Ухвала суду № 136102758, 21.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21683/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2026 м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026100120000229 від 19.04.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурори: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 ; захисник ОСОБА_6 ; підозрювана ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 , погоджене з керівником Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про застосування у кримінальному провадженні № 12026100120000229 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 строком на 60 діб.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України, а встановлені під час досудового розслідування обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурори у судовому засіданні клопотання підтримали та просили застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Свою позицію обґрунтували тим, що ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, виявила неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до загибелі людей. Зокрема, сторона обвинувачення зазначає, що підозрювана, прибувши на виклик, проігнорувала обов`язок надання домедичної допомоги пораненим, а під час активної фази стрільби, ставлячи у пріоритет власну безпеку, не застосувала табельну зброю для нейтралізації нападника та безпідставно покинула місце події. Прокурор наголосив на наявності ризиків переховування підозрюваної через тяжкість можливого покарання, а також ризиків впливу на свідків (колег по службі) та знищення доказової інформації, зокрема відеоматеріалів з реєстраторів.

Підозрювана ОСОБА_4 проти обставин, викладених у підозрі, заперечувала. Пояснила, що, прибувши на місце, виявила двох осіб без ознак життя та дитину з тяжкою травмою голови. Стверджувала, що надавала дитині допомогу, розмовляла з нею та намагалася викликати «швидку» з власного телефону. Залишення місця події пояснила необхідністю взяти аптечку в автомобілі за вказівкою напарника. Зазначила, що під час стрільби шукала укриття, оскільки не бачила стрілка і не могла вести вогонь у житловому кварталі, щоб не зашкодити мешканцям. Після припинення вогню продовжувала перебувати з пораненою дитиною до моменту її госпіталізації. Запевнила суд, що не має наміру переховуватися.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував. Вказав на відсутність у діях ОСОБА_4 складу злочину, оскільки її дії були спрямовані на пошук засобів надання медичної допомоги. Наголосив на позитивних характеристиках підозрюваної, наявності у неї міцних соціальних зв`язків та перебуванні на її утриманні матері похилого віку. Захист вважає ризики, наведені прокурором, недоведеними, а пред`явлену підозру - необґрунтованою.

Вислухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання та дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100120000229. 20.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.

За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_4 , будучи службовою особою правоохоронного органу, 18.04.2026 під час несення добового чергування в екіпажі «Рубін 104» по вул. Деміївській, 35 у м. Києві, неналежно виконала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них. Маючи інформацію про збройний напад, прибувши на місце події та виявивши поранених цивільних осіб, серед яких малолітній ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вона, за версією слідства, всупереч вимогам ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» не надала їм домедичної допомоги. Крім того, під час виходу нападника ОСОБА_10 із під`їзду та відкриття ним вогню по громадянах, ОСОБА_4 , маючи табельну вогнепальну зброю «Форт-17», не вжила достатніх заходів щодо припинення злочину та захисту цивільних осіб, а залишила місце події. За даними слідства, це сприяло продовженню нападником злочинних дій, унаслідок яких загинули ще шість осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити: чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; чи існують достатні підстави вважати, що наявний хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; чи є недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання відповідним ризикам.

Оцінюючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя виходить із того, що на цій стадії кримінального провадження не вирішується питання доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом, а перевіряється лише наявність фактичних даних, які об`єктивно пов`язують особу з інкримінованим правопорушенням та виправдовують подальше кримінальне переслідування.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю матеріалів кримінального провадження, зокрема відомостями, що містяться у протоколах допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; відомостями з протоколу огляду місця події від 19.04.2026; відомостями з протоколів огляду від 19.04.2026 та 20.04.2026, якими зафіксовано огляд вебсайтів, відеозаписів з нагрудних камер поліцейських УПП у м. Києві ДПП та інших камер відеоспостереження поблизу місця події; копією посадової інструкції із записом про ознайомлення ОСОБА_4 від 14.06.2025; карткою № 2160 обліку озброєння, закріпленого за поліцейською ОСОБА_4 на підставі рапорту від 19.08.2024; журналом реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, заведеним 17.10.2025; книгами нарядів, заведеними 29.07.2025, 17.10.2025, 11.11.2025, 19.01.2026.

