Ухвала суду № 136040448, 17.04.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1727/26

Провадження № 1-кс/202/2703/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026040000000301 від 14 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дороганівка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 .

Згідно клопотання, 13 лютого 2026 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_10 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (концентрація алкоголю 1,877 ‰), чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_11 , здійснював рух у темний час доби, по вологому асфальтобетонному дорожньому покриттю автодороги О-041704 у Дніпровському (Солонянському) районі Дніпропетровської області з боку с. Звонецький Хутір в напрямку с. Дороганівка, проїжджа частина якої має по одній смузі для руху в кожному напрямку, в салоні якого на передньому пасажирському сидінні справа знаходився ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на задньому пасажирському сидінні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ході руху водій ОСОБА_6 , проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважною до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, допустивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, не вибравши безпечної швидкості руху, не урахувавши дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті чого в районі перехрестя автодороги О-041704 та С-041718 в Дніпровському (Солонянському) районі Дніпропетровської області, втратив контроль над керуванням автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на заокругленні дороги вправо, виїхав за межі проїзної частини ліворуч, де допустив наїзд на дерево

Своїми діями водій автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.1 (а), 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов`язано знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3.: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 2.9: «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

п.12.1.: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.»;

Порушення вимог п. 12.1 Правил Дорожнього руху водієм ОСОБА_6 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої пасажиру ОСОБА_13 , спричинено тілесні ушкодження від яких загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди.

26 лютого 2026 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

10 березня 2026 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 14 години 00 хвилин 26 квітня 2026 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25.03.2026 запобіжний захід підозрюваному залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

17 квітня 2026 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра строк досудового розслідування продовжено до 26 червня 2026 року.

Таким чином, строк тримання підозрюваного під вартою спливає, однак ризики, встановлені судом при обранні запобіжного заходу не зменшилися, у зв`язку із чим, посилаючись на наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив продовжити обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання. Вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому просив застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

Підозрюваний в судовому засіданні пред`явлену підозру не визнав, заперечив проти застосування відносно нього запобіжного заходу. Зазначив, що йому потрібне лікування, переховуватися від органу досудового розслідування та суду не буде.

Захисник підтримав свого підзахисного, зазначив, що підозра є необґрунтованою, а прокурором не доведено неможливість застосування більш м`якого виду запобіжного заходу. Ризик переховуватися від суду відсутній, ризик впливу на свідків є можливим припущенням, а посилання на вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що строк давності вже сплив є недоцільним. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі обрання тримання під вартою, визначити розмір застави.

Слідчий підтримав подане клопотання, на заперечення підозрюваного та його захисника зазначив, що наразі наявні експертизи, які підтверджують факт перебування за кермом автомобіля саме підозрюваного.

Вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події та схемою до нього, протоколами допитів свідків, слідчим експериментом висновками судово-медичної експертизи, судово-автотехнічної експертизи та іншими матеріалами в їх сукупності.

Так, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_14 , який виявив та повідомив про ДТП, після пригоди він побачив біля водійської двері авто хлопця із відкритою травмою правої ноги. Хлопець був у свідомості та скаржився на біль.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_11 за кермом автомобіля в момент ДТП перебував ОСОБА_15 .

Відповідно до довідки КП « Дніпровська обласна клінічна лікарня Мечнікова» ДОР м. Дніпро в приймально - діагностичному відділенні ОСОБА_6 взято зразки крові та встановлено 1,877%.

Відповідно відповіді на запит КП « Дніпровська обласна клінічна лікарня Мечнікова» ДОР м. Дніпро повідомило, що пацієнт ОСОБА_6 з 14.02.2026 перебував на лікуванні із відкритим вивихом правої стопи назовні з переломом малогомілкової кістки праворуч.

Відповідно до висновку експерта № 555е на час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 знаходився в якості водія транспортного засобу.

Таким чином, зважаючи наявні на даний момент докази, які досліджено судом, слідчий суддя вважає, що наявні фактичні дані та докази, а не суб`єктивні припущення, у сукупності, які переконали б об`єктивного спостерігача, що саме ОСОБА_16 є особою, яка могла вчинити дане кримінальне правопорушення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, у скоєнні якого йому повідомлено про підозру.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України, у скоєнні якого повідомлено про підозру ОСОБА_6 відповідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до переконання, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

У той же час, слідчий суддя визнав цілком підтвердженим і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності.

Слідчим суддею прийнято до уваги також суперечливі наданим слідчому письмові пояснення безпосереднього свідка ДТП ОСОБА_17 , що свідчить про вплив на нього зі сторони підозрюваного.

Окрім того, суд приймає до уваги надані відомості про особу підозрюваного, який хоча в силу ст. 89 КК України не судимий, однак відбувши умовне покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти безпеки руху, що на переконання слідчого судді свідчить про доведеність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_18 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред`явленої йому у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік, стан його здоров`я, який не перешкоджає утримання під вартою, сімейні зв`язки.

Крім того, згідно вимог ч.3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки органу досудового розслідування ще необхідно провести інші слідчі дії, які є необхідними під час проведення досудового розслідування, а саме:отримати висновки судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 , отримати висновки експертизи технічного стану транспортного засобу автомобіля «ЗАЗ 110307», р.н. НОМЕР_1 , отримати висновки судово молекулярно-генетичної експертизи, отримати висновки транспортно-трасологічної експертизи, отримати висновки судово-токсикологічної експертизи по ОСОБА_19 , отримати висновки судово-токсикологічної експертизи по ОСОБА_11 , повторно допитати підозрюваного ОСОБА_6 з застосуванням засобів безперервного відеозапису, підготувати та погодити повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 , скласти обвинувальний акт відносно підозрюваного ОСОБА_9 .

При цьому, слідчим суддею враховано також, що лише 25.032026 ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25.03.2026 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний слідчим суддею, підозрюваному залишено без змін, а ризики є наявними та не відпали.

На переконання слідчого судді, застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім стримуючим фактором для ОСОБА_6 від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій, з метою перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_6 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків,тому приходить до висновку про доведеність обставин необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

Разом з тим, приймаючи до уваги стадію досудового розслідування, тривалість перебування підозрюваного під вартою та продовження хвороби, слідчий суддя вважає наразі можливим визначити підозрюваному розмір застави, який здатен запобігти наявним ризикам та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, враховуючи обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, характер кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його відношення до вчиненого, сімейний та майновий стан, приймаючи до уваги наслідки кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у максимальних межах, визначених п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків та вважає занеобхідне визначити розмір застави 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 998 400 грн., що буде достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та матеріальні зобов`язання підозрюваного, перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями.

Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.

Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити обраний до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 15 червня 2026 року із визначенням альтернативного виду запобіжного заходу.

Визначити альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 998 400 грн. (депозитний рахунок для зарахування коштів у разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави Одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області Код ЄДРПОУ 26239738 МФО 820172 Р/р UA 158201720355229002000017442 в ДКСУ, м. Київ Призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_7 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження за викликами;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/ несення служби;

- утриматися від спілкування у будь який спосіб зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_20 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали до 15 червня 2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1