Ухвала суду № 13611036, 25.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4977/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Холода Р.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"25" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я.М.,

Сорочка Є.О.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Територіального органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго»до Територіального органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в Черкаській області Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про зобовязання узгодити ідентифікацію обєкта, -

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Черкасиобленерго»звернулися до суду із позовом до Територіального органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в Черкаській області Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про зобовязання узгодити ідентифікацію обєкта.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю: зобовязано Територіальний орган державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в Черкаській області Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи узгодити ідентифікацію адмінкорпусу з даховою котельнею (газопроводи середнього та низького тиску, газорозподільний пункт), що затверджена головою правління ВАТ «Черкасиобленерго»19.06.2009 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Черкасиобленерго»зареєстровано виконавчим комітетом Черкаської міської ради 21.09.1995 року, ідентифікаційний код 22800735.

В період з 10.06.2009 року по 11.06.2009 року державним інспектором територіального органу державного нагляду у сфері цивільного захисту здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) комплексну перевірку стану цивільного захисту та техногенної безпеки ВАТ «Черкасиобленерго», що розташовано за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285.

11.06.2009 року головним фахівцем територіального органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в Черкаській області капітаном Артамоновим Л.В. складено акт № 4/4-66 за результатами планового заходу (комплексної перевірки) стану цивільного захисту та техногенної безпеки обєкту з високим ступенем ризику від здійснення господарської діяльності для безпеки життя і здоровя населення, навколишнього природного середовища ВАТ «Черкасиобленерго», що розташовано за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285.

Як зазначено в Акті № 4/4-66, в результаті перевірки виявлено ряд суттєвих порушень субєктом господарювання вимог діючого законодавства у сфері цивільного захисту населення та техногенної безпеки, серед яких вказано, що не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного обєкту. Детальний опис порушень та пропозиції щодо їх усунення викладено в приписі з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Вимога щодо проведення ідентифікації обєктів згідно Методики ідентифікації потенційно небезпечних обєктів міститься в п. 5 припису № 4/4-66 від 11.06.2009 року.

Пунктом 18 Порядку ідентифікації та обліку обєктів підвищеної небезпеки, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки»передбачено, що суб'єкт господарської діяльності складає повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожбезпеки, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради.

Повідомлення за формою ОПН-1 про результати ідентифікації адмінкорпусу з даховою котельнею (газопроводи середнього та низького тиску, ГРП), яка затверджена Головою правління ВАТ «Черкасиобленерго», 19.06.2009 року направлено на адресу територіального органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в Черкаській області.

Однак, відповідачем на адресу позивача було надіслано лист від 24.06.2009 року №1/4-270, в якому, зокрема, було зазначено, що проведена позивачем ідентифікація обєкту підвищеної небезпеки згідно вимог «Порядку ідентифікації та обліку обєктів підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 956, не дає відповідь на питання щодо віднесення або невіднесення обєкту до потенційно небезпечних, а лише визначає належність або неналежність обєкту до обєктів підвищеної небезпеки. Проведена ідентифікація потенційно небезпечного обєкту згідно вимог «Методики ідентифікації потенційно небезпечних обєктів», затвердженої наказом МНС України від 23.02.2006 року № 98, не відповідає вимогам з наступних причин: ВАТ «Черкасиобленерго»має у своєму складі обєкти, які підпадають під дію нормативно-правових документів, визначених у п. 14 та 15 Методики, а тому згідно п. 17 Методики належать до потенційно небезпечних незалежно від рівнів надзвичайних ситуацій, які можуть ініціювати виявлені джерела небезпеки.

Разом із тим, слід зазначити, що акт № 4/4-66 від 11.06.2009 року за результатами планового заходу (комплексної перевірки) стану цивільного захисту та техногенної безпеки обєкту з високим ступенем ризику від здійснення господарської діяльності для безпеки життя і здоровя населення, навколишнього природного середовища ВАТ «Черкасиобленерго», що розташовано за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285 та припис № 4/4-66 від 11.06.2009 року взагалі не міститься посилань на конкретні обєкти, ідентифікацію яких необхідно провести згідно вимог «Методики ідентифікації потенційно небезпечних обєктів», затвердженої наказом МНС України від 23.02.2006 року № 98.

Правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров'я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків визначає Закон України «Про обєкти підвищеної небезпеки».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обєкти підвищеної небезпеки»суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.

На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Так, відповідно до пункту 3 Порядку ідентифікації та обліку обєктів підвищеної небезпеки, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки», суб'єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації.

Пунктом 15 цього Порядку передбачено, що у разі коли сумарна маса небезпечних речовин, визначена відповідно до пунктів 6-8 цього Порядку, не перевищує нормативу порогової маси або коли сумарна маса небезпечних речовин однієї групи не перевищує порогової маси, визначеної відповідно до пунктів 11 - 13 цього Порядку, процедура ідентифікації вважається закінченою і потенційно небезпечний об'єкт не відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки за умови, що відстань від нього до місць великого скупчення людей (житлові масиви, стадіони, кінотеатри, лікарні, школи тощо), транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єкті перевищує 500 метрів для небезпечних речовин груп 1 і 2 і 1000 метрів для небезпечних речовин групи 3.

Згідно п. 16 вказаного Порядку, у разі коли сумарна маса небезпечних речовин на потенційно небезпечному об'єкті не перевищує найменшого значення порогової маси згідно з нормативами або не перевищує порогової маси, визначеної відповідно до пунктів 11-13 цього Порядку, але відстань від цього об'єкта до місць великого скупчення людей, транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів менша ніж 500 метрів для небезпечних речовин групи 1 і 2 і 1000 метрів для небезпечних речовин групи 3, пороговою масою вважається маса небезпечних речовин, визначена за відповідною формулою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано обовязк щодо проведення ідентифікації адмінкорпусу з даховою котельнею (газопроводи середнього та низького тиску, ГРП) та направлено повідомлення про результати ідентифікації за встановленою формою (ОПН-1) до територіального органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в Черкаській області, як то передбачено пунктом 18 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11 липня 2002 року.

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок № 72/Буд від 11.01.2010 р. бюро судових експертиз товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-сервіс», відповідно до якого, після проведення ідентифікації газопроводів середнього та низького тиску, газорегуляторного пункту (ГРП) дахової котельні адмінкорпусу ВАТ «Черкасиобленерго»встановлено, що вищезазначена котельня не відноситься до потенційно небезпечних обєктів.

Також, в матеріалах справи міститься позитивний висновок державної комплексної експертизи по проекту будівництва «Дахова котельна адміністративного корпусу ВАТ «Черкасиобленерго»по вул. Гоголя, 285 в м. Черкаси від 21 вересня 2006 року № 1277-КП0.

Пунктом 3 Позитивного висновку державної комплексної експертизи по проекту будівництва «Дахова котельна адміністративного корпусу ВАТ «Черкасиобленерго»по вул. Гоголя, 285 в м. Черкаси від 21 вересня 2006 року, № 1277-КП0, робочий проект експертами визнано таким, що не має відхилень від нормативних вимог і погоджується на підставі висновків експертиз: інвестиційної експертний висновок Черкаської обласної служби «Укрінвестекспертизи»від 11.09.2006 року № 1277 ІП1; пожежної безпеки експертний висновок управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Черкаській області від 29.08.2006 року № 4/2-4029; санітарно-гігієнічноїекспертний висновок Черкаської обласної СЕС від 11.05.2005 року № 86; охорони праці висновок від 09.06.2005року, Черкаського експертно-технічний центр з охорони праці, 03.В.№71.6100.101.

Крім того, відповідно до п.п. 2.5.13 Методичних рекомендацій з питань організації державної експертизи проектів, які затверджені наказом від 13.11.2008 р. № 828 Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи серед інших питань, що перевіряються при проведенні державної експертизи, зокрема, є питання правильності проведення ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки», а також питання правильності проведення ідентифікації потенційно небезпечного об'єкта, згідно наказу МНС від 23.02.2006 р. № 98 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів».

З аналізу положень Методичних рекомендацій з питань організації державної експертизи проектів, які затверджені наказом від 13.11.2008 р. № 828 Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вбачається, що питання проведення ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки», а також питання проведення ідентифікації потенційно небезпечного об'єкта, згідно наказу МНС від 23.02.2006 р. № 98 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів»відносяться до п. 3 даних рекомендацій.

Пункт 3 Методичних рекомендацій з питань організації державної експертизи проектів, які затверджені наказом від 13.11.2008 р. № 828 Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, регулює питання перевірки на відповідність вимогам саме державним будівельним нормам та правил, що діють у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки, та інших нормативних актів при проектуванні об'єктів будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Територіального органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 28 січня 2011 року.