Ухвала суду № 136073856, 28.04.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8073/25

Провадження № 1-кп/461/267/26

У Х В А Л А

Іменем України

28.04.2026 рокую м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

представника потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 - адвоката ОСОБА_32 ,

представника потерпілих ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_10 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 - адвоката ОСОБА_47 ,

обвинуваченого ОСОБА_48 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові кримінальне провадження, внесене 03.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141430000290, про обвинувачення ОСОБА_49 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження, №12025141430000290, про обвинувачення ОСОБА_50 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України.

28.04.2026 року у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_51 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, з визначенням розміру застави 15100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 50 252 800 грн.

Подане клопотання вмотивоване тим, що існують достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, те, що ОСОБА_52 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується, є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, у разі доведення винуватості ОСОБА_51 йому може бути призначено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за межами території України, оскільки, як встановлено досудовим розслідуванням, ОСОБА_52 неодноразово перетинав державний кордон України. Крім цього ОСОБА_52 є підозрюваним у кримінальному провадженні №12024140000000656 від 19.06.2024, а саме в незакінченому замаху на заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України, у підробленні офіційного документа з метою його використання, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, у введенні суду в оману шляхом подання підроблених доказів в суд, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 384 КК України. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023140000001202 від 28.11.2023 стосовно ОСОБА_48 за ч.1 ст.263, ч.4 ст.190, ч.5 ст.190 КК України перебуває на розгляді Галицького районного суду м.Львова.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_52 переховувався від органу досудового розслідування, оскільки більш ніж півроку часу перебуваючи в статусі підозрюваного знаходився за кордоном та про своє місцезнаходження органу досудового розслідування не повідомляв. Соціальні зв`язки ОСОБА_53 не перешкоджають йому покинути своє місце проживання та переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_52 до моменту оголошення підозри останньому та обрання Галицьким районним судом Львівської області запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024140000000656 від 19.06.2024 підтримував відносини із потерпілими ОСОБА_54 , ОСОБА_28 , ОСОБА_10 , ОСОБА_41 , ОСОБА_14 , ОСОБА_55 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_39 , ОСОБА_56 , ОСОБА_17 , ОСОБА_31 , ОСОБА_38 , ОСОБА_7 , ОСОБА_57 , ОСОБА_19 , ОСОБА_44 , ОСОБА_35 , ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_36 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_42 , ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_46 , ОСОБА_58 , ОСОБА_18 , ОСОБА_33 , ОСОБА_45 , ОСОБА_20 , ОСОБА_59 , ОСОБА_24 , ОСОБА_29 , неодноразово зустрічався із останніми, запевняючи у законності здійснення ним діяльності, пов`язаної із будівництвом об`єкту у ЖК «Зубра Дім», вмовляв не звертатись із письмовими заяви по факту вчинення ним кримінального правопорушення, пов`язаного із заволодінням ним шахрайським способом грошовими коштами під приводом укладення попередніх договорів купівлі продажу квартир у вказаному об`єкті будівництва, про що потерпілі вказали у письмових показах, а відтак, перебуваючи на волі, володіючи міцними соціальними зв`язками, володітиме інформацією щодо місць проживання свідків, потерпілих, у зв`язку із чим може негативно впливати на останніх, які мають намір надати викривальні покази відносно ОСОБА_53 у кримінальному провадженні №12025141430000290. ОСОБА_52 , перебуваючи на волі, матиме можливість, після внесення суми застави, визначеної ухвалою Галицького районного суду м.Львова, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та обвинувачується. За наведених підстав, вважає, що більш м`які запобіжні засоби не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_52 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з його подальшим триманням під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_53 - адвокат ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечив, зазначив, що ризики на які покликаться прокурор у клопотанні недоведені. Вказує, що справа знаходиться на стадії судового розгляду, матеріали сторони обвинувачення є сформовані, потерпілі і свідуі відомі стороні обвинувачення, відтак ризики зменшуються. Вказує, що ОСОБА_52 є особою похилого віку, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки.Сторона захисту просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_48 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з покалдернням на нього відповідних обов`язків, яка забезпечить налужну процесуальну поведінку обвинуваченого та забезпечить баланс між інтересами правосуддя та правом особи нга свободу.

Потерпілі та представники потерпілих усдуовому засіданні клопотання прокурора підтримали повністю, просили таке задовольнити.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів дійшла такого висновку.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Норма ст.315 КПК України безпосередньо не вказує на право суду продовжувати дію запобіжного заходу, однак, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо обрання запобіжного заходу відбувається у порядку , передбаченому главою 18 цього Кодексу. Відтак, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм вбачається, що суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, якщо судове провадження, яке включає в себе і підготовче провадження, не було завершене до спливу двомісячного строку.

Заслухавши позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, думку потерпілих та представників потерпілих, дослідивши клопотання, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.148 КПК України, запобіжні заходи обираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до загальних положень про запобіжні заходи, такі обираються виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч.7 ст.42 та іншими нормами КПК.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи тримання під вартою (статті 131, 176, 1981, 183).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Положення ст.199 КПК України, передбачають, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.08.2025 до підозрюваного ОСОБА_48 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 10 жовтня 2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 17792 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 874 176 грн.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова у складі колегії суддів від 03.12.2025 стосовно обвинуваченого ОСОБА_48 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 31.01.2026 року включно, а визначену раніше заставу у розмірі 17792 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 874 176 грн., залишено без змін.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова у складі колегії суддів від 23.01.2026 стосовно обвинуваченого ОСОБА_48 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.03.2026 року включно, зменшено розмір застави до 15100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 50 252 800,00 гривень.

Згідно із обвинувальним актом, ОСОБА_52 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до вимог ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.

Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_53 , про які вказує прокурор, є досить високою.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П. 1ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").

Метою судового розгляду відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що у разі перебування ОСОБА_53 поза межами місця попереднього ув`язнення, можливе перешкоджання встановленню істини у справі з його боку, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та/або продовження строку дії покладених обов`язків суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу відповідного судового рішення. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків

Відповідно до ст.148 КПК України, запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що ризики не зменшилися, оскільки обставини, які їх обумовлюють також не змінилися та не відпали, а виникненню ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчиненню іншого кримінального правопорушення і перешкоджає своєчасне застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, виключають можливість перешкоджання інтересам правосуддя і ухиленню від суду.

Щодо доводів сторони захисту, то суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу та інтересів потерпілих, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання ним процесуальних рішень у справі.

Враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_48 під вартою, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, свідчить, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

Таким чином, підстави для продовження запобіжного заходу тримання під вартою, не відпали, а тому наявна необхідність у задоволені клопотання прокурора та продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку.

Крім того, суд, керуючись ч. 3 ст.183 КПК України, згідно з якою суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На переконання суду, обвинуваченому слід визначити заставу у розмірі 13500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 44 928 000, 00 гривень. Ця сума є значною та, на думку суду, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку обвинуваченого.

Визначений розмір застави, із врахуванням даних про особу обвинуваченого та фактичних обставин, за яких скоєно злочин, є достатньою гарантією задля забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у разі її внесення.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст.199, 331, 369, 371-372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 задоволити частково.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_49 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 26.06.2026 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_60 заставу у розмірі 13500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 44 928 000 /сорок чотири мільйони дев`ятсот двадцять вісім тисяч/ гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_60 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_60 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, обвинувачений ОСОБА_61 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_49 , у разі внесення застави наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці:

1)прибувати за кожною вимогою суду, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;

2)не відлучатися за межі Львівської області без дозволу суду, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;

3)повідомляти суд, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну місця проживання (перебування);

4)утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготволений 29.04.2026 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3