Постанова № 13610020, 09.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2010 року Справа № 2а-3881/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

секретаря судового засідання Скрипкіної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Інвестхолдинг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001632310/0 за формою «Р» від 21.10.2009 про донарахування податку на додану вартість в сумі 100020,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 40008,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2010 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Інвестхолдинг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001632310/0 за формою «Р» від 21.10.2009 про донарахування податку на додану вартість в сумі 100020,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 40008,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ які сплачені у складі ціни послуги ТОВ «Виробнича Компанія Дорбудтехнологія» є те, що податкові накладні, які отримано від такого постачальника, включено до реєстру отриманих податкових накладних у червні 2009 року, та не включено до валових витрат

В п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивачем зазначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Вважав, що вищенаведені норми закону вказують на необхідність мати лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а також, жодним нормативним актом не встановлено обовязок платника податку повязувати право на валові витрати та право на податковий кредит.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську адміністративний позов не визнав, про що подала суду заперечення проти позову від 15 серпня 2010 року № 36687/10 (а.с.141-142). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю з таких підстав.

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Інвестиційна Група «Імперія» (ЗАТ «ІГ» Імперія») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 по 30.06.09 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 30.06.09 відповідно до затвердженого плану перевірки.

Результати перевірки оформлено актом від 08.10.09 № 871/23/33846041, яким встановлено порушення:

- п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.6 п.7.3, п.п.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97 -ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 100020,00 грн., у тому числі у червні 2009 року в сумі 100020,00 грн., занижено податкові зобовязання всього у сумі 11057693,00 грн., у тому числі у лютому 2009 року в сумі 2770612,00 грн., у березні 2009 року в сумі 1370551,00 грн., у квітні 2009 року в сумі 1266713,00 грн., у травні 2009 року в сумі 3581508,00 грн., у червні 2009 року в сумі 2068309,00 грн. та занижено податковий кредит всього у сумі 11057693,00 грн., у тому числі у лютому 2009 року в сумі 2770612,00 грн., у березні 2009 року в сумі 1370551,00 грн., у квітні 2009 року в сумі 1266713,00 грн., у травні 2009 року в сумі 3581508,00 грн., у червні 2009 року в сумі 2068309,00 грн.

Позивачем зазначено, що твердження позивача відносно того, що висновок про наявність підстав для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення Ленінською МДПІ у м. Луганську зроблено тому, що суми по цим накладним не включено до складу валових витрат є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам, викладеним в акті перевірки.

Такий висновок фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську зроблено з аналізу реєстру отриманих податкових накладних та наданих до перевірки первинних документів ЗАТ «ІГ «Імперія», який свідчить про завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 100020,00 грн., внаслідок включення посередницьких послуг по реалізації обладнання та металопрокату не призначених для їх використання в господарській діяльності отриманих від ТОВ «Виробнича компанія Дорбудтехнологія», в реєстрі отриманих податкових накладних зазначено під номером 19 від 03.06.09 №000359 на загальну суму 359627,6 грн., в тому числі ПДВ 59 937,9 грн., під номером 20, від 04.06.09 №000362 на загальну суму 240492,7 грн., в тому числі ПДВ 40 082,1 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями та ін. документами.

Згідно із п.п. 7.7.1 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, на думку відповідача, завищення податкового кредиту на суму 100020,00 грн. свідчить про заниження податкових зобовязань на цю суму, в наслідок чого, Ленінською МДПІ у м. Луганську донараховано вказану суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та штрафні санкції, передбачені п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000.

Окрім того, з приводу виявлених порушень директором ПРАТ «ІГ «Імперія» ОСОБА_1 надано письмові пояснення згідно, яких порушення було допущене з причини великого документообігу первинної документації. Таким чином директором не заперечується наявність такого порушення.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову та поросив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності із підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно із підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобовязання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Судом встановлено, що ЗАТ «ІГ «Імперія» зареєстровано 21.10.2005 Виконавчим комітетом Луганської міської ради, реєстраційний №1 382 102 0000 006176.

Свідоцтво про державну реєстрацію від 21.10.2005 № 1 382 102 0000 006176.

Код субєкта господарювання за ЄДРПОУ: 33846041.

Місцезнаходження субєкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Луганськ, вул. Т.Г. Шевченко, буд.7.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №289267 Приватне акціонерне товариство «Інвестхолдінг» зареєстровано у Головному управлінні статистики у Луганській області в якості юридичної особи, ідентифікаційний код 33846041 за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Т.Г. Шевченко, буд.7 (а.с.28).

Згідно свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи Приватне акціонерне товариство «Інвестхолдинг» зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.10.2005 (а.с.29).

