Ухвала суду № 136102768, 28.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/11819/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2026 м. Київ

Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

кримінальне провадження № 12022080000000233 від 22.03.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Норильськ, Краснодарського краю, Російської Федерації, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6 ; захисники: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; обвинувачені: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в залі суду) та обвинувачений ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

В С Т А Н О В И В :

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 клопотав про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складало 49 620 гривень на особисте зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Клопотання захисник обґрунтували тим, що строк дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.06.2022 у справі № 761/91543/22 закінчився 17.07.2022, стороною обвинувачення питання щодо їх продовження не ініційовувалось. Водночас, за період дії запобіжного заходу у вигляді застави обвинувачений довів своєю поведінкою належне виконання покладених на нього обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника.

Прокурор ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що саме ризик втрати застави у значному розмірі спонукає обвинуваченого до належної процесуальної поведінки. Вважає, що саме такий запобіжний захід здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання, оцінивши ступінь його обґрунтованості та дослідивши додані до нього документи, суд дійшов такого висновку.

У кримінальному провадженні № 12022080000000233 від 22.03.2022 до обвинуваченого ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді застави та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строк яких сплив 17.07.2022, у зв`язку із відсутністю клопотань сторони обвинувачення з цього приводу.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Як убачається, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.06.2022 у справі № 761/9154/22 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складало 49 620 гривень, а також із покладенням в разі її внесення обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Підставами для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу було визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України; існування ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам.

Водночас, у зв`язку із внесенням ОСОБА_9 застави у визначеному розмірі, ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

Так, ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, за вчинення найтяжчого із яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, що саме по собі може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

За такого, суд вважає, що на даний час ризик переховування ОСОБА_3 від суду продовжує існувати, хоча і в меншому обсязі, ніж на час застосування запобіжного заходу.

Водночас, суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні також, хоч і зменшився, проте продовжує існувати, оскільки наразі свідки не допитані, триває судовий розгляд.

Натомість, ризик знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не є актуальним враховуючи стадію кримінального провадження.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань всіх свідків та їх дослідження.

Ураховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд дійшов висновку, що ризики переховування ОСОБА_3 від суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні є актуальними, хоча перший із них існує на нижчому рівні, а ризик знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не є актуальними враховуючи стадію кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Водночас, суд погоджується із твердженням сторони захисту, що зі спливом часу ризики, які існували під час застосування запобіжного заходу, зменшуються. Це свідчить про те, що ризики, існування яких було встановлено під час застосування запобіжного заходу, тобто 02.06.2022, очевидно дещо знизились а тому, ця обставина є новою і, відповідно, є підставою для зміни запобіжного заходу.

Водночас, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, на зміні якого наполягає сторона захисту буде достатнім для нівелювання ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .

Ураховуючи наведені мотиви і положення закону, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді застави підлягає зміні на більш м`який у вигляді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, а застава в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 49 620 гривень, належить повернути заставодавцю, що на переконання суду буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігатиме існуючим ризикам.

Керуючись ст. ст. 182, 194, 201, 372, 376, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Змінити запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 у вигляді застави, на особисте зобов`язання, зобов`язавши останнього прибувати до суду за кожною вимогою, а також на строк до 28.06.2026 виконувати наступні обов`язки:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- продовжити зберігання в Жовтоводському відділі Головного управлінні ДМС у Дніпропетровській області паспорта для виїзду за кордон.

Повернути заставодавцю ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заставу внесену за ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022080000000233, на депозитний рахунок ДКСУ м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 26268059, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, номер рахунку IBAN НОМЕР_2 (згідно квитанції № 0.0.2568399471.1 від 07.06.2022 року, банк платника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ) - в сумі 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень.

Строк дії ухвали в частині покладення обов`язків визначити до 28.06.2026 року.

У іншій частині вимог клопотання відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1