Постанова № 13610631, 17.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2010 року           12:10           № 2а-12550/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВиконуючого обов’язки прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

до Київського державного підприємства "Ізумруд"

простягнення заборгованості 159 597,02грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київське державне підприємство «Ізумруд»(надалі - відповідач) має перед Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (надалі –Управління) не сплачену заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 159597,02 грн.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника у засідання суду не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, відповідно до вимог статей 35, 39 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не надав.

Розглянувши подані позивачем та представником прокуратури документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач, відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»та ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований як платник вказаного збору в Управлінні.

Позивач зазначає, що внаслідок проведення Прокуратурою Святошинського району м. Києва перевірки дотримання вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003р. (далі за текстом - Закон), було виявлено непогашену заборгованість відповідача перед Управлінням в розмірі 2219389,01 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2010р. позивач виставив та направив відповідачу вимогу №509 про сплату боргу по страхових внесках. Вказана вимога була отримана відповідачем 12.07.2010р., що підтверджується відмітками на корінці вимоги та повідомленні про вручення поштового відправлення.

У матеріалах справи відсутні відомості про оскарження відповідачем вказаних вимог.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 14 Закону визначає коло страхувальників.

Відповідно до ст. 20 Закону передбачено порядок обчислення та сплати страхових внесків.

Завдання Пенсійного фонду України визначені Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України»

Відповідно до ст. 106 згаданого вище Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Відповідно до пп. 8.4, 8.5 Постанови правління Пенсійного Фонду України «Про затвердження інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України»від 19.12.2003 року № 21-1, протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем 05.07.2010р. була виставлена відповідачу вимога про стягнення недоїмки по страхових внесках на суму 2219389,01 грн., яку останнім погашено частково. Непогашений залишок складає 159597,02 грн.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 159597,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Київського Державного підприємства "Ізумруд" (м. Київ, Сім’ї Сосніних, 11, код ЄДРПОУ 05792885) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (м. Київ, вул. Корольова, 5-А, код ЄДРПОУ 22869431, р/р 256053012612 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській обл., МФО 322669) заборгованість у сумі 159 597,02 грн. (сто п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятсот дев’яносто сім гривень 02 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                 А.Г. Степанюк