Ухвала суду № 13610953, 25.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7007/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Літвіної Н.М.,

суддів Коротких А.Ю.

Чаку Є.В.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра - ЛТД»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

В травні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2010 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 16 квітня 2009 року № 0000792310/0 прийняте Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26 березня 2010 року відповідачем проведено перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2009 року, про що складено акт № 50/23-50/21591206 від 26 березня 2010 року.

В результаті перевірки було встановлено порушення п. 5.1, п. п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94 ВР в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування в періоді, що перевірявся на загальну суму 15 668 367,00 грн., в тому числі за 4 кв. 2008 року - 285 896, 00 грн., 1 кв. 2009 року - 393 999, 67 грн., 1 півріччя 2009 року 15 382472, 00 грн., п. п. 7.4.4, п. п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97 BP в результаті чого занижено податок на додану вартість 130 354, 00 грн., в тому числі по періодах жовтень 2008 року в сумі 6 298, 00 грн., листопад 2008 року в сумі 24 044,00 грн., грудень 2008 року в сумі 1 720, 00 грн., лютий 2009 року в сумі 87 951, 00 грн., березень 2009 року в сумі 942, 00 грн., квітень 2009 року в сумі 2 500, 00 грн., травень 2009 року в сумі 6 468, 00 грн., червень 2009 року в сумі 431, 00 грн.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 16 квітня 2009 року № 0000792310/0 на суму 195 531, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем та ТОВ «БФ «Онікс Групп»було укладено з вересня 2008 року по червень 2009 року договори підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт, які проводилися на користь позивача в магазинах орендованих позивачем.

За вказаними договорами сторонами були підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, а ТОВ „БФ „Онікс Груп” виписано на користь позивача 15 податкових накладних на суму 485520, 00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 80920, 00 грн.

Між тим, на думку відповідача перевіряємий період позивачем було завищено податковий кредит на загальну суму 13 034, 00 грн., оскільки згідно пояснень, відібраних у директора ТОВ «БФ «Онікс Групп», останній непричетний до ведення фінансово-господарської діяльності та реєстрації вказаного підприємства, а тому відповідач вважає, що вчинені позивачем та ТОВ «БФ «Онікс груп»правочини є нікчемні, посилаючись на ст. ст. 215 та 228 ЦК України.

Згідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 3акону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації .

Відповідно до абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п. п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 3акону України «Про податок на додану вартість»- не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт( послуг).

Зі змісту п. п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що податкова накладна (первинний документ у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і має містити зазначені окремими рядками відомості, визначені п.п.7.2.1 Закону України «Про податку на додану вартість», зокрема ставку податку, відповідну суму податку в цифровому значенні та загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податкові накладні, виписані ТОВ «БФ «Онікс груп»у відповідності до вимог чинного законодавства, доказів, що вони виписані неналежними особами, не зареєстрованими як платники податку на додану вартість відповідачем не надано, що свідчить про фактичне здійснення господарських операцій та фактичне отримання послуг ТОВ «Суматра - ЛТД».

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що директор та засновник ТОВ «БФ «Онікс Груп», даних щодо якого не зазначено в акті перевірки, не є учасником господарських правовідносин, оскільки таким учасником є товариство, а тому будь-яких доказів щодо відсутності правомочності в ТОВ «БФ «Онікс Груп»укладати угоди відповідачем надано не було.

А тому посилання відповідача на недійсність або нікчемність, укладених позивачем правочинів є безпідставні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо відсутності правових підстав для нарахування позивачем ТОВ «Суматра - ЛТД» податкового зобов»язання.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідача з приводу того, що позивачем були отримані ідентичні послуги та в один і той же період за договорами, укладеними з ТОВ «Комфорт Плюс Сервіс»та СПД ОСОБА_1, що призвело до завищення валових витрат, оскільки як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, предмет та строки виконання вказаних договорів є різними.

Таким чином, доводи апелянта є безпідставні, а висновок суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 01 лютого 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 31 січня 2011 року.