Ухвала суду № 136011818, 23.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 641/2739/26

н/п 2-з/953/30/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця, скасування арешту коштів,

установив:

27 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Слобідського районного суду м. Харкова із позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту після завершення виконавчого провадження;

- скасувати арешт, накладений на кошти на рахунку, відкритому в АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_1 ;

- зобов`язати АТ «Перший Український Міжнародний Банк» забезпечити безперешкодне користування коштами на вказаному рахунку.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 30 березня 2026 року справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця, скасування арешту коштів передано на розгляд до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2026 року вищевказану цивільну справу передано в провадження суді Київського районного суду м. Харкова Демченко С. В.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом тимчасового зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «ПУМБ», до вирішення справи по суті; заборони застосування будь-яких обмежень щодо зазначеного рахунку; зобов`язати АТ «ПУМБ» забезпечити безперешкодне користування рахунком для отримання соціальних виплат.

В обґрунтування заяви посилається на те, що вона звернулася до суду з позовною заявою про визнання протиправними дії державного виконавця та скасування арешту з банківського рахунку. Вказала, що державним виконавцем накладений арешт на рахунок, який використовується виключно для зарахування соціальних виплати, у тому числі виплат, які здійснюються на дитину з інвалідністю (категорія А). Зазначила, що виконавче провадження № 57795895 наразі завершене, при цьому арешт до теперішнього часу не знятий, що перешкоджає доступу до єдиного джерела існування, неможливості забезпечення базових потреб дітей. З огляду на вищевикладене та з урахуванням фактичних обставин справи, на переконання позивачки, обраний нею спосіб забезпечення позову є адекватним та співмірним з пред`явленими вимогами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, вважаю, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків».

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Таким чином особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

З аналізу вищевикладеного слідує, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

За правилами частин першої статті 151 ЦПК України позов може бути забезпечено: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як вбачається зі змісту заяви позивачка просить вжити заходи забезпечення позову шляхом тимчасового зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «ПУМБ» до вирішення справи по суті; заборони застосування будь-яких обмежень щодо зазначеного рахунку; зобов`язати АТ «ПУМБ» забезпечити безперешкодне користування рахунком для отримання соціальних виплат.

Так, види забезпечення позову, визначені статтею 150 ЦПК України, є вичерпними, при цьому вжиття заходів забезпечення позову, визначених позивачкою у її заяві, суперечитиме вимогам ст. 150 ЦПК України, оскільки не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Зокрема, порядок зняття арешту з грошових коштів визначений нормами Закону України «Про виконавче провадження» та в окремих випадках розділом VII ЦПК України, тому забезпечивши позов в такий спосіб, суд по суті вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених ЦПК України, що є неприпустимим.

Оскільки заявлені позивачкою способи забезпечення позову не відповідають вимогам закону та не передбачені чинним процесуальним законодавством, підстави для їх застосування відсутні.

За таких обставин у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149,150-153,157, 260-261 ЦПК України, суддя

УХ В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця, скасування арешту коштів - відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 23 квітня 2026 року.

Суддя С.В. Демченко