Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 344/14104/24
Провадження № 2/344/309/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2026 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
за участю секретаря судового засідання Дутки Р.-І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 02 червня 2021 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Позивач зазначає, що всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка"
Банк на боргові зобов`язання за кредитом нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, що підтверджується пунктом 2.1.4.3.2 Умовами та правилами надання банківських послуг.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з пунктом 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит, проте відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язків за кредитним договором станом на 04 липня 2024 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 23225,31 гривень, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 19113,52 гривень, заборгованості по відсоткам у розмірі 4111,79 гривень.
Виходячи з наведеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 02 червня 2021 року в розмірі 23225,31 гривень, а також понесені при зверненні до суду з позовом судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень (а.с. 1-5).
03 вересня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 надано до суду через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Так, 02.06.2021 відповідачем було підписано Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в «Акцент-Банк», проте в ній відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, розміри процентної ставки, штрафу, пені та комісії у заяві не визначені.
Долучені позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», витяг з тарифів по картці «Зелена», довідка за лімітами за договором б/н від 02.06.2021 та довідка про видачу кредитної картки відповідачу не містять дати та підпису відповідача. Додані до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг АТ «А-Банк» з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Також відповідач вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, оскільки неодноразово змінювалися самим АТ «АКЦЕНТ-БАНК», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Згідно з наданим банком розрахунком та випискою з особового рахунку заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 04.07.2024 складає 23225,31 гривень, з яких 19113,52 гривень - заборгованість за кредитом, 4111,79 гривень - заборгованість по відсоткам. На підтвердження заявлених вимог щодо стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом за вищевказаним кредитним договором від 02.06.2021 позивач також надав до суду паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 02.06.2021 простим електронним підписом шляхом підтвердження з номеру телефону та інформація, в якому зберігає чинність та є актуальною на період виключно з 02.06.2021 по 01.07.2021.
Відповідач вважає, що паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Як вбачається з позову, паспорт споживчого кредиту містить відомості щодо процентної ставки, що застосовується в разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту. Однак дана інформація має загальний характер та є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) з обмеженим в часі терміном актуальності, а саме на період з 02.06.2021 по 01.07.2021. Отже, підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту не свідчить, що відповідачем було погоджено та встановлено банком відсотки саме у такому розмірі, який позивач просить стягнути як заборгованість за відсотками.
У заяві позичальника від 02.06.2021 процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, вимагає у тому числі, крім заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема процентів за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 02.06.2021, посилається і на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» як невід`ємні частини спірного договору.
Відповідач вважає, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи користування кредитною карткою, які додані до позову, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Отже, на думку відповідача, банк нараховував відсотки, умови та порядок нарахування яких не були погоджені сторонами у письмовому вигляді. Тому вимоги про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 4111,79 гривень є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Із урахуванням викладеного, відповідач вважає, що позивачем безпідставно спрямовувались кошти, які ним сплачувались, на оплату відсотків і які безпідставно не зараховувались у повному обсязі на оплату зобов`язань за тілом кредиту. Крім того, з розрахунку заборгованості та наданої позивачем виписки по карті убачається, що на погашення заборгованості за кредитом відповідачем було внесено коштів на загальну суму 28270,80 гривень, які банк безпідставно спрямував на погашення заборгованості за відсотками, в той час як сума тіла кредиту фактично не змінювалась і станом на 02.07.2024 становить 19113,52 гривень, що свідчить про безпідставне збільшення банком тіла кредиту за рахунок відсотків. Відтак різниця між фактично виплаченими відповідачем банку коштами в сумі 28270,80 гривень та отриманих кредитних коштів у вигляді тіла кредиту в сумі 19113,52 становить переплату на суму 9157,28 гривень (28270,80 гривень - 19113,52 гривень).
Відповідач вважає, що вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості в сумі 23225,31 гривень, з яких 19113,52 гривень - заборгованість за кредитом, 4111,79 гривень - заборгованість по відсоткам, є необґрунтованими та безпідставними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 59-68).
Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2024 року дану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 40-41).
Ухвалою суду від 02 серпня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 42-43).
Ухвалою суду від 03 липня 2025 року відкладено судове засідання з розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на 10 вересня 2025 року на 10 годину 30 хвилин. Визнано обов`язковою явку представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» у судове засідання на 10 вересня 2025 року на 10 годину 30 хвилин (а.с. 107-108).
Пояснення учасників справи у судовому засіданні.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, підтримує позовні вимоги у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 38).
У судове засідання відповідач не зявився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що, в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань цивільного судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка відповідачів не визнавалась судом обов`язковою у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у даній цивільній справі.
Учасники справи у судове засідання, призначене на 23 квітня 2026 року, не з`явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.06.2021 вбачається, що станом на 04 липня 2024 року заборгованість становить 23225,31 гривень, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 19113,52 гривень, заборгованості по відсоткам у розмірі 4111,79 гривень (а.с. 6-7).
02 червня 2021 року ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та став клієнтом Акціонерного товариства «Акцент-Банк».
Відповідач при підписанні Анкети-Заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та Правилами складають між ним та Банком кредитний договір, а також повністю проінформована про умови кредитування в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк», що були надані для ознайомлення в письмовій формі (а.с. 8-9, 17-26).
Відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, про що свідчить виписка по картці (а.с. 10-13).
ОСОБА_1 була видана кредитна картка строком дії до квітня місяця 2028 року (а.с.14).
Відповідачу за кредитним договором № б/н від 02.06.2021 було встановлено та збільшено кредитний ліміт (а.с.15).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Акціонерне товариство «Акцент-Банк» зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 14360080 (а.с. 28 зворот - 29).
Національний банк України 30 жовтня 1992 року видав Акціонерному товариству «Акцент-Банк» банківську ліцензію №16 на право здійснювати банківські операції (а.с. 29 зворот, а.с. 30).
Національним банком України 30 вересня 2022 року погоджено статут Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (а.с. 30 зворот, а.с. 31-34).
Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду
за результатами розгляду справи.
Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частини другої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Так, за статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
У силу статей 509, 525-526, 598, 610, 611, 622 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони по зобов`язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін всіляко сприяти зменшенню збитків.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Особа, яка порушила зобов`язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки.
При цьому сторона не звільняється від виконання зобов`язання в натурі.
Зазначене у повній мірі стосується і кредитних зобов`язань, які не виконані належним чином.
Разом з тим, відповідно до частини першої-другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої-другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Заявляючи позовні вимоги, Акціонерне товариство «Акцент-Банк» посилається на те, що 02 червня 2021 року між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
На підтвердження умов договору позивач надав суду копію анкети-заяви відповідача, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», розміщеного на сайті банку.
Разом з тим, вищевказані документи не підтверджують наявність між сторонами домовленості щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, а також наявність заборгованості у розмірі, визначеному позивачем.
Так, у Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, Правилами користування, основними умовами обслуговування кредитування, розташовані в рекламному буклеті, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.
Втім, з матеріалів справи вбачається, що Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містять підпису позичальника.
Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк» містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію. Сама ж заява не містить жодних даних про умови кредитування. Зокрема, вона не містить відомостей щодо розміру процентів за користування кредитними коштами або будь-які інші умови договору.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.06.2021 станом на 04 липня 2024 року становить 23225,31 гривень, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 19113,52 гривень, заборгованості по відсоткам у розмірі 4111,79 гривень.
Згідно частини першої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Акціонерне товариство «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За правилами частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як зазначалось вище, у анкеті-заяві позичальника від 02.06.2021 процентна ставка за користування кредитними коштами взагалі не зазначена.
Разом з тим, банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, окрім тіла кредиту, стягнути також складову його повної вартості, а саме: заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, штрафи за порушення строків платежів та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
При цьому матеріали даної справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи користування кредитною карткою розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано представником позивача при розгляді вказаної справи.
У даному випадку суд вважає, що неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Позивача неодноразово можуть змінюватися самим Акціонерним товариством «Акцент-Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (02.06.2021) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (30.07.2024), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу, як позичальнику, Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір та сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно частини четвертої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17).
Суд не може взяти до уваги паспорт споживчого кредитування, на якому наголошує банк, як на доказі погодження вказаних умов з огляду на таке.
Зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту.
На користь вказаному свідчить те, що у паспорті споживчого кредиту містить інформацію щодо трьох типів кредитного продукту, за якими вказані різні умови. У ньому зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.
Окрім того, у цьому паспорті міститься посилання на те, що інформація, зазначена у ньому, зберігає чинність та є актуальною лише до 01.07.2021.
Тобто паспорт споживчого кредиту укладений лише з метою дотримання банком вимог Закону України «Про захист прав споживачів» щодо переддоговірного ознайомлення клієнта із наявним кредитними продуктами та не підмінює собою укладення кредитного договору на певних істотних умовах.
До того ж, анкета-заява, підписана відповідачем, не містить посилання на паспорт споживчого кредиту як складову договору.
За вказаних обставин, істотні умови договору (процентна ставка за користування кредитними коштами, порядок списання чи погашення кредиту) не були погоджені між сторонами підписаним відповідачем паспортом споживчого кредитування.
Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20, під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту
Отже, паспорт споживчого кредиту, який позивачем надано до позовної заяви, не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт погодження всіх істотних умов договору із відповідачем та обґрунтованості розрахунку заборгованості, а тому правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів у розмірі 4111,79 гривень відсутні.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми тіла кредиту, яка згідно наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості становить 19113,52 гривень, то слід зауважити наступне.
Так, з доданих до позовної заяви розрахунку заборгованості та виписки по картці судом встановлено, що позивачем за рахунок коштів, які вносилися відповідачем на погашення кредитної заборгованості, погашалася заборгованість за відсотками.
Списано відсотків за використання кредитного ліміту з 03.06.2021 по 01.07.2024 у розмірі 23940,77 гривень.
Відтак, фактично 23940,77 гривень банк безпідставно спрямував на погашення заборгованості за відсотками, в той час як сума тіла кредиту станом на 02.07.2024 становить 19113,52 гривень.
Оскільки за висновком суду у спірних правовідносинах підстави для стягнення з відповідача відсотків у зазначеному банком розмірі відсутні, тому суд вважає за можливе, виходячи з принципу добросовісності, розумності та справедливості, вважати всі виплачені відповідачем кошти такими, що спрямовані на погашення тіла кредиту. У зв`язку з таким підходом, відповідачем у повному обсязі сплачена сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19113,52 гривень, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту у вказаному розмірі слід відмовити.
Відповідно до вимог частини першої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжного доручення № 6005315423102 від 04 липня 2024 року, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 3028,00 гривень (а.с. 37).
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» відмовлено у повному обсязі, тому суд не має підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат в порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, відповідно до статей 526, 527, 530, 546, 610-612, 626, 628, 633, 634, 636, 1048, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 2, 4, 9, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074 м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 27 квітня 2026 року.
Суддя Мелещенко Л.В.
Судове рішення № 136030790, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 27.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/14104/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: