Ухвала суду № 136061439, 28.04.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

28.04.26 Справа № 469/286/26

1-кс/469/72/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року селище Березанка

Слідчий суддя Березанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12025152150000212 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, клопотання т.в.о. Заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №8 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з Прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Коблеве Миколаївської області, громадянина України, офіційно не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, проживаючогоу за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у статусі військовослужбовця який самоцільно покинув місце несення службу як проходив військову службу за мобілізацією на посаді старшого водія 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

підозрюваний - ОСОБА_5 ,

захисник - ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

І. Зміст клопотання прокурора

ОСОБА_7 . Заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №8 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області майор поліції ОСОБА_3 просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

1) Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа

ОСОБА_5 підозрюється у тому, що його на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» призвано на військову службу за мобілізацією та рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 16.08.2025 призвано та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

16.08.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 призначено та зараховано на посаду старшого водія 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , та поставлений на всі види забезпечення, справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Відтак, з 16.08.2025, тобто з моменту відправлення ОСОБА_5 для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , він набув статусу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Не маючи постійного джерела прибутку, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету незаконного збагачення, ОСОБА_5 обрав в якості джерела доходу діяльність, пов`язану із незаконним збутом наркотичних засобів наркозалежним особам на території Коблівської територіальної громади.

Так, у невстановлену, під час досудового розслідування дату, час та місце, у невстановленої особи, ОСОБА_5 , діючи всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (із наступними змінами), якою наркотичний засіб - канабіс віднесено до наркотичного засобу обіг якого обмежено, незаконно придбав канабіс, обіг якого обмежене, вагою 2,726 г, який в подальшому незаконно зберігав при собі, з метою подальшого незаконного збуту.

В подальшому, 21.02.2026, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупівлі наркотичного засобу, приблизно о 09.50 годині, поблизу Коблівського ліцею, за адресою: с.Коблеве вул. Шкільна, будинок 2, незаконно збув особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 500 грн., наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, вагою 2,726 г.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, у невстановленому під час досудового розслідування дату, час та місце, у невстановленої під час досудового розслідування особи, діючи всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (із наступними змінами), якою наркотичний засіб - канабіс віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якої обмежено - канабіс, вагою 3,561 г, який в подальшому незаконно зберігав при собі, з метою подальшого незаконного збуту.

В подальшому, 11.04.2026, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, діючи повторно, в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупівлі наркотичних засобів, приблизно о 11:10 годині, поблизу бази відпочинку Чорноморець, за адресою: село Коблеве, проспект Курортний, будинок 27/1, незаконно збув особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 1000 грн., наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, вагою 3,561 г.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, у невстановленому під час досудового розслідування дату, час та місці, у невстановленої під час досудового розслідування особи, діючи всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (із наступними змінами), якою наркотичний засіб - канабіс віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якої обмежено - канабіс, вагою не менше 7 г, який в подальшому незаконно зберігав при собі, з метою подальшого незаконного збуту.

В подальшому, 18.04.2026, ОСОБА_5 , залучив до своєї незаконної діяльності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи свій злочинний спільний корисливий умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, діючи повторно, в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупівлі наркотичних засобів, приблизно о 11:00 годині, в с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області на автомобілі марки Toyota Avensis державний реєстраційний номер НОМЕР_2 прибули до особи під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 від якого отримали 1000 грн., за збут наркотичних засобів.

У подальшому, 18.04.2026, приблизно о 13.00 год., ОСОБА_9 на власному автомобілі марки Toyota Avensis державний реєстраційний номер НОМЕР_2 прибув на вулицю Степова села Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, де за попередньою змовою з ОСОБА_5 , незаконно збули особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 1000 грн., наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, вагою не менше 7 г.

19.04.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру.

2) Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

За змістом пред`явленої ОСОБА_5 підозри від 19.04.2026 року (а.п.212-218), ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.

3) Виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

На думку т.в.о. Заступника начальника СВ ВП № 8 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_3 обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення підтверджується, зокрема:

- Витягом ЄРДР № 12025152150000212 від 19.12.2025 року;

- Рапортом начальника СКП ВП № 8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області;

- Протоколами допиту свідка зі зміненими анкетними даними ОСОБА_10 , про те, що січні 2026 року в зоні відпочинку с. Коблеве особа на ім?я ОСОБА_11 , повідомивши номер свого мобільного телефону, запропонував купувати у нього постійній основі наркотичну речовину «Канабіс» за ціною 250 гривень за грам сухого канабісу та 21 лютого 2026 року свідок придбав у ОСОБА_5 канабіс за 500 гривень;

- Матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі протоколом про хід і результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, протоколом про хід і результати проведення негласної (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю розмов або інших звуків, рухів та дій особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж;

- висновком експерта від 27 лютого 2026 року про те, що отримана в ході досудового розслідування речовина є наркотичним засобом - канабісом масою у перерахунку на висушену речовину 2.726 г.;

- іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності.

4) Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, та виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини:

- Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. У зв`язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні територію Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або на окуповану територію.

- Ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки не маючи обмежень у пересуванні підозрюваний буде мати можливість особисто або через своїх знайомих, незаконно впливати на свідків до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляти до відмови давати свідчення, а також інших можливих свідків, які дотепер не допитані але підлягають допиту за обставинами кримінального провадження, які йому достовірно відомі. Зазначене беззаперечно підтверджується, крім іншого, способом вчинення вказаного кримінального правопорушення умисним злочином.

- Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки на даний час не проведено всіх необхідних і можливих слідчих дій з метою отримання доказів вини підозрюваного. Знаходячись на свободі військовослужбовець дізнавшись від органу досудового розслідування про здобуті в ході слідства докази на обґрунтованість його підозри та виявлені під час слідства обставини кримінального правопорушення, наявні у наданих йому додатках до клопотання про обрання запобіжного заходу, може вживати заходи до перешкоджання об`єктивності досудового розслідування.

5) Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На думку т.в.о. Заступника начальника СВ ВП № 8 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_3 жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, зокрема, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого правопорушення, не може заслуговувати на довіру суду, а також той є ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування;

- особисту поруку неможливо застосувати у зв`язку з відсутністю осіб, яких слідство вважає такими, що заслуговують на довіру і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слід також зазначити, що практика застосування домашнього арешту із носінням електронних засобів контролю є не досить ефективною, у зв`язку із відсутністю в підрозділах ГУНП достатньої кількості електронних засобів контролю, їх несправністю, а забезпечення контролю за поведінкою підозрюваних без таких засобів є малоефективним (службова завантаженість поліції), крім того усі співробітники поліції наразі залучені до виконання завдань за призначенням під час впровадження воєнного стану в Україні.

Крім того, ОСОБА_5 знаходячись за місцем мешкання отримає можливість вільного використання засобів зв`язку (мобільний телефон, Інтернет, тощо), які зможе використати для впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Також т.в.о. Заступника начальника СВ ВП № 8 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_3 у клопотанні зазначив, що вік та стан здоров`я підозрюваного (не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан здоров`я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору);

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на обставини, якими воно обґрунтовується. Просив слідчого суддю задовольнити клопотання.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечив посилаючись на відсутність належних підстав.

В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що підозрюваний добровільно з`явився до слідчого судді на розгляд вказаного клопотання, що свідчить про відсутність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_5 , підтримавши загалом позицію свого захисника адвоката ОСОБА_6 , просив слідчого суддю обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

ІІІ. Встановлені слідчим суддею обставини

1)Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні в справі Фокс, Кепмбел і Хартлі проти Великої Британії від 30.08.1990 року (п.32), "обгрунтована підозра" передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що дана особа могла вчинити злочин, хоча тлумачення поняття "обгрунтованості" залежить від усіх цих обставин.

Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини, аналізуючи дані, що містяться у матеріалах клопотання, слідчий суддя вважає, що про наявність обгрунтованої підозри стосовно ОСОБА_5 у своїй сукупності свідчать надані до клопотання докази, зокрема:

- Витяг ЄРДР № 12025152150000212 від 19.12.2025 року за змістом якого 18.12.2025 року до ЧЧ ВП Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшов рапорт начальника СКП ВП №8 ОСОБА_12 , про те, що мешканці Коблівської територіальної громади Миколаївської області за попередньою змовою групою осіб упродовж тривалого часу займаються незаконним збутом психотропної, наркотичної сировини (а.п.12-14);

- Рапорт начальника СКП ВП № 8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 за даними якого що мешканці Коблівської територіальної громади Миколаївської області за попередньою змовою групою осіб упродовж тривалого часу займаються незаконним збутом психотропної, наркотичної сировини (а.п.18);

- Протокол допиту свідка зі зміненими анкетними даними ОСОБА_8 від 18.02.2026 року за даними якого в січні 2026 року в зоні відпочинку с. Коблеве особа на ім?я ОСОБА_11 , повідомивши номер свого мобільного телефону, запропонував купувати у нього постійній основі наркотичну речовину «Канабіс» за ціною 250 гривень за грам сухого канабісу (а.п.26-27);

- Протокол огляду, ідентифікації грошових коштів та вручення їх покупцю від 21.022026 року з фототаблицею за даними якого ОСОБА_8 видані для проведення оперативної закупки грошові кошти у сумі 500,00 грн. купюрою номіналом МБ 6866117 (а.п.28-30);

- Протокол про хід і результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, із залученням особи для його проведення, та із використанням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 21.02.2026 року за даним якого ОСОБА_8 за версією слідства 212.02.2026 року о 09:53 год. передав підозрюваному ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5000,00 грн., які йому були надані для проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки, після чого ОСОБА_5 передав ОСОБА_8 полімерний пакунок з речовиною рослинного походження зеленого кольору. Який у подальшому було упаковано до експертного пакету WAR 11249431 (а.п.6-38);

- Протокол допиту свідка зі зміненими анкетними даними від 22.02.2026 року за даними якого 21 лютого 2026 року свідок придбав у ОСОБА_5 канабіс за 500 гривень (а.п.39-40);

- Висновок експерта від 27 лютого 2026 року, за даним якого надана на експертизу речовина рослинного походження в експертному пакеті WAR 11249431 є наркотичним засобом - канабісом масою у перерахунку на висушену речовину 2.726 г. (а.п.46-53);

- Протокол про хід і результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю розмов або інших звуків, рухів та дій особи від 26.02.2026 року за даним якого в ході досудового розслідування 212.02.2026 року зафіксовано розмову ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , яка свідчить про їх зустріч (а.п.90-103);

- інші матеріали кримінального провадження, які у своїй сукупності містять відомості про обставини можливої причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідно де версії слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

На відміну від обвинувачення, обґрунтована підозра це нижчий стандарт доказування, ніж «поза розумним сумнівом», необхідний для винесення вироку.

Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні "Нечипорук і Йонкало проти України" (п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства).

На думку слідчого судді, надані до клопотання докази на його підтвердження клопотання, відповідають стандарту обґрунтованої підозри, і можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

2). Існування ризиків, на які вказує слідчий, прокурор.

2.1. Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Вказане покарання є безальтернативним.

При цьому, враховуючи, що нижня межа санкції ч.2 ст.307 КК України передбачає позбавлення волі на строк від шести років, застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановленого ст.75 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення без застосування положень ст.69 КК України, якою визначено умови для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, є неможливим згідно приписів ч.1 ст.75 КК України.

Таким чином, загроза призначення підозрюваному покарання за ч.2 ст.307 КК України, яке слід відбувати реально, є досить істотною.

У пункті 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» Європейський суд зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, відсутність у нього утриманців, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність прокурором наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

2.2. Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Аналізуючи доводи прокурора щодо продовження існування наведеного ризику, суд у першу чергу виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.

Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст.23 КПК України, та відповідно до визначених у ст.224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні.

Водночас, з огляду на закріплений у ст.290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків, які будуть допитані в ході досудового розслідування та змістом їх позасудових показань.

