Постанова № 13600484, 24.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2011                                                                                           № 27/505-57/112

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Саченок В.О. – представник, дов. б/н від 29.09.2010;

від відповідача - Куликова І.В. – засновник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2010

у справі № 27/505-57/112 ( .....)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства Тресту "Київміськбуд-6"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс"

про                                                   стягнення 11844,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2010 позов задоволено частково; з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9 473,83 грн. заборгованості по орендній платі, 594,94 грн. заборгованості по комунальних послугах, 1 100,33 грн. пені, 155,81 грн. 3% річних, 344,66 грн. збитків від інфляції, 116,70 грн. витрат по сплаті державного мита, 232,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

          Рішення мотивовано тим, що оскільки фактично відповідачем орендне приміщення було передане 19.03.2009, то відповідач повинен був сплатити позивачу орендну плату за користування приміщенням у період з 01.03.2009 по 19.03.2009 у сумі 62 130,55 грн., враховуючи, що відповідачем сплату за користування орендованим приміщенням сплачено частково, в загальній сумі 52 656,72 грн., то заборгованість відповідача по орендній платі становить 9 473,83 грн.; судом встановлено, що розміри заборгованості, вказані в п.2 угоди від 18.03.2009 про розірвання договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення) та в акті звіряння взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.01.2009 по 17.03.2009 не співпадають та суперечать один одному, не підтверджуються належними доказами (первинними документами) та не відповідають дійсним обставинам справи, у зв’язку з чим не приймаються судом до уваги; суд не вбачає підстав для визнання договору № 1/1-0 від 01.01.2009 недійсним з моменту його підписання з підстав укладення його під впливом тяжкої обставини та під впливом насильства; оскільки в п.2 угоди про розірвання договору оренди № 1/1-0 сторони передбачили, що відповідач повинен сплатити позивачеві залишок орендної плати та плати по комунальних платежах, а згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на компенсацію витрат по електропостачанню, водопостачанню № Т6-0000012 від 19.01.2009, № ОУ-0000061 від 24.02.2009, внутрішнім актом № ОУ-0000110 від 17.03.2009, загальна сума відшкодування склала 5 138,41 грн., та відповідач перерахував позивачу за комунальні послуги 03.02.2009 суму 2 001,75 грн. і 10.08.2009 – 2 541,72 грн., то заборгованість відповідача по комунальних послугах становить суму 594,94 грн.; із врахуванням того, що позивач повинен був здійснити розрахунок за березень 2009р. у строк до 10.03.2009 та із врахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України, підлягає нарахуванню пеня до 10.09.2009 у розмірі 1 100,33 грн., вимоги про стягнення річних та збитків від інфляції підлягають задоволенню у повному розмірі.

          Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2010 у справі № 27/505-57/112 скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі і зобов’язати повернути кошти за останній місяць.

          Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

          На думку скаржника, судом першої інстанції порушено ст.ст. 43, 84 ГПК України.

          Скаржник посилається на те, що підписаних сторонами наступних документів, що є невід’ємною частиною договору оренди нерухомого майна без права викупу № 1/1-0 від 01.01.2009 та зазначені в п.п. 3.2, 5.10 цього договору, а саме, акт звіряння взаєморозрахунків від 17.03.2009 та угоди про розірвання договору оренди нерухомого майна від 18.03.2009, є достатньо, щоб сторони розрахувалися між собою.

          Скаржник вважає, що у судових засіданнях відповідачем надано детальне роз’яснення щодо суми 44 893,18 грн., ним документально підтверджено всі суми, погоджені сторонами, натомість позивач надав іншу суму заборгованості по оренді, не підтверджену документально; скаржник посилається на надання позивачем актів виконаних робіт без підписів та відтисків печаток, або кожної сторони або лише позивача, які були складені вже після укладення угоди про розірвання договору оренди від 28.03.2009 та про існування яких було невідомо відповідачу.          

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що відповідач повинен був сплатити позивачу орендну плату за користування приміщенням за період з 01.01.2009 по 19.03.2009 всього суму 62 130,55 грн., проте відповідачем сплачено частково, протягом періоду з 03.02.2009 по 01.11.2009, всього у загальній сумі 52 656,72 грн., таким чином, заборгованість по орендній платі становить 9 473,83 грн.; також загальна сума заборгованості по відшкодуванню вартості комунальних послуг становила 5 138,41 грн., а відповідачем сплачено 2 541,71 грн., отже заборгованість по комунальних послугах становить 594,94 грн.

          Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

          Позивачем подано до суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача 9 573,84 грн. боргу по орендній платі, 594,94 грн. боргу по комунальних платежах, 344,66 грн. інфляційних збитків, 155,81 грн. 3% річних, 1 175,41 грн. пені та судових витрат, керуючись ч.1 ст. 762, ч.2 ст. 624, ч.2 ст. 625 ЦК України.

          Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2009 між сторонами укладено договір № 1/1-0 оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення) без права викупу (далі – договір № 1/1-0), відповідно до п.1.1 якого позивач, за договором орендодавець, зобов’язується передати, а відповідач, за договором орендар, зобов’язується прийняти в строкове платне користування нежитлову будівлю, що становить частину майнового комплексу, за адресою: м. Київ, вул. П.Дехтяренка, 12, загальною площею 440,34 кв.м, а саме, ремонтну майстерню для використання його для розміщення СТО (станція технічного обслуговування.

          В п. 12.1 договору № 1/1-0 сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2009; строк оренди починається з моменту передачі об’єкта оренди орендарю і триває до моменту повернення об’єкта оренди орендодавцю, але у будь-якому разі не довше ніж до 31.12.2009.

          18.03.2009 сторонами укладено угоду про розірвання договору № 1/1-0.

          У п.п. 2, 3 зазначеної угоди від 18.03.2009 встановлено, що відповідач повинен сплатити позивачу залишок орендної плати та плати по комунальних послугах за користування приміщенням, а також заборгованість по орендній платі, що станом на 18.03.2009 становить 44 893,18 грн., протягом 10 календарних днів з моменту підписання цієї угоди; сторони зобов’язані підписати акт звірки взаєморозрахунків на момент розірвання договору.

          Згідно із актом приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення по вул. П.Дегтяренко, 12 відповідно до умов угоди від 18.03.2009, відповідачем передано, а позивачем прийнято орендоване приміщення за вказаною адресою.

          Сторонами складено акт звіряння взаєморозрахунків за 01.01.2009 – 17.03.2009, із якого вбачається, що за договором № 1/1-0 надано послуг відповідачу згідно із актами ОУ-0000029 від 31.01.2009 та № ОУ-0000080 від 28.02.2009 всього на суму 47 556,72 грн., та відповідачем здійснено платежі 03.02.2009 та 06.02.2009, всього на загальну суму 23 778,36 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача склала суму 23 778,36 грн.

          Як вбачається із матеріалів справи, згідно із актом № ОУ-0000080 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2009, позивачем були надані відповідачу послуги з оренди нежитлового приміщення за договором № 1/1-0

на суму з ПДВ 23 778,36 грн.

          У справі відсутній, зазначений у вищезгаданому акті звіряння, акт ОУ-0000029 від 31.01.2009, наявним є акт № Т6-0000029 від 31.01.2009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором № 1/1-0 на суму з ПДВ 23 778,36 грн.

          Обидва вищезазначені акти підписані представниками сторін, затверджені керівниками та скріплені відтисками печаток.

          Отже, зазначена в акті звіряння взаєморозрахунків за 01.01.2009 – 17.03.2009 сума 47 556,72 грн. є сумою вартості наданих позивачем відповідачу послуг з оренди приміщення за січень та лютий 2009р., заборгованість за які у вказаному акті звіряння зазначена у розмірі 23 778,36 грн.

          У позовній заяві позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 9 573,83 грн., яка залишилась на час пред'явлення позову.

          Як вже зазначалось, в угоді від 18.03.2009 сторонами вказано про обов’язок відповідача сплатити позивачу заборгованість по орендній платі та комунальних платежах у сумі 44 893,18 грн., тобто без розподілу заборгованості на орендну плату та окремо за комунальні платежі.

          В акті звіряння взаєморозрахунків за 01.01.2009 – 17.03.2009 вказано про надання позивачем відповідачу послуг на підставі договору 1/1-електро від 01.01.2009 (вул. Дегтяренка, 12) за актами ОУ-0000012 від 19.01.2009 та ОУ-0000061 від 24.02.09, всього на загальну суму 4 543,47 грн. та здійснення відповідачем їх оплати 03.02.2009 у сумі 2 001,76 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала суму 2 541,71 грн.

          У матеріалах справи відсутній акт ОУ-0000012, а є складені сторонами акт № Т6-0000012 від 19.01.2009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про компенсацію витрат на електропостачання з ПДВ у сумі 2 001,75 грн. та акт ОУ-000061 від 24.02.2009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про компенсацію витрат на електропостачання та компенсацію витрат на водопостачання, всього з ПДВ у сумі 2 541,72 грн.

          Згадані акти підписані представниками сторін, затверджені керівниками та скріплені відтисками печаток.

          У позовній заяві позивачем заявлені вимоги про стягнення витрат по комунальних послугах, які залишились не сплаченими відповідачем, у розмірі 594,94 грн.

