараховані відсотки із дотриманням узгодженого сторонами договору графіку платежів.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 63721,48 грн., з яких: 35987,55 гривень - заборгованість за кредитом; 27733,93 гривень - заборгованість по відсотках.

У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № A227CT15510909132 від 19.05.2020, станом на 26.12.2025, у розмірі 63721,48 (шістдесят три тисячі сімсот двадцять одну гривню 48 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін:

позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», 49074, м. Дніпро, вул. Батумська,11, код ЄДРПОУ 14360080.

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя В. П. Антипенко