Ухвала суду № 13610966, 25.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1452/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Літвіної Н.М.,

суддів Чаку Є.В.

Коротких А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Кард»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2010 року - позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 14 вересня 2009 року № 0000872307/0 та від 27 січня 2010 року № 0000872307/2.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 серпня 2009 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Нафтогаз Кард»за період з 01 липня 2009 року по 31 липня 2009 року.

За результатами вищезазначеної перевірки складено акт від 31 серпня 2009 року №517/1-23-07-33442102 з питань формування податкового кредиту по податку на додану вартість, яким встановлено, що при визначенні податкового кредиту за липень 2009 року згідно поданого додатку №5 до декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» враховано податкову накладну минулого податкового періоду, а сааме за лютий 2008 року на суму податку на додану вартість 288 000, 00 грн. по контрагенту - постачальнику ТОВ «Сокол-Агро».

Вказане порушення призвело до завищення податкового кредиту за липень 2009 року з ПДВ, та в свою чергу до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду на суму 288 000, 00 грн., чим порушено п. п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п. п.7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР.

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2009 року № 0000872307/0.

Після проведення процедури апеляційного узгодження Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення рішення від 27 січня 2010 року № 0000872307/2 аналогічне попередньому, яким визначено податкові зобовязання зі сплати 288 000, 00 грн. податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 57 600, 00 грн.

Відповідно до п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21 грудня 2000 року - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, в липні 2009 року ТОВ «Нафтогаз Кард»отримана податкова накладна від ТОВ «Сокол Агро», що підтверджується журналом реєстрації отриманих податкових накладних.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" єдиною підставою для формування податкового кредиту, є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Доводи апелянта з приводу порушення позивачем п. п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме відсутність звернення платника податку до податкового органу із заявою-скаргою на постачальника щодо відмови останнім в наданні податкової накладної, суд вважає безпідставним, оскільки невиконання платником вказаної норми Закон не пов'язує з втратою таким платником в подальшому права на податковий кредит.

Вказана норма закону не обмежує платника в праві на податковий кредит, а лише надає право на включення до податкової декларації сум податкового кредиту за умови наявності у платника товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарі (послуг).

Таким чином, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 01 лютого 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: