Ухвала суду № 136102884, 21.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21681/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62025000000000647 від 27.06.2025, про продовження строку тримання під вартою,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62025000000000647 від 27.06.2025, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 із визначенням застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160 450 грн. 00 коп., у разі внесення якої покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Метою та підставою продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, а також наявність заявлених ризиків, які не зменшилися та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив задовольнити, в усній формі уточнив вимоги клопотання не заперечуючи проти зменшення розміру застави до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення належним чином не доведені, а застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надмірно суворим, у зв`язку з чим просила застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання слідчого, дослідивши в нарадчій кімнаті документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Головним слідчим управління Державного бюро розслідувань здійснюється розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000647 від 27.06.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

27.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора від 20.01.2026 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 27.02.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000647 продовжено до 6 (шести) місяців, тобто до 27.05.2026. 25.02.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 25.04.2026, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 499 200 (чотириста дев?яносто дев?ять тисяч двісті) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_4 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки: не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , здати на зберігання до ЦМУ Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Як вбачається з матеріалів клопотання міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до підозрюваного ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину, з врахуванням даних про його особу, вимог ч. 6 ст. 176 КПК України при наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

З вимог ст. 177 КПК вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з ст. 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

За такого, сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає, що ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно продовжують існувати та всупереч твердження сторони захисту для їх запобігання необхідно продовжити останньому строк дії запобіжного заходу.

Враховуючи характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя також враховує, що було встановлено наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та які на даний час не змінилися, є реальними та достатніми для продовження останньому строку тримання під вартою.

На підставі наданих сторонами матеріалів, слідчим суддею надано оцінку в сукупності всіх обставин, що враховуються при продовженні строку тримання під вартою, передбаченим ст.ст. 178, 199 КПК, та на переконання слідчого судді, такі відомості не спростовують висновків про існування ризиків у кримінальному провадженні.

Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, на переконання слідчого судді, не здатен в повній мірі нівелювати раніше встановлені ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК.

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

При цьому, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 31 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 103 168 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти. У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 27.05.2026 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ураховуючи наведені мотиви і положення закону, усні уточнення учасників процесу до клопотання, вважаю про наявність обґрунтованих підстав продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, тому клопотання слідчого підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання з урахуванням усних уточнень - задовольнити, продовжити ОСОБА_4 , строк тримання під вартою до 27.05.2026.

Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 31 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 103 168 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок ТУ ДСА у м. Києві та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва;

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 27.05.2026 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали визначити до 27.05.2026.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1