Постанова № 13610723, 21.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-17203/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

від відповідача: Черепова А.А., Припутень А.О.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено ступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2010р. №0003891705/0. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач мав всі передбачені Законом підстави до віднесення сум податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Амікс Груп»до податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва (далі відповідач) була проведена невиїзна документальна перевірка Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 ( іден. код НОМЕР_1, далі позивач) з питань формування податкового кредиту по податку на додану вартість за серпень 2010р. за взаємовідносинами з ТОВ «Амікс Груп» (код ЄДРПОУ 36853774).3а результатами перевірки складено акт № 7297/17-05/НОМЕР_1 від 12.11.2010р. (далі акт перевірки).

Актом перевірки зазначено, що за результатами автоматизованого співставлення по Субєкту підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового зобов'язання СПД-ФО ОСОБА_1 та сумою податкового кредиту ТОВ «Амікс Груп»за серпень 2010р. та становить 199311,00 грн. Причиною розбіжностей є віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ СПД-ФО ОСОБА_1 в серпні 2010р. по взаємовідносинам ТОВ «Амікс Груп», яким не задекларовано суму ПДВ в складі податкових зобов'язань за серпень 2010р. Причиною даної розбіжності в акті перевірки визначено, що згідно бази АІС ОР ТОВ «Амікс Груп»декларація з ПДВ за серпень 2010р. до ДПІ, де зареєстрований платник, не подано.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок про те, що сума 199311,00 грн., не задекларована контрагентом ТОВ «Амікс Груп»в складі податкових зобов'язань, не може надати права платнику на формування податкового кредиту звітного періоду.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 листопада 2010 р № 0003891705/0, яким СПД-ФО ОСОБА_1 за порушення підпунктів ч.1 п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 259104,00 грн., в тому числі сума основного платежу 199311,00 грн. та штрафні санкції на суму 59793,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Амікс Груп»(постачальник) було укладено договір поставки № 01/10 від 2010р. На умовах даного договору позивачу були поставлені товари, які він був зобовязаний прийняти та сплатити повну їх вартість, про що свідчать виписані позивачу податкові накладні від 02.08.2010р. №455, від 03.08.2010р. №468, від 05.08.2010р. №483, від 06.08.2010р. №486, від 09.08.2010р. №491, від 11.08.2010р. №501, від 13.08.2010р. №505, від 16.08.2010р. №511, від 17.08.2010р. №519, від 24.08.2010р. № 547, від 27.08.2010 № 556; платіжні доручення на оплату придбаного товару №766 від 04.11.2010р., №767 від 04.11.2010р., №768 від 04.11.2010р., №769 від 10.11.2010р., №770 від 10.11.2010р., №771 від 10.11.010р., №772 від 10.11.2010р., №773 від 10.11.2010р., №774 від 10.11.2010р.

Відповідачем зазначені обставини не перевірялися, обставини фактичного надання позивачу послуг, отримання даних послуг у звязку з господарською діяльністю позивача, відображення операції контрагентом позивача у податковому обліку відповідачем не перевірялися.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем проведено невиїзну перевірку, у позивача та його контрагента документів не витребовувалося, обставини укладення та виконання договорів не перевірялися.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеним договором зобовязання СПД-ФО ОСОБА_1 перед ТОВ «Амікс Груп»виконані в повному обсязі.

Зокрема, позивачем на вимогу суду було надано докази фактичної реалізації придбаних товарів та використання їх в межах власної господарської діяльності, а саме придбаний товар поставлявся ТОВ «Фоззі-Фуд»(код 32294926), ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.»(код 34431547), ТОВ «Реал-Гіпермаркет Україна»(код 35030945), ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна»(код 32049199), що підтверджується відповідними товарними та видатковими накладними.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки та відзиві на позов не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ контрагента позивача або несплати ним податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстр платників податку веде центральний податковий орган. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідачем не спростовувалось, що реєстрація контрагента позивача, як платника податку на додану вартість, була здійснена податковим органом відповідно до діючого законодавства, а на період проведення господарської операції контрагент позивача перебував на податковому обліку як платник ПДВ.

Сама по собі обставина неподання звітності з податку на додану вартість контрагентом позивача не вбачається судом підставою для визначення позивачу податкових зобовязань, оскільки нормами спеціального Закону встановлено відповідальність за таке діяння.

Так, нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. (підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону).

Крім того, неподання звітності нормами підпункту «а»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 вищезазначеного Закону визначено підставою для визначення податкових зобовязань платника податків, який не подає таку декларацію, а не осіб, які мали правовідносини з таким платником податків.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 17.11.2010р. № 0003891705/0.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян