Постанова № 13600714, 31.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р. Справа № 57/189-10

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача – 1) Гмирак Л.І., дов. № 02-04/738 від 12.11.10 р. (копія справі), 2) Демидчук В.Г., дов. 02-04/736 від 12.11.10 р. (копія у справі),

відповідача – Швеця Р.П. ,дов б/н від 25.10.2010 р. (копія у справі),

третьої особи – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії ПАТ “Укрсоцбанк” (вх. №4436Х/2-5)

на рішення господарського суду Харківської області від 15.11.10 року у справі № 57/189-10

за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії ПАТ “Укрсоцбанк”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дойче Моторс, ЛТД”, м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство “Соллі-Плюс”, с. Кутузівка

про стягнення 28.496.877,19 грн., -

встановила:

Позивач, ПАТ “Укрсоцбанк” в особі Харківської філії ПАТ “Укрсоцбанк”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ “Дойче-Моторс” про стягнення заборгованості за кредитним договором та відсотками в сумі 25.460.011,88 грн., пеню в сумі 2.808.992,00 грн., штраф в сумі 227.873,31 грн., що в загальній сумі складає 28.496.877,19 грн., а також покласти на відповідача свої витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2010 р. по справі №57/189-10 (суддя Аюпова Р.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, ПАТ “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії ПАТ “Укрсоцбанк”, з рішенням суду не погодився, звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, як необґрунтовану та винесену з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст..ст. 526, 543, 553, 554, 559 Цивільного кодексу України, ст..43 ГПК України оскільки судом не були проаналізовані документи, надані позивачем на підтвердження свої вимог, не надана їм належна оцінка.

Представник відповідача, ТОВ “Дойче Моторс, ЛТД”, в судовому засіданні підтримав наданий через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду (вх. № 852 від 25.01.2011 р.) відзив на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2010 р. –без змін.

Третя особа –ТОВ СП “Соллі-Плюс”, правами, передбаченими ст. ст. 22, 96 ГПК України, не скористалась, процесуальне право на участь у судовому засіданні, надіслання відзиву на апеляційну скаргу не реалізувала, хоча була належним чином повідомлена про місце, день і час розгляду справи, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.01.2011 р.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, з урахуванням додатково обґрунтованих позицій по справі, перевіривши рішення господарського суду Харківської області щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.06.2006 р. між позивачем та ТОВ СП «Соллі Плюс»був укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 860/6-27/18/1/6-022 (т. І а.с. 41-45), відповідно до умов якого позивач зобов’язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (далі –кредитний договір).

Згідно п. п. 1.1.1. та 1.1.2. кредитного договору, надання кредиту здійснюється окремими частинами (траншами) зі сплатою 10,5 % річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до кредитного договору, що є невід’ємною складовою частиною кредитного договору, в межах максимального ліміту заборгованості –700.000,00 ЄВРО, з наступним графіком змін максимального ліміту заборгованості: з 25.03.2008 р. –466.668,00 ЄВРО, з 25.04.2008 р. –233.332,00 ЄВРО та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом –30.05.2008 р. у сумі 233.332,00 ЄВРО. Умови подальшого кредитування на наступний рік дії кредитного договору погоджуються з Кредитно-інвестиційним комітетом Головного офісу АКБ «Укрсоцбанк»не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення кожного року дії кредитного договору.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та третьою особою були укладені додаткові угоди до кредитного договору:

-          додатковою угодою № 1 від 01.06.2006 р. сторони внесли зміни до пунктів 2.1. та 3.1.1. кредитного договору (т. І а.с. 46);

-          додатковою угодою № 2 від 20.07.2007 р. сторони збільшили максимальний ліміт заборгованості до 1.000.000,00 ЄВРО та внесли зміни до п.п. 1.3.1. кредитного договору (т. І а.с. 47);

-          додатковою угодою № 3 від 28.01.2008 р. сторони виклали договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 860/6-27/18/1/6-022 в новій редакції, змінивши його найменування: договір про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 860/6-27/18/1/6-022 від 01.06.2006 р., відповідно до умов якого кредитор (позивач) зобов’язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися в євро та гривні окремими частинами (траншами) зі сплатою 14,5 % річних в гривнях та 12,0% річних в євро та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку № 1 до кредитного договору, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника в сумі 2.800.000,00 євро, встановивши графік максимального ліміту заборгованості (п.п. 1.1.1.1. –1.1.1.11.), з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 28.05.2010 р. (т. І а.с. 48-52);

-          додатковою угодою № 4 від 26.06.2008 р. процентна ставка за користування кредитом в гривні була збільшена до 18% річних в гривні, а за користування кредитом в євро –до 13,5% річних в євро (т. ІІ а.с. 33).

У відповідності до п.п. 3.3.5. –3.3.9. кредитного договору, позичальник взяв на себе обов’язки погасити в повному обсязі кредит, сплачувати проценти та комісії, неустойку та пеню в строки, встановлені п.п. 1.1.1., 2.5., 2.6. кредитного договору.

Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконував належним чином, в повному обсязі, що підтверджується, зокрема, випискою про рух коштів за позичковими рахунками третьої особи.

Проте, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, з 06 березня 2009 р. ТОВ СП «Соллі-Плюс»було припинено сплату відсотків за користування кредитними коштами. Позивачем на адресу третьої особи були направлені листи-претензії (т. І а.с. 16-19) № 18-3-15/67-1311 від 19.03.2009 р. та № 11.4.1-01/67-2236 від 18.05.2009 р., які залишилися без відповіді, заборгованість сплачена не була.

01.06.2006 року, з метою забезпечення виконання ТОВ СП «Соллі-Плюс»зобов’язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 860/8-27/18/1/6-057 (т. І а.с. 54-56), з урахуванням змін до даного договору, відповідно до умов якого поручитель (відповідач) зобов’язується перед кредитором (позивачем) у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником (третьою особою) –ТОВ СП «Соллі-Плюс»зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 860/6-27/18/1/6-022 від 01.06.2006 р. (п. 1.1. Договору).

Договором № 1 від 20.07.2007 р. про зміни до Договору поруки, укладеним між позивачем, відповідачем та третьою особою, був змінений зміст забезпеченого порукою зобов’язання та став складати 1.000.000,00 євро (т. І а.с. 55).

Договором № 2 від 28.01.2008 р. про внесення змін до Договору поруки, укладеним між позивачем, відповідачем та третьою особою, був змінений зміст забезпеченого порукою зобов’язання та став складати 2.800.000,00 євро зі сплатою 14,5 % річних в гривнях, 12,0 % річних в євро та комісій (т. І а.с. 56).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача були направлені листи-претензії (т. І а.с. 12-15) № 18-3-15/67-1312 від 19.03.2009 р. та № 11.2.1/67-2699 від 17.06.2009 р. з пропозицією згідно п. 1.1. Договору поруки виконати зобов’язання шляхом перерахування грошових коштів до ХОФ АКБ «Укрсоцбанк». Проте суми заборгованості за кредитним договором поручителям погашені не були.

Приписи ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України встановлюють, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із конструкції ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов’язальними відносинами, він є самостійним суб’єктом у відносинах із кредитором.

Пунктом 3.1 договору поруки встановлено, що поручитель зобов’язаний протягом 1 робочого дня, від дати отримання письмової вимоги кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов’язання, виконати відповідне зобов’язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту, процентів, штрафних санкцій. У разі невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов’язання, відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном, на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при солідарному обов’язку кредиторові надається право за власним розсудом вимагати виконання зобов’язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Як встановлено матеріалами справи, позовні вимоги до відповідача заявлені саме в межах його відповідальності перед кредитором, що чітко визначено статтею 2 договору поруки, в той час як статтею 3 кредитного договору передбачений цілий ряд зобов’язань позичальника.

Отже, порукою забезпечуються не всі зобов’язання ТОВ СП «Соллі-Плюс»за договором кредиту, а лише зобов’язання, що визначені в Договорі поруки.

Колегія суддів звертає увагу, що зобов’язання ТОВ СП «Соллі-Плюс»за кредитним договором забезпечуються частково, а саме в частині, визначеній в статті 2 договору поруки –в частині повернення кредиту в межах встановлених лімітів, сплати процентів в розмірах, які встановлені в договорі поруки, сплати комісій та можливих штрафних санкцій, інших витрат, пов’язаних із здійсненням вимоги.

Тобто при частковому забезпеченні зобов’язання зміна обсягів відповідальності боржника за основним договором внаслідок зміни умов основного договору не тягне за собою зміну обсягу відповідальності поручителя, оскільки останній несе відповідальність лише в межах встановленої договором поруки суми.

До того ж слід зазначити, що відповідачем не надано доказів збільшення його відповідальності як поручителя, проте як з матеріалів справи вбачається, що кредитором заявлено вимоги в межах укладеного з відповідачем договору поруки та додаткових угод до нього.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Припис частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням приписів вищезазначених норм цивільного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 15.11.2010 р. неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2010 р. та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 85, 99. 101, п.2 ст. 103, п.1, 4 ч.1 ст. 104, ст. 105, Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів ,-

постановила :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2010 року по справі № 57/189-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойче Моторс, ЛТД»(62441, Харківська обл., Харківський район, с. Циркуни, відділення Кутузівка, код 24280576, рахунок 26006860177832 в ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», МФО351016) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії ПАТ “Укрсоцбанк” (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, п/р 36198805990002 в ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 351016, ЄДРПОУ 09351014) заборгованість за кредитом та відсотками в сумі 25.460.011,88 грн., пеню в сумі 2.808.992,00 грн., штраф в сумі 227.873,31 грн., що в загальній сумі складає 28.496.877,19 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойче Моторс, ЛТД»(62441, Харківська обл., Харківський район, с. Циркуни, відділення Кутузівка, код 24280576, рахунок 26006860177832 в ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», МФО351016) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії ПАТ “Укрсоцбанк” (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, п/р 36198805990002 в ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 351016, ЄДРПОУ 09351014) витрати по сплаті державного мита в сумі 38.250,00 грн. (в тому числі за подання апеляційної скарги) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31 січня 2011 року.