Рішення № 136076786, 23.04.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/1893/26

Номер провадження2/205/2767/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Данчула К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Свеа Фінанс» звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 06 листопада 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №8457832. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника, яку позичальник вказала при оформленні кредиту. 26 червня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-15/25, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу права вимоги за кредитними договорами, зокрема, відповідно до реєстру боржників за заборгованістю ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором у розмірі 39 663 грн. Станом на дату звернення до суду заборгованість за зазначеним кредитним договором становить 39 663 грн., з яких: 15 700 грн. - заборгованість по тілу, 16 113 грн. - заборгованість по відсотках, 7850 грн. -неустойка. Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернула, представник позивача звернулася до суду з цією позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за договором №8457832 від 06 листопада 2024 року в розмірі 39 663 грн., а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16 лютого 2026 року прийнято до провадження цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача разом з позовною заявою подала до суду клопотання в якому підтримала позовні вимоги та просила розглядати справу за відсутності їх представника.

Відповідач у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, також шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Новокодацького районного суду міста Дніпра, заперечень проти позову суду не представила, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

23 квітня 2026 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було вирішено питання про заочний розгляд справи.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала. При цьому, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 06 листопада 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №8457832, підпис відповідача на якому вчинено із застосовуванням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15 700 грн. на умовах: строк кредиту - 360 днів; тип процентної ставки фіксована; стандартна процента ставка 1,00% в день; знижена процента ставка 0,90% в день (а. с. 9-18, 26).

В матеріалах справи також наявні додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №8457832 від 06 листопада 2024 року, який містить в собі таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 19-20).

Також судом встановлено, що відповідно до паспорта споживчого кредиту, який був підписаний сторонами 06 листопада 2024 року і підпис відповідача на якому вчинено із застосовуванням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора, клієнту запропоновані умови: тип кредиту кредит; сума/ліміт кредиту 15 700 грн.; строк кредитування 360 днів; мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби; спосіб та строк надання кредиту шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної позивачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору; стандартна процентна ставка 366% річних (1% в день); знижена процентна ставка 329,40% річних (0,90% в день); тип процентної ставки фіксована (а. с. 21-25).

Крім того, в матеріалах справи є відповідь ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» за №7/12410 від 27 червня 2025 року, в якій наявна інформація про перерахування коштів, а саме: унікальний номер операції 1506190034; дата прийняття - 06 листопада 2024 року о 22:43:00; сума 15 700 грн., номер картки НОМЕР_1 , номер кредитного договору - 8457832 (а. с. 45).

Згідно з карткою обліку договору (розрахунком заборгованості) ТОВ «Авентус Україна» судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за договором № 8457832 від 06 листопада 2024 року, станом на 25 червня 2025 року, загалом складає 39 663 грн. (а. с. 40-44).

Матеріалами справи підтверджено, що 26 червня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-15/25, у відповідності до умов якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуває права грошової вимоги від ТОВ «Авентус Україна» і сплачує ТОВ «Авентус Україна» за відступлення прав грошових вимог фінансування у відповідності до умов договору, а ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «Свеа Фінанс» права грошової вимоги строк виконання яких настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржнків, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а. с. 47-52).

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів АТ «ОТП Банк» №10106 від 26 червня 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» здійснило перерахування грошових коштів ТОВ «Авентус Україна» в сумі 2 185 565 грн. у рахунок плати фінансування за договором факторингу №01.02-15/25 від 26 червня 2025 року (а. с. 60).

Також відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №01.02-15/25 від 26 червня 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №8457832 від 06 листопада 2024 року в сумі 39 663 грн., з яких: 15 700 грн. залишок заборгованості з основного боргу; 16 113 грн. - залишок заборгованості за процентами; 7 850 грн. - пеня/штрафи нараховані клієнту (а. с. 63).

Матеріалами справи також підтверджено, що 25 березня 2024 року рішенням ОСОБА_2 (єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна») було змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (а. с. 64-65).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) і договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено факти укладення між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №8457832 від 06 листопада 2024 року, отримання відповідачем коштів за його умовами, та невиконання відповідачем належним чином зобов`язань з повернення кредитних коштів.

Докази, які б спростовували вищевказану обставину в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення відповідної заборгованості в розмірі 31 813 грн., а саме: 15 700 грн. - заборгованості по тілу; 16 113 грн. - заборгованості по відсотках.

Щодо вимоги про стягнення неустойки в сумі 7 850 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 549, 551 ЦК України, за якими неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і діє на даний час.

Беручи до уваги вищезазначене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану неустойку/пеню за кредитним договором, тобто у період воєнного стану.

Тобто, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення неустойки в сумі 7 850 грн. слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №8457832 від 06 листопада 2024 року підлягають частковому задоволенню на загальну суму 31 813 грн., яка складається з: 15 700 грн. - заборгованості по тілу; 16 113 грн. - заборгованості по відсотках

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також судом встановлено, що ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу договору факторингу №01.02-15/25 від 26 червня 2025 року за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №8457832 від 06 листопада 2024 року.

Отже, судом встановлено як факти укладення між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору, невиконання відповідачем належним чином зобов`язань з повернення кредитних коштів, а також те, що до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшли права первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №8457832 від 06 листопада 2024 року., в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягає частковому задоволенню в частині стягнення: заборгованості за тілом 15 700 грн. та заборгованості за процентами 16 113 грн., що на загальну суму 31 813 грн., а в задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити з підстав недоведеності вказаних вимог представником позивача.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1 942,96 грн. (31 813 грн.*2 422,40 грн. / 39 663 грн.), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитним договором №8457832 від 06 листопада 2024 року в розмірі 31 813 грн., яка складається з заборгованості: за тілом 15 700 грн., за процентами 16 113 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221) судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 1 942,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.П. Терещенко