Рішення № 136095565, 22.04.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

Справа № 293/178/26

Провадження № 2/293/341/2026

22 квітня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 , відповідно до змісту якого просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 451656250 від 06.01.2021 у розмірі 22 904,60 грн, з яких:

6 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

16 404,60 грн. - сума заборгованості за процентами.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №451656250 від 06.01.2021.

11.02.2026 суд у порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України звернувся до виконавчого комітету Черняхівської селищної ради з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.02.2026 на адресу суду з Черняхівської селищної ради надійшов лист, згідно якого встановлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 23.02.2026 суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "ЕЙС" залишив без руху та надав позивачу 7-ми денний строк для усунення недоліків позову.

25.02.2026 позивач на виконання вимог ухвали суду від 23.02.2026 направив заяву про усунення недоліків з долученням уточненої позовної заяви.

Ухвалою від 03.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті суд призначив на 30.03.2026.

Одночасно п.10 цієї ухвали суд у порядку ст. 84 ЦПК України витребував у Банка-емітента АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ: 14360570, електронна адреса: cancelyaria@privatbank.ua ) інформацію:

-чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка (платіжні картки) 4149-43XX-XXXX-9179;

- чи відбулось зарахування коштів на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 06.01.2021 до11.01.2021 в сумі 6000,00 грн.; за період від 17.01.2021 до22.01.2021 в сумі 100,00 грн.; за період від 04.02.2021 до 09.02.2021 в сумі 400,00 грн.

-чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

-чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки НОМЕР_4 -XXXX-9179 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_2 у період з 06.01.2021 до11.01.2021 в сумі 6000,00 грн.; за період від 17.01.2021 до 22.01.2021 в сумі 100,00 грн.; за період від 04.02.2021 до 09.02.2021 в сумі 400,00 грн. - надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію.

- повний номер рахунки-маска картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

11.03.2026 та 06.04.2026 на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2025 надійшла витребовувана судом інформація (а.с.145,147-149).

Ухвалою від 30.03.2026, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав розгляд справи на 22.04.2026.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №451656250 від 06.01.2001 (далі - договір, кредитний договір), укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 (відповідач).

17.01.2021 сторони уклали додаткову угоду до договору № 451656250 від 06.01.2021 відповідно до умов якої ОСОБА_1 збільшено суму кредиту на 100грн. та 04.02.2021 сторони підписали чергову додаткову угоду до договору № 451656250 від 06.01.2021 якою ОСОБА_1 збільшено суму кредиту на 400грн.

Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов`язань з повернення кредиту у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 22 904,60 грн, з яких: 6 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 404,60 грн - сума заборгованості за процентами.

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило на користь ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №451656250.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу №05/0820-01 підписали реєстр прав вимоги № 124 від 09.03.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №05/0820-01 за умовами якого ТОВ "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором №451656250.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до договору факторингу №05/0820-01 підписали реєстр прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до договору факторингу №05/0820-01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

10.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія" Ейс" укладено договір факторингу №10/07/25-Е за умовами якого ТОВ "Фінансова компанія" Ейс" набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором №451656250.

Відповідно до реєстру боржників № Б/Н від 10.07.2025 за договором факторингу №10/07/25-Е від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22 904,60 грн.

Отже позивач доводить, що наділений правом грошової вимоги до відповідача за договором № 451656250 від 06.01.2021 в сумі 22 904,60 грн.

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та заборгованість за кредитом не погасив.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання сторони не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивач повноважного представника у судове засідання не направив. У прохальній частині позову позивач просить здійснювати розгляд справи у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.13).

Виклик відповідача до суду здійснювався судом шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем його проживання: АДРЕСА_1 .

Однак, на адресу суду повернулась судова повістка про виклик відповідача до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення "адресат відсутній " ( а.с. 152,157).

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, оскільки довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду та, зокрема, свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18; та правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За нормами ч.1 ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280,281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання від 22.04.2026.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд, відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

У судовому засіданні від 22.04.2026, відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення суду.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

06.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 (відповідач) шляхом подання заявки на отримання грошових коштів в кредит від 06.01.2021 (а.с.45) укладений договір №451656250 (а.с.24-28).