Відповідно до п.п.1.3 п.1 нової редакції статуту Закритого акціонерного товариства «Інвестходинг», товариство є правонаступником прав та зобовязань закритого акціонерного товариства «Інвестиційна група «Імперія», державну реєстрацію якого було проведено 21 жовтня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Ленінської МДПІ у м. Луганську на підставі направлень від 20.08.09 №1077, від 18.09.09 №1196 виданих Ленінською МДПІ у м. Луганську, згідно із частиною 1 ст.11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до Плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 19.08.09 №864, проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Інвестиційна Група «Імперія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 по 30.06.09 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 30.06.09 відповідно до затвердженого плану перевірки.

Результати перевірки оформлено актом від 08.10.09 № 871/23/33846041, яким встановлено порушення:

- п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.6 п.7.3, п.п.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97 -ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 100020,00 грн., у тому числі у червні 2009 року в сумі 100020,00 грн., занижено податкові зобовязання всього у сумі 11057693,00 грн., у тому числі у лютому 2009 року в сумі 2770612,00 грн., у березні 2009 року в сумі 1370551,00 грн., у квітні 2009 року в сумі 1266713,00 грн., у травні 2009 року в сумі 3581508,00 грн., у червні 2009 року в сумі 2068309,00 грн. та занижено податковий кредит всього у сумі 11057693,00 грн., у тому числі у лютому 2009 року в сумі 2770612,00 грн., у березні 2009 року в сумі 1370551,00 грн., у квітні 2009 року в сумі 1266713,00 грн., у травні 2009 року в сумі 3581508,00 грн., у червні 2009 року в сумі 2068309,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до реєстру отриманих накладних та первинних документів, ЗАТ «Імперія» завищено податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість 100020,00 грн., в наслідок включення посередницьких послуг по реалізації обладнання та металопрокату не призначених для їх використання в господарській діяльності отриманих від ТОВ «Виробнича компанія Дорбудтехнологія» (код ЄДРПОУ 32419114), в реєстрі отриманих податкових накладних зазначено під номером 19 від 03.06.2009 №000359 на загальну суму 359627,9 грн. та під номером 20 від 04.06.2009 №000362 на загальну суму 240492,7 грн., в тому числі податок на додану вартість 40082,1 грн.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акта планової виїзної перевірки від 08.10.09 № 871/23/33846041, позивачу податковим повідомленням рішенням форми «Р» від 21.10.2009 №0001632310/0 визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 140028,00 грн. у тому числі 100020,00 грн. за основним платежем та 40008,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6).

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем не порушено норми п.п.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, як вбачається з реєстру податкових накладних та декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року позивач не отримував податкових накладних від ТОВ «Виробнича компанія Дорбудтехнологія» (код ЄДРПОУ 32419114) та до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за такими податковими накладними не включав.

Крім того, у відповіді на запит ТОВ «Виробнича компанія Дорбудтехнологія» (код ЄДРПОУ 32419114) повідомило, про те, що податкові накладні від 03.06.2009 №000359 на загальну суму 359627,60 грн. та від 04.06.2009 №000362 на загальну суму 240492,70 грн., в тому числі податок на додану вартість 40082,10 грн. на ЗАО «ІГ «Імперія» не виписувались (а.с.145).

Відповідно до додатку 5 до декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року, який розшифровує контрагентів, які видавали податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у червні 2009 року, серед операцій з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту ТОВ «Виробнича компанія Дорбудтехнологія» (код ЄДРПОУ 32419114) не значиться, та сума податку на додану вартість за податковими накладними, зазначеними в акті № 871/23/33846041 від 08.10.2009, до складу податкового кредиту в червні 2009 року не включалась.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обовязок щодо доказування правомірності своїх рішень, не довів суду правомірність свого рішення щодо визначення Приватному підприємству «Інвестхолдинг» податкових зобовязань з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги Приватного підприємства «Інвестхолдинг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001632310/0 за формою «Р» від 21.10.2009 про донарахування податку на додану вартість в сумі 100020,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 40008,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 09 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Інвестхолдинг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001632310/0 за формою «Р» від 21.10.2009 про донарахування податку на додану вартість в сумі 100020,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 40008,00 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001632310/0 за формою «Р» від 21.10.2009 про донарахування податку на додану вартість в сумі 100020,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 40008,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Інвестхолдинг» (ідентифікаційний код 33846041, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул.Т.Г. Шевчанка, буд. 7, р/р 260060002301 у філії АБ Південний м. Донецьк, МФО 377012) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2010 року.

СуддяР.С. Твердохліб