Такими чином, на думку слідчого судді є обґрунтовані підстави вважати, що існує потенційна можливість впливу підозрюваним як безпосередньо так і через інших осіб на осіб, яким відомі обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Наведене дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженнні з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, а відтак - спотворення доказів у справі.

У зв`язку з цим слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу підозрюваним на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

2.3. Існування інших ризиків

- Наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України) слідчий суддя вважає недоведеним, оскільки у клопотанні не обґрунтовано та не мотивовано, яких саме заходів може вживати підозрюваний до перешкоджання об`єктивності досудового розслідування, а тому такі доводи слід вважати припущенням.

- Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки на даний час не проведено всіх необхідних і можливих слідчих дій з метою отримання доказів вини підозрюваного. Знаходячись на свободі військовослужбовець дізнавшись від органу досудового розслідування про здобуті в ході слідства докази на обґрунтованість його підозри та виявлені під час слідства обставини кримінального правопорушення, наявні у наданих йому додатках до клопотання про обрання запобіжного заходу, може вживати заходи до перешкоджання об`єктивності досудового розслідування.

ІV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався

За змістом ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику. Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи, зокрема, є ризик переховування цієї особи від правосуддя.

При цьому, небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Даних про стан здоров`я, які унеможливлюють перебування в умовах ізоляції від суспільства слідчому судді не надано.

Слідчий суддя також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність у нього утриманців.

Виходячи з наявності встановлених слідчим суддею ризиків, відсутності поручителів, тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 , приймаючи до уваги, що він підозрюється у вчинені умисного тяжкого кримінального правопорушення, яке містить сім епізодів злочинної діяльності, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що підозрюваний не має офіційних утриманців, інвалідності, та обставин, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не встановлено, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів може призвести до реалізації зазначених ризиків.

У зв`язку з цим, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тривалістю шістдесят діб.

Доводи сторони захисника ОСОБА_6 , стосовно того, що підозрюваний добровільно з`явився до слідчого судді на розгляд вказаного клопотання, що на його думку, свідчить про відсутність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя, враховуючи стадію кримінального провадження, встановлені у судовому засіданні обставини та ризики, вважає недостатніми та непереконливими для висновку про необґрунтованість клопотання, а тому не приймає їх до уваги при прийнятті рішення по його суті.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, який слід визначити підозрюваному при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зважаючи на ступіть тяжкості злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , який є умисним тяжким та містить сім епізодів злочинної діяльності, приймаючи до уваги положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України згідно яких щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважає, що ОСОБА_5 слід визначити заставу у середніх межах п.2 ч.5 ст.182 КПК, а саме у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Доводи Т.в.о. Заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №8 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області майора ОСОБА_3 щодо не визначення підозрюваному розміру застави, слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки такі доводи суперечать вимогам ч.3, ч.4 ст.183 КПК України.

Враховуючи встановлені обставини та ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183, п.2 ч.5 ст.182, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 371, 372 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання Т.в.о. Заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №8 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з Прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , задовольнити.

Обрати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, підозрюваного у кримінальному провадженні №12025152150000212 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту оголошення ухвали, а саме з 28 квітня 2026 року.

Строк дії ухвали до 26 червня 2026 року включно.

Одночасно визначити для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, визначених КПК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400,00 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок UA688201720355229002000016294, банк отримувача ДКС України м.Київ, МФО 820172, код отримувача за ЄДРПОУ 26299835, отримувач коштів ТУ ДСА України в Миколаївській області, призначення платежу "Застава на депозитний рахунок ТУ ДСА України від (прізвище, ім`я, по батькові - повністю) згідно з ухвалою від (дата) по справі (номер справи) за кого (прізвище, ім`я, по батькові обвинуваченого - повністю).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово прокурора та Березанський районний суд Миколаївської області.

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та зобов`язаний протягом двох місяців з дня постановлення цієї ухвали виконувати такі обов`язки :

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

У разі невиконання вказаних обов`язків застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: