Постанова № 13600700, 27.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р. Справа № 07/232-10

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., суддя Слободін М.М. , суддя Шевель О. В.

при секретарі –Зозулі О.М.,

за участю представників сторін :

позивача – Бабенко О.В. –директор, Санін А.О. –дов.,

відповідача –Кощеєв В.М. –дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4583Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2010 р. у справі № 07/232-10,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Лайн 21», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Бренд Компані», м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 332869,73 грн.

встановила:

Позивач, ТОВ «Авто-Лайн 21», у жовтні 2010 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, ТОВ «Авіто Бренд Компані», 332869,73 грн. основного боргу та понесені ним судові витрати. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором № 12/25-09 від 25.12.2009 р.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив відстрочити виконання рішення суду на 18 місяців.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2010 р., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07.12.2010 р. (суддя Інте Т.В.) позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 332869,73 грн. основного боргу, 3328,70 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заяву відповідача про відстрочення виконання рішення задоволено частково. Відстрочено виконання даного рішення на 12 місяців - до 29.11.2011 року.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2010 р. в частині часткового задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення на 12 місяців - до 29.11.2011 року. У апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання щодо надання відстрочки, оскільки, на його думку, доводи відповідача не можуть бути винятковими обставинами, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач стверджує, що ним надані належні та допустимі докази, які свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення та роблять його на даний час неможливим. Разом з тим, присутній у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що товариством будуть вживатися всі необхідні заходи для погашення заборгованості, у разі виникнення такої можливості раніше строку, на який судом надано відстрочку.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, 25.12.2009 р. між ними було укладено договір № 12/25-09, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) товар у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а покупець (відповідач) зобов'язався, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

Матеріалами справи також підтверджено, що позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 28.12.2009 р. по 02.08.2010 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 818191,16 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей (а.с. 22-35), однак відповідач, в порушення умов п. 4.1 договору в редакції протоколу розбіжностей від 25.12.2009 р. до нього, своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише 346636,46 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 36-67). Також між сторонами відповідно до ст. 601 ЦК України було укладено угоду від 11.03.2010 р. (а.с.68) про залік зустрічної однорідної вимоги на суму 138684,97 грн.

Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем склала 332869,73 грн.

З урахуванням вищенаведених фактичних обставин справи та положень ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідачем рішення суду в цій частині не оскаржується. Присутній у суді апеляційної інстанції представник відповідача суму боргу визнавав.

Матеріали справи також свідчать, що до прийняття рішення у справі відповідачем до суду першої інстанції була надана заява про відстрочення виконання рішення суду на 18 місяців, посилаючись на те, що негайне виконання рішення буде мати для нього вкрай негативні наслідки, які можуть призвести до скорочення доходів, зупинення господарської діяльності, зріст заборгованості по кредитним договорам та виплаті заробітної плати працівникам підприємства.

В обґрунтування заяви відповідач надав суду докази недостатності коштів, які обліковуються на рахунках в банківських установах, що підтверджується довідкою АТ «ОТП Банк»від 09.11.2010 р. за № 4273/10-1; наявності заборгованостей за кредитними зобов'язаннями у загальному розмірі 12467180,06 грн., що підтверджується довідкою АТ «ОТП Банк»від 09.11.2010 р. за № 4273/10-1, довідкою АТ «Сведбанк»від 08.11.2010 р. за № 890/2278, довідкою АБ «Південний»від 09.11.2010 р. за № 13/902-БТ; скорочення доходів (чистого прибутку) у 2010 р., що підтверджується довідкою відповідача від 26.11.2010 р. № 14С-26/11; відповідність розміру щомісячного прибутку відповідача розміру фонду заробітної плати працівників підприємства, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк»від 09.11.2010 р. № Г-31.0.0.0/1 та договором № LG/144-414 від 13.12.2006 р. про розрахунково-касове обслуговування підприємства з видачі заробітної плати з використанням платіжних карт.

Крім того, строк, на який відповідач просить відстрочити виконання рішення, він пояснює наявністю укладених довгострокових контрактів, одним із яких є договір № 0109/10 від 01.09.2010 р. вартістю 15000000,00 грн. (доданий до заяви), платежі за яким, в разі його належного виконання, очікуються в грудні 2011 р. в розмірі 2000000,00 грн., в січні 2012 р. –в розмірі 3000000,00 грн. та повний розрахунок –до травня 2012 р. Під виконання даного договору, відповідачем укладені договори на придбання сировини та обладнання, у разі невиконання яких, відповідач втратить можливість отримати передбачуваний прибуток за довгостроковим контрактом, наведеним вище та іншими правочинами, в т.ч. договором поставки № 16/09-10 від 16.09.2010 р., укладеним з ТОВ «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів».

Дослідивши усі вищенаведені докази в сукупності, місцевий господарський суд зазначив, що наявні у справі докази свідчать про те, що фінансовий стан відповідача насправді зазнає зниження доходів, пов'язане з падінням виробництва, скороченням попиту населення, та відсутністю можливостей отримання швидкого прибутку для покриття заборгованості.

Судом першої інстанції також зазначено, що відповідач має намір та бажання сплатити борг перед позивачем, але не має на цей час такої можливості, яка, з огляду на надані ним документи та докази, у нього з'явиться в разі набуття можливості виконання укладених довгострокових контрактів.

З урахуванням вищенаведених фактичних обставин справи та положень п. 6 ст. 83 ГПК України, суд першої інстанції і дійшов висновку щодо обґрунтованості поданої відповідачем заяви та можливості задовольнити її частково.

Колегія суддів, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в цій частині, вважає, що відповідачем доведено, а судом першої інстанції аргументовано необхідність надання відповідачеві відстрочки виконання рішення суду, зважаючи на поточний фінансовий стан відповідача та реальну можливість його покращення внаслідок можливого відстрочення стягнення заборгованості.

При цьому, на думку колегії суддів, у даному випадку судом першої інстанції також були враховані і інтереси позивача, оскільки ненадання відповідачеві відстрочки виконання рішення могло б призвести до ситуації, коли вищенаведені довгострокові контракти відповідача з його контрагентами могли б бути розторгнуті, а відсутність очікуваних відповідачем грошових коштів за даними контрактами могло б призвести до ситуації, коли виконання рішення суду у даній справі стало б взагалі неможливим.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила :

Рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2010 р. у справі № 07/232-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Головуючий суддя В.Я. Погребняк

суддя М.М. Слободін

суддя О.В. Шевель

повний текст постанови складено 27 січня 2011 р.