Постанова № 13610751, 17.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2010 року 11:20 № 2а-14836/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 04.10.10 р. № 0000454310/3, № 0000514310/3 та № 0000534310/3.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит»в контексті перерахування податкових зобов'язань клієнтів банку не є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), а виступає фінансовою установою, на яку покладено обов'язок з перерахування коштів клієнтів, в тому числі призначених на сплату податків. Вважає, що висновок Відповідача, що Позивач в статусі платника податків порушив правила оподаткування в частині перевищення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів всіх форм власності є безпідставним та не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідач у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує та вважає вимоги Позивача необґрунтованими. Посилається на те, що в ході перевірки вимог податкового законодавства в частині своєчасності виконання платіжних доручень було виявлено порушення Банком приписів п.8.2 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» а також пп.16.5.1 п.16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі Закону № 2181).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк національний кредит», відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 306087, зареєстрований Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.01.1996 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 20057663.

Згідно довідки АА № 271173 з ЄДРПОУ виданої головним управлінням статистики у м. Києві 12.01.2010 р., видами діяльності за КВЕД є: Інше грошове посередництво.

Відповідачем були проведені невиїзні документальні перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності виконання платіжних доручень ВАТ «Лубнигаз», ДАК «Ліки України»та ДУ «Музей морського флоту України». Було виявлено, що філією ПАТ «Банк національний кредит»у м. Лубни допущено порушення строків виконання платіжного доручення ВАТ «Лубнигаз»від 27.11.2008 року №648 на суму 856850,00 грн. на перерахування суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів всіх форм власності за жовтень 2008 року, в результаті чого у ВАТ «Лубнигаз», станом на 02.12.2008 року виникла недоїмка у сумі 856850,00 грн. з вини Банку. Також філією ПАТ «Банк національний кредит»у м. Бориспіль порушено строки виконання доручень ДАК «Ліки України»№952 від 30.10.2008 на суму 10 000,00 грн., №953 від 30.10.2008 на суму 30 000,00 грн., №954 від 30.10.2008 на суму 30 000,00 грн., №981 від 18.11.2008 на суму 30 000,00 грн., №983 від 18.11.2008 на суму 40 000,00 грн. та №984 від 18.11.2008 на суму 60 000,00 грн. для перерахування узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень - листопад 2008 року в результаті чого у ДАК «Ліки України»виникла недоїмка у сумі 168 543,03 грн. А також філією ПАТ «Банк національний кредит»у м. Одеса порушено строки виконання платіжного доручення ДУ «Музей морського флоту України»№10 від 27.10.2008 на суму 1 737,00 грн. на перерахування узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року, в результаті чого у ДУ «Музей морського флоту України», станом на 02.12.2008 року виникла недоїмка у сумі 1 737,00 грн. з вини Банку.

Відповідач вважає, що такі дії банку порушують вимоги п.8.2 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»з урахуванням пп.16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181, що зафіксовано в актах перевірки: № 87/43-10/20057663 від 25.02.2010 р. на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000454310/0 яким Позивачу визначено податковий борг у сумі 85685,00 грн.; № 86/43-10/20057663 від 25.02.10 р. підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000534310/0 яким Позивачу визначено податковий борг у сумі 6788,60 грн.; № 88/43-10/10057663 від 25.02.10 р. на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000512310/0 яким Позивачу визначено податковий борг у сумі 347,40 грн.

Відповідач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення у адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг, останні були залишені без задоволення, а рішення без змін та були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.10 р. № 0000454310/3, № 0000514310/3 та № 0000534310/3

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно п.8.2 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Згідно пп.16.5.1 п.16.5 ст. 16 Закону №2181 за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом № 2346, банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Разом з тим судом враховується, що згідно п.1.2 ст. 1 Закону №2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (п.1.9 ст. 1 Закону №2181).

За правилами пункту 2.5 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, податкове повідомлення - рішення - це рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків, зокрема сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Таким чином, дане податкове повідомлення-рішення може бути прийняте лише щодо обов'язків платників податків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у статтях 14 та 15 Закону України «Про систему оподаткування», а також штрафних санкцій за порушення граничних термінів їх сплати.

В свою чергу, згідно дефініції поняття: «платник податків і зборів (обов'язкових платежів)»визначеного в ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування»- це юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Статтею ст. 12 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено обов'язок фінансових установ виконувати доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) з перерахування до бюджетів відповідних сум податків і зборів.

При укладенні договору банківського рахунку, банк бере на себе зобов'язання здійснювати різного типу операції з грошовими коштами клієнта, які знаходяться на його рахунку. При цьому, зобов'язання банку щодо сплати органам державної податкової служби податків і зборів (обов'язкових платежів), платником яких виступає відповідний суб'єкт господарювання, відсутнє.

Тобто Позивач є фінансовою установою, на яку покладено обовязок з перерахування коштів клієнтів, у тому числі, призначених на сплату податків.

Відтак, доводи Відповідача, що Позивач в статусі платника податків порушив правила оподаткування в частині перевищення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів всіх форм власності суд вважає безпідставним та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того судом враховується, що відповідно до п.13 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників податків про сплату податків та зборів (обов'язкових платежів), органи державної податкової служби вправі стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах, встановлених законами України щодо таких видів платежів.

Таким чином, у Відповідача відсутнє повноваження застосовувати до Позивача штрафи, визначені у пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що Позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Відповідачем не доведено правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що зумовили виникнення спірних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва від 04.10.10 р. №0000454310/3.

3.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 04.10.10 р. №0000514310/3.

4.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 04.10.10 р. №0000534310/3.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А. Степанюк