Постанова № 136102718, 27.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21119/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І.,

за участю секретаря судових засідань Кострійчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

Учасники судового провадження:

прокурор Шкурпело В.В., особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 08.04.2026 за № 47-01/121/26, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника відділу координації ризик-менеджменту та внутрішнього контролю підприємств Департаменту координації ризик-менеджменту та внутрішнього контролю Фонду державного майна України, будучи посадовою особою державного органу, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції, являючись суб?єктом декларування та суб?єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», 06.10.2023 припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 04.03.2025 о 00:56 несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє таку діяльність (при звільненні), за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів, зокрема дій Управління стратегічних розслідувань в м. Києві при провадженні в цій справі, своїм висновком вважав що існують обґрунтовані підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та просив призначити їй стягнення у виді штрафу.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що несвоєчасне подання декларації при звільненні з посади начальника відділу Фонду державного майна України було зумовлене сукупністю об`єктивних та суб`єктивних обставин, а саме: відсутністю попереднього досвіду державної служби та навичок роботи з електронною системою декларування, пригніченим морально-психологічним станом через раптове звільнення у передпенсійному віці, а також технічними перешкодами у вигляді частих повітряних тривог, нестабільного електропостачання та відсутності якісного інтернет-зв`язку в м. Києві. При цьому ОСОБА_1 наголосила на відсутності умислу на приховування статків, зазначивши, що правопорушення нею було усунуто самостійно та добровільно, без нагадувань з боку контролюючих органів.

Вислухавши висновок прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши долучені до нього документи, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 12.07.2023 № 573к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу координації ризик-менеджменту та внутрішнього контролю підприємств Департаменту координації ризик-менеджменту та внутрішнього контролю Фонду державного майна України з 13.07.2023.

Згідно з наказом Фонду державного майна України від 14.08.2023 № 670к ОСОБА_2 присвоєно 6 (шостий) ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.10.2023 № 1062к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу координації ризик-менеджменту та внутрішнього контролю підприємств Департаменту координації ризик-менеджменту та внутрішнього контролю Фонду державного майна України 06.10.2023.

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» державний орган - це орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб?єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Відповідно до пункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом на якого поширюється дія даного Закону.

Згідно з приміткою до ст. 56 Закону посада державної служби категорії «Б» відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. З Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до Закону України від 08.07.2022 № 2381-IХ «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», який набрав чинності 03.08.2022, суб?єкт декларування зобов?язаний подати декларацію, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев?яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Законом України від 20.09.2023 № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, відновлено декларування у порядку та строки, що визначені ст. 45 Закону.

Абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у п. 1, пп. «а», «в»-«г» -«г» ч. 1 ст. 3 Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до пп. 2 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Пунктом 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону визначено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію відповідно до ст. 45 Закону, кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, ОСОБА_1 під час звільнення з посади начальника відділу координації ризик-менеджменту та внутрішнього контролю підприємств Департаменту координації ризик-менеджменту та внутрішнього контролю Фонду державного майна України 06.10.2023 зобов?язана була подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше 31.01.2024, тобто до 00 годин 00 хвилин 01.02.2024

Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію при звільненні ОСОБА_1 подала 04.03.2025 о 00:56, унікальний ідентифікатор декларації - ed10b960-1 cе4-457b-b9ed-c01a800864cf (протерміновано на 398 календарних днів).

Згідно з послідовністю дій користувача Реєстру, які вчинила ОСОБА_3 , дії по заповненню декларації при звільненні остання розпочала лише 01.03.2025, продовжила 03.03.2025, завершила заповнення декларації та подала її 04.03.2025.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 ознайомлена з вимогами ст. 45 Закону та відповідальністю за порушення антикорупційного законодавства.

Встановлений ст. 45 Закону обов?язок подання суб?єктами декларування декларацій є імперативним і не ставиться Законом в залежність від будь-яких обставин (в тому числі, технічної, фізичної можливості суб?єкта декларування його реалізувати, внаслідок бездіяльності самого суб?єкта декларування, незнання закону тощо).

Зазначені ОСОБА_1 доводи мають загальний характер та не свідчать про наявність об?єктивних і непереборних обставин, які унеможливлювали виконання встановленого законом обов`язку у визначений строк.

Крім того, ОСОБА_1 не надано жодних документів на підтвердження обставин, на які вона посилається, зокрема щодо стану здоров?я або інших факторів, які б об?єктивно перешкоджали своєчасному поданню декларації.

Пояснюючи причини несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 зазначила, що її звільнення 06.10.2023 з посади в апараті Фонду державного майна України відбулося раптово у зв`язку зі скороченням штату, що призвело до погіршення її матеріального становища та негативно позначилося на стані здоров`я. За твердженням особи, яка притягається до відповідальності, сукупність факторів - зокрема відсутність працевлаштування, належної сімейної підтримки, а також обставини, зумовлені дією воєнного стану (систематичні обстріли м. Києва та тривалі повітряні тривоги), - створили об`єктивні перешкоди для вчасного виконання нею обов`язків фінансового контролю. Водночас ОСОБА_1 наголосила, що після стабілізації життєвих обставин нею було самостійно вжито заходів щодо усунення порушення та подано відповідну декларацію при звільненні.

За ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє таку діяльність (при звільненні).

Будь-яких поважних причин несвоєчасного подання декларацій судом не встановлено.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє таку діяльність (при звільненні), за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь її вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та вважає за доцільне застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 172-6, 275-280, 283-287 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснюється, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Київського апеляційного суду через районний суд, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Світлана ГРЕЧАНА