Постанова № 13609802, 30.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року Справа № 2а-6348/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.,

за участю представників:

позивача Фісуна В.В. (довіреність від 11.08.2010 №б/н);

Коновалова В.М. (довіреність від 11.08.2010 №б/н)

відповідача Демченка А.А. (довіреність від 10.08.2010 №4885/10/10);

Андросович Г.Є. (довіреність від 27.07.2010 №4229/10/10);

третьої особи не зявився;

прокуратури - не зявився.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлектроПрогресс», м.Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

третя особа Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя

за участю прокуратури Запорізької області

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕлектроПрогресс» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2009 №0087262301/0, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 1229 708,94грн., у тому числі за основним платежем 819805,97 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 409 902,97 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначають, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки підставою для його прийняття стали висновки податкового органу про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Блик» з метою приховування сплати податків. Такі висновки відповідача позивач вважає безпідставними, оскільки у позивача наявні всі первинні документи бухгалтерського і податкового обліку, які підтверджують факт виконання договорів із указаним контрагентом. Також вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки, фактично перевірка не проводилась, ніякі документи стосовно виконання зазначених в акті договорів не вивчалися. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов від 08.09.2010 №б/н. Зокрема вказує, що перевіркою контрагента позивача - ТОВ «Блик» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з ТОВ «ЕлектроПрогресс» за 2008 рік, (оформлена актом від 30.09.2009 року №12/22142143 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя) встановлено, що відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 203, п.п. 1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочини укладені ТОВ «Блик» з ТОВ «ЕлектроПрогресс» на виконання послуг з виробництва електротехнічної продукції мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Вищезазначені правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Зокрема зазначає, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адмініністративно-майновий стан ТОВ «Блик», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення , які ним допускались.

Спірне рішення вважає правомірним та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.

Між ТОВ «ЕлектроПрогресс» та ТОВ «Блик» було укладено ряд угод про виконання робіт з виготовлення електротехнічної продукції з матеріалів та комплектуючих і технічної документації, а саме: від 29.01.2008року №2.1/29-01, від 30.04.2008 року №23.2/28-06, від 28.02.2008 року №13.2/28-02. від 24.06.200! року №24.2/28-06, від 30.06.2008 року №38-1/30-06, від 30.07.2008 року №43-2/30-07, від 29.08.2008 року №63.2-09/08, від 29.09.2008 року №46-3/29-09, на виконання яких ТОВ «Блик» виписало податкові накладні на суму 7 125 728,21 грн. (в тому числі 1 187 621,37 грн. ПДВ). Суми ПДВ ТОВ «ЕлектроПрогресс» включило до складу податкового кредиту за відповідні періоди та відобразило в податкових деклараціях з ПДВ та додатку №5 до податкових декларацій.

Посадовими особами ДПІ у Заводському районі було проведено виїздну документальну позапланову перевірку ТОВ «ЕлектроПрогрес» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Блик» за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 24.11.2010 № 2936/23-023/31708201 (далі - акт). Під час перевірки встановлено нікчемність договорів про виконання робіт з виготовлення електротехнічної продукції з матеріалів та комплектуючих і технічної документації, укладених між позивачем та ТОВ «Блик» з метою приховування сплати податків та порушення позивачем приписів п. п. 7.2.3, п.п. 7.2.6. п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168-ВР, а саме завищення суми податкового кредиту з ПДВ по операціях з ТОВ „Блик" проведених на підставі нікчемних правочинів на загальну суму 819 805,97 грн., в тому числі по періодах: .

січень 2008 року - 28 513,80 грн.

березень 2008 року - 106 229,40 грн.

квітень 2008 року - 77 156,42 грн.

травень 2008 року 111 759,68 грн.

липень 2008 року - 54 646,24 грн.

серпень 2008 року - 76 791,93 грн.

вересень 2008 року - 350 609.98 грн.

грудень 2008 року - 14 098,48 грн.

На підставі матеріалів перевірки та висновків акту відповідачем прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Не погодившись із указаним рішенням позивач оскаржив їх у адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області та Державної податкової адміністрації України, проте скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Вважаючи рішення протиправним позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону ).

Крім того, слід зазначити, що датою виникнення права платнику податку на податковий кредит у відповідності до приписів пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Тобто, податкова накладна є підставою для віднесення сум ПДВ для визначення податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні відповідні податкові накладні, видані його контрагентом - ТОВ «Блик», а тому ТОВ «ЕлектроПрогрес» має право для включення коштів від господарських операцій із указаним контрагентом до складу податкового кредиту.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляють) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охорони праці.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі-Закон №996-ХІV), встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 зазначеного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено віднесення до складу валових витрат та нарахування податкового кредиту з ПДВ відповідних сум, оформлені у відповідності до приписів чинного законодавства, будь-яких зауважень з приводу неналежного їх заповнення податкових накладних з боку відповідача не зроблено, а тому суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми коштів за господарськими операціями, проведеними з ТОВ «Блик».

Доводи відповідача про нікчемність договорів, укладених між ТОВ «Блик» та ТОВ «ЕлектроПрогрес» суд вважає недоведеними та необґрунтованими, оскільки, згідно із приписами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю (ст.216).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в акті висновки щодо відсутності контрагентів позивача за місцезнаходженням та щодо нікчемності і безтоварності договорів, крім того, виконання указаних договорів підтверджене відповідними бухгалтерськими документами, сумніви щодо яких відповідач не висловлював.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що договори, укладені позивачем та ТОВ «Блик» відповідають приписам чинного законодавства, а твердження відповідача про їх безтоварність та нікчемність є недоведеними.

Правочини між ТОВ «ЕлектроПрогресс» та ТОВ «Блик» відповідають вимогам чинного законодавств України, при їх укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвих умов; предметом правочинів є надання послуг як не обмежені в цивільному обороті України; правочини реально сторонами було виконано - виконані робот оформлені відповідними актими, грошові кошти сплачено. В Акті не наведено жодного доказу протилежного.

На час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнала обгрунтованим віднесені ТОВ «ЕлектроПрогресс» до податкового кредиту сум ПДВ, ТОВ «Блик» було включено до Єдиного державног реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. З таких обставин у ТОВ «ЕлектроПрогресс» не було жодних підстав вважати, що податкові накладні підписані не уповноваженою особою, тощо. Також ТОВ «ЕлектроПрогресс» не може нести відповідальність ні за несплату податків даним контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у реєстрі.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені д нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя не доведено той факт що ТОВ «ЕлектроПрогресс» було відомо, що особа, яка виписувала податкові накладні не має на це права.

З аналізу наведеного вбачається, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 08.12.2009 №0087262301/0, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 11 КАС України встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 08.12.2009 №0087262301/0.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлектроПрогресс» (код ЄДРПОУ 31708201) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 06.12.2010.

Суддя (підпис)О.С. Янюк

Постанова не набрала законної сили

СуддяО.С. Янюк