Відповідно до погоджених умов договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, на суму 6000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - «Правила»). (п.п.1.1. договору).

Сторони договору погодили, що кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту (п.1.2 договору).

Також сторони погодили , що встановлений в п. 1.2. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку дисконтного періоду можливе до закінчення дисконтного періоду, а також під час пільгового періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору, строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою:

Z = 30 - (Х - Y), де:

Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період;

Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх

продовжень дисконтного періоду;

Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця). При цьому сторони узгоджують що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період дорівнює 30 днів. ( п. 1.3 договору)

За користування кредитом протягом Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 шістсот двадцять цілих п`ять десятих процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;

за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, позичальнику може бути надано додаткову знижку від індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» кредитодавця (далі - «Програма»), які розміщені на сайті кредитодавця за посиланням https://moneyveo.ua/uk/promoactionnews/programma-lojalnosti/. Станом на дату укладення цього договору позичальнику присвоєний 0 Рівень лояльності, що не може бути змінено (переглянуто) до моменту повного виконання цього Договору. ( п.п. 1.4-1.4.2)

Умовами договору визначено, що невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua. ( п.4.2 договору)

Умовами п.4.2 договору визначено, строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій договору діють до повного їх виконання .

Також сторонами договору погоджено що сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. ( п.с. 4.3).

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. (п. 4.4. договору).

Відповідно до графіку розрахунку, що є Додатком №1 до договору № 451656250 від 06.01.2021 визначена що сторони погодили терміни платежу - 05.02.2021, суму кредиту 6000 грн, нараховані проценти - 3060 грн., загальну суму до сплати - 9060 грн. Орієнтовну реальну процентну ставка, що базується на припущенні про застосування до взаємовідносин між сторонами дисконтної процентної ставки, складає 620,50 процентів річних. Та обумовлено що цей додаток є невід`ємною частиною договору № 451656250 від 06.01.2021р та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ( а.с. 28).

17.01.2021 сторонами підписано Додаткову угоду до договору № 451656250 від 06.01.2021 за умовами якої збільшено суму кредиту на суму 100 грн 00 коп. (сто грн. нуль коп.) з 17.01.2021 р. на строк дії договору № 451656250 від 06.01.2021 р. (надалі - «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору ( а.с. 30), та графіком розрахунку що є додатком №1 до додаткової угоди від 17.01.2021 до договору № 451656250 від 06.01.2021 визначена що сторони погодили термін платежу - 05.02.2021, суму кредиту - 6100 грн, нараховані проценти - 3092,30 грн., загальну суму до сплати - 9192,30 грн. Орієнтовну реальну процентну ставку, що базується на припущенні про застосування до взаємовідносин між сторонами дисконтної процентної ставки, складає 620,50 процентів річних. Та обумовлено що цей додаток є невід`ємною частиною договору № 451656250 від 06.01.2021р ( а.с. 31).

04.02.2021 сторонами підписано додаткову угоду до договору № 451656250 від 06.01.2021 якою збільшено суму кредиту на суму 400 грн 00 коп. з 04.02.2021 р. на строк дії договору № 451656250 від 06.01.2021 р. (надалі - «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору ( а.с. 32), та графіком розрахунку що є додатком №1 до додаткової угоди від 04.02.2021 до договору № 451656250 від 06.01.2021 визначено , що сторони погодили термін платежу - 05.02.2021, суму кредиту - 6500 грн, нараховані проценти - 3099,10 грн., загальну суму до сплати - 9599,10 грн. Орієнтовну реальну процентну ставку, що базується на припущенні про застосування до взаємовідносин між сторонами дисконтної процентної ставки, складає 620,50 процентів річних. Та обумовлено що цей додаток є невід`ємною частиною договору № 451656250 від 06.01.2021р ( а.с. 33).

Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту до договору № 451656250 від 06.01.2021 (а.с.22-23) визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

На підтвердження укладення кредитного договору та погоджених умов такого договору позивач також додає алгоритм дій товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" стосовно укладання кредитних договорів (а.с.46-57), Алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінанасова допомога» стосовно укладення кредитного договору ( а.с. 60-63).

Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (а.с.34-44 ).