Наведені матеріали у своїй сукупності дають достатні підстави для висновку про вірогідну причетність ОСОБА_4 до інкримінованого кримінального правопорушення. Остаточна оцінка належності, допустимості та достовірності доказів, а також питання наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення і винуватості особи належать до повноважень суду під час розгляду кримінального провадження по суті та не вирішуються слідчим суддею на цій стадії.

Таким чином, надані стороною обвинувачення матеріали є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри як першої необхідної передумови для застосування запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків чи інших учасників кримінального провадження або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України такий запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років із додатковими видами покарання. Усвідомлення підозрюваною тяжкості інкримінованого діяння, можливого покарання та суспільного резонансу події об`єктивно підвищує ризик ухилення від органів досудового розслідування та суду. Наявність у підозрюваної постійного місця проживання та відсутність судимостей враховуються судом, однак самі по собі не нівелюють зазначений ризик з огляду на характер обвинувачення та ймовірні наслідки кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також ураховує особливий статус підозрюваної як працівника правоохоронного органу. Такий статус обумовлює наявність професійних знань щодо порядку проведення слідчих дій, джерел доказової інформації та процесуальної поведінки свідків, що створює реальні можливості для незаконного впливу на осіб, які вже надали або можуть надати показання у цьому провадженні. Частина свідків може бути пов`язана зі службовим середовищем підозрюваної або з обставинами несення нею служби, а отже ризик впливу на них є не припущенням, а об`єктивно обумовленою загрозою для повноти та неупередженості досудового розслідування.

Окремо слідчий суддя бере до уваги ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів, що мають значення для кримінального провадження. Досудове розслідування перебуває на початковій стадії, а значна частина службової документації, матеріалів службової комунікації, цифрових носіїв інформації, відеозаписів та інших даних ще підлягає вилученню, перевірці або експертному дослідженню. За таких умов доступ підозрюваної до службового середовища та обізнаність із порядком документування подій створюють реальний ризик перешкоджання збиранню і збереженню доказів.

Характер інкримінованого діяння також має істотне значення для оцінки ризиків. За версією слідства, йдеться не про формальне порушення службової дисципліни, а про неналежне виконання службових обов`язків у критичній ситуації збройного нападу, коли від своєчасних і професійних дій працівника поліції залежали життя та безпека цивільних осіб. Тяжкі наслідки у вигляді загибелі людей посилюють суспільну небезпечність інкримінованого діяння та обґрунтовують необхідність застосування дієвого запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту про залишення місця події у зв`язку із необхідністю взяти аптечку в автомобілі за вказівкою напарника, а також про перебування після припинення вогню з пораненою дитиною до моменту її госпіталізації підлягають перевірці під час досудового розслідування і можуть мати значення для остаточної правової оцінки його дій. Водночас на цій стадії такі доводи не спростовують наявності обґрунтованої підозри та не усувають встановлених ризиків.

Оцінюючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт або застава без попереднього застосування тримання під вартою не забезпечать належного процесуального контролю за підозрюваною і не усунуть ризиків переховування, незаконного впливу на свідків та перешкоджання збиранню доказів. Зазначені ризики є взаємопов`язаними, реальними та такими, що випливають із конкретних обставин кримінального провадження, а не лише з тяжкості інкримінованого злочину.

Слідчому судді не надано належних і достатніх доказів, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваної в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я або з інших виняткових підстав.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх нейтралізації. Тому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, якщо відсутні передбачені законом підстави для невизначення застави.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує характер та конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість його наслідків, ступінь встановлених ризиків, дані про особу підозрюваної, її майновий та сімейний стан, а також необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки. Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наведені обставини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у максимальному передбаченому для цієї категорії злочинів розмірі - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень. Такий розмір застави є співмірним із встановленими ризиками, не є завідомо непомірним і водночас достатній для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

У разі внесення застави на підозрювану необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Такі обов`язки є необхідними та пропорційними встановленим ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення визначеної застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення відсутнє інше судове рішення, що прямо передбачає тримання цієї особи під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 18.06.2026.

Взяти підозрювану ОСОБА_4 під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 266 240 гривень, у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок ТУ ДСА у м. Києві та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва;

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрювану ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 18.06.2026 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З моменту внесення застави підозрювана ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали визначити до 18.06.2026.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1