Ухвала суду № 136011817, 23.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 641/2739/26

н/п 2/953/3467/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про залишення позовної заяви буз руху)

"23" квітня 2026 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця, скасування арешту коштів,

у с т а н о в и в:

27 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Слобідського районного суду м. Харкова із позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту після завершення виконавчого провадження;

- скасувати арешт, накладений на кошти на рахунку, відкритому в АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_1 ;

- зобов`язати АТ «Перший Український Міжнародний Банк» забезпечити безперешкодне користування коштами на вказаному рахунку.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 30 березня 2026 року справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця, скасування арешту коштів передано на розгляд до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2026 року вищевказану цивільну справу передано в провадження суді Київського районного суду м. Харкова Демченко С. В.

Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Цивільне судочинство згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Позовне провадження це вид судового провадження, в якому розглядаються спори, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних та трудових правовідносин, за позовами осіб. Іншими словами, це процес, у якому суд вирішує питання про порушення прав та інтересів однієї сторони (позивача) іншою (відповідачем).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно доп. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформульовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

Тобто, прохальна частина повинна містити чітко сформульовані позовні вимоги, що саме позивач просить вирішити суд та способи захисту прав або інтересів, які позивач просить застосувати.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.

Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

При цьому неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем сформульовано прохальну частину позову - як скаргу на дії (рішення) державного виконавця, а не як позовні вимоги із зазначенням способу захисту порушеного права, що є підставою для залишення заяви без руху.

За таких обставин позивачу необхідно визначитися зі способом захисту порушеного права та відповідно до визначеного способу захисту сформулювати прохальну частину.

Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».

Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 рік встановлений у розмірі 3 328 грн.

Положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви за кожну вимогу немайнового характеру фізичною собою повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 331,20 грн.

Отже позивач за подання вищевказаної позовної заяви до суду повинен був сплатити судовий збір, однак докази того, що позивач при зверненні до суду з вказаною заявою сплатив судовий збір, у матеріалах, долучених до позовної заяви, відсутні.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір на розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA578999980313161206000020654, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 294, 318, 175, 177 ЦПК України, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця, скасування арешту коштів - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, заява буде вважатись неподаною та разом із доданими до неї матеріалами буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя С.В. Демченко