Згідно із довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога", сформованої від 30.08.2023 підтверджує ідентифікацію ОСОБА_1 при укладенні договору за заявкою на кредит від 06.01.2021 із зазначенням суми кредиту, строку кредитування, процентної ставки, одноразового ідентифікатора/часу відправки ідентифікатора позичальнику/номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор, час введення ідентифікатора та час перерахування коштів (а.с. 58).

Відповідно до копії платіжного доручення від 06.01.2021 виданої ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", отримувачу ОСОБА_1 на номер платіжної картки 4149-43ХХ-ХХХХ-9179 перерахована ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" сума кредитних коштів у розмірі 6000 грн згідно із договором №451656250 від 06.01.2021 (а.с. 66).

Відповідно до копії платіжного доручення від 17.01.2021 виданої ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", отримувачу ОСОБА_1 на номер платіжної картки 4149-43ХХ-ХХХХ-9179 перерахована ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" сума кредитних коштів у розмірі 100 грн згідно із договором №451656250 від 06.01.2021 (а.с. 65).

Відповідно до копії платіжного доручення від 04.02.2021 виданої ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", отримувачу ОСОБА_1 на номер платіжної картки 4149-43ХХ-ХХХХ-9179 перерахована ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" сума кредитних коштів у розмірі 400 грн згідно із договором №451656250 від 06.01.2021 (а.с. 64).

Відповідно до отриманої судом інформації від АТ КБ "Приват Банк", ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 та 06.01.2021 відбулося зарахування коштів у сумі 6000 грн; 17.01.2021 - 100 грн, 04.02.2021 - 400 грн. (а.с. 147).

Із виписки про рух коштів по картці за період 06.01.2021 - 11.01.2021, сформованої АТ КБ "Приват банк" встановлено зарахування таких коштів відповідачу та користування ними (а.с. 148-149).

Згідно із розрахунком заборгованості, сформованим первісним кредитором станом на 09.03.2021 за кредитним договором №451656250 від 06.01.2021, сума заборгованості 6500 грн - тіло кредиту; 7 883,10 грн - заборгованість за відсотками (а.с.145-146).

28.11.2018 між ТОВ " Манівео швидка фінансова допомога " та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило на користь ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №451656250 (а.с.82-88).

28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та від 31.12.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" укладено додаткові угоди за №19,26,27, 31, 32 до договору факторингу № 28/118-01 від 28.11.2018 (а.с.89-106).

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №05/0820-01 за умовами якого ТОВ " Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором № 451656250 (а.с.112-118 ).

10.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу №10/07/25-Е за умовами якого ТОВ " Фінансова компанія" Ейс" набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором №451656250 (а.с.128-134).

Про перехід та набуття таких прав вимоги заборгованості за кредитним договором № 451656250 до відповідача, окрім договорів факторингу, позивач додає копії платіжних інструкцій за договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 ( а.с. 127), копії платіжних інструкцій в національній валюті від 15.09.2025 №346 за договором факторингу №10/07/25-Е від 10.07.2025 ( а.с. 143); копії платіжних інструкцій в національній валюті від 24.09.2025 №359 за договором факторингу №10/07/25-Е від 10.07.2025 ( а.с. 144); копію акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025 (а.с. 142).

Так відповідно до копії реєстру прав вимоги №124 від 09.03.2021 на умовах договору факторингу ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги за договором № 451656250 від 06.01.2021 до ОСОБА_1 у розмірі 14 383,10 грн, з яких 6500,00 грн - заборгованість по основному боргу; 7 883,10 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.107-109 ).

Відповідно до копії реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 на умовах договору факторингу ТОВ "Таліон Плюс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" право вимоги за договором № 451656250 від 06.01.2021 до ОСОБА_1 у розмірі 22904,60 грн, з яких 6500,00 грн - заборгованість по основному боргу; 16 404,60 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.123-125).

Відповідно до копії реєстру боржників до договору факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025, що є додатком №1 до договору факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" право вимоги за договором № 451656250 від 06.01.2021 до ОСОБА_1 у розмірі 22904,60 грн, з яких 6500,00 грн - заборгованість по основному боргу; 16 404,60 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.139-141).

Згідно із розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Таліон Плюс» первісним кредитором станом на 31.07.2023 за кредитним договором №451656250 від 06.01.2021, сума заборгованості 6500 грн - по тілу кредиту; 16 404,60 грн - заборгованість за відсотками (а.с.147-148).

До виписки по особовому рахунку за кредитним договором №451656250 від 06.01.2021 станом на 26.12.2025 ТОВ «Ейс» повідомляє про заборгованість за період 10.07.2025 по 26.12.2025 загальна сума заборгованості складає 22904,60 ( а.с. 149).

Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного договору №451656250 від 06.01.2021, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 22904,60 грн.

Оскільки, відповідач добровільно не погасив існуючу заборгованість ні перед первісним кредиторами, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, особою, яка набула таке право відновідно до договору факторингу.

Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов`язань із своєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі визнає та погоджується на запропоновані умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання договору № №451656250 від 06.01.2021, свідчить про те, що ОСОБА_1 (відповідач) всі умови цілком зрозумів та своїм підписом підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні такого договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до умов договору №451656250 від 06.01.2021 підписання договору відбувається з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Отже, кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав такий договір, однак умови договору виконував не належним чином.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем не оспорюється та станом на день вирішення спору в суді матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (позивач) в частині тіла кредиту 6500 грн є обґрунтованим, та підлягає задоволенню.

Водночас, стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 16404,60 грн заборгованості за відсотками, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отож, з аналізу викладеного слідує, що виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, за умовами договору сторони погодили, що строк позики становить 30 днів, нарахування процентів проводиться щоденно, за кожен день строку користування кредитом, на фактичний залишок кредиту, тобто з 06.01.2021 по 05.02.2021 включно, та умовами додаткової угоди від 17.01.2021 термін платежу становить 05.02.2021 та умовами чергової додаткової угодои від 04.02.2021 термін платежу складає 05.02.2021.

Відтак, в межах строку кредитування відповідач мав, зокрема, повернути позивачу кредитні кошти та сплатити проценти, і саме в межах цих строків мало відбуватись нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за кредитним договором до26.12.2025, що не відповідає визначеному законом та договором порядку їх нарахування.

При цьому доказів того, що відповідно до погоджених умов договору відбулась його пролонгація/продовжений строк кредитування, суду стороною позивача не надано.

Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказане узгоджується з висловленими позиціями Великої Палати Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року справі №910/4518/16, у справі № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року), у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19) .

Тож, правомірним є нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування, а саме з 06.01.2021 по 05.02.2021 включно.

За розрахунком суду, проценти за користування кредитом за період з 06.01.2021 по 05.02.2021 на суму заборгованості 6 500 грн становлять 3099,10 грн.

Відтак, вимога позивача про стягнення процентів за користування кредитом є правомірною та підлягає задоволенню в розмірі 3099,10 грн.

В іншій частині стягнення процентів, суд відмовляє за безпідставністю вимог.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача в пропорційно задоволених позовних вимогах.

Щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає таке.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).

Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору №20/08/25-01 про надання правової допомоги від 20.08.2025 (а.с. 150-152), протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 що є додатком до договору №1 ( а.с. 153); додатковою угодою № 25771232883 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 ( а.с. 154) копію акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги № 22/08/25-01 від 20.08.2025 ( а.с. 155); копією свідоцтва про зайняття адвокатської діяльності серії КС №7073/10 від 19.10.2018 та довіреність( а.с. 156, 157).

Таким чином, у справі, що розглядається позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.

Як визначено нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Згідно із вимогами норм ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 2 ст. 133 ЦПК України). Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 137 ЦПК України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Отож, зважаючи на часткове задоволення позову, суд задовольняє заяву позивача про стягнення вират на професійну правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ч.2 ст. 141 ЦПК України, що становить 2933,63 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "ЕЙС" (місцезнаходження: вул. Юрія Поправки,6, кабінет 13, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ: 42986956)

- 6 500,00 грн заборгованість за кредитом;

- 3 099,10 грн заборгованість за процентами;

- 1 115,78 грн судового збору;

- 2 933,63 витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "ЕЙС" (місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 42986956)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повне рішення складено: 28.04.2026

Суддя Людмила ЛОСЬ