          Як вже зазначалось, відповідно до п.2 угоди від 18.03.2009 відповідач повинен сплатити позивачу залишок заборгованості та заборгованість по орендній платі та комунальних платежах протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання цієї угоди.

          Оскільки дати підписання угоди від 18.03.2009 не зазначені, то датою підписання зазначеної угоди є дата її укладення.

                    Докази того, що відповідачем здійснено із позивачем розрахунки по заборгованості по орендній платі та комунальних платежах, на виконання умов угоди від 18.03.2009, у період до пред’явлення позову, відсутні; після пред’явлення позову відповідачем перераховано позивачу, з посиланням на договір № 1/1-0, за платіжними дорученнями № 39 від 11.10.2009 та № 61 від 04.11.2009, орендну плату, всього у загальному розмірі 100,00 грн.

                    Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

          Отже, позовні вимоги про стягнення 9 473,83 грн. суми боргу по орендній платі та 594,94 грн. суми боргу по комунальних платежах є такими, що відповідають нормам законодавства та грунтуються на матеріалах справи.

          У частині позовних вимог про стягнення 100,00 грн. заборгованості по орендній платі провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

          Згідно із наведеним позивачем у позовній заяві розрахунком, ним пред’явлені вимоги про стягнення пені за прострочення сплати орендної плати за період з 11.03.2009 по 24.09.2009 у сумі 1 175,41 грн.; 344,66 грн. інфляційних збитків за березень - серпень 2009р.; 155,81 грн. 3% річних за період з 11.03.2009 по 24.09.2009.

          При цьому позивач керувався п.п. 3.3 та 8.1 договору № 1/1-0.

          Однак, згідно з угодою від 18.03.2009 сторонами розірвано договір № 1/1-0 з 31.03.2009 та замість договору № 1/1-0 укладено угоду від 18.03.2009.

          Слід вказати, що оскільки виправлення у пункті 1 угоди від 18.03.2009 дати тексту договору: "31 березня 2009 року" на текст: 10 квітня 2009р." здійснено відповідачем у односторонньому порядку, докази погодження зазначеної зміни до угоди з позивачем відсутні, то немає підстав для висновку про внесення сторонами змін до пункту 1 угоди від 18.03.2009 після її укладення.

          Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 604 ЦК України зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація); новація припиняє додаткові зобов’язання, пов’язані з первісним зобов’язанням, якщо інше не встановлено договором.

          Угодою від 18.03.2009 не передбачено сплату пені за прострочення платежу згідно з п.2 угоди та розмір пені.

          Отже, керуючись нормами ч.1 ст. 547 ЦК України, ч.1 ст. 216 ГК України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР зі змінами, слід дійти висновку, що у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення платежу.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки угода від 18.03.2009 сторонами підписана 18.03.2009, то прострочення платежу, відповідно до п.2 цієї угоди, почалось з 31.03.2009, враховуючи, що 29.03.2009 було вихідним днем (ст. 254 ЦК України), у зв’язку з чим є підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення збитків від інфляції за період з 31.03.2009 по серпень 2009р. у розмірі 223,71 грн. та 3% річних за період з 31.03.2009 по 24.09.2009 у розмірі 148,77 грн.

          Враховуючи викладене, колегія суддів, частково, не погоджується із висновками суду першої інстанції, як із такими, що не грунтуються на матеріалах справи.

          Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          29.01.2010 відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про застосування ст. 83 ГПК України та визнання недійсним договору № 1/1-0 з моменту його підписання, як нікчемного правочину, відповідно до ст.ст. 216, 212, 233, 236 ЦК України.

          Перевіривши обставини справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав, встановлених нормами чинного законодавства та відповідно до матеріалів справи, для застосування п.1 ст. 83 ГПК України та визнання недійсним договору № 1/1-0.

          Із доводами апеляційної скарги, частково, немає підстав погодитись, як із такими, що не підтверджені матеріалами справи, зважаючи на викладене та наступні обставини.

          Стверджуючи про відсутність заборгованості перед позивачем, відповідачем не надано платіжних документів, підтверджуючих перерахування позивачу погодженої сторонами у п.2 угоди від 18.03.2009 заборгованості 44 893,18 грн. у повному розмірі, після укладення цієї угоди, оскільки до матеріалів справи надано лише два платіжних доручення про перерахування позивачу коштів, з вказуванням у графі: "Призначення платежу" – "Оплата оренди згідно з договором № 1/1 від 01.01.2009", а саме: за № 39 від 11.10.2009 про перерахування 50,00 грн. та від 04.11.2009 № 61 про перерахування 50,00 грн., хоча відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідача покладено обов’язок доведення сплати заборгованості.

          Стосовно наданих відповідачем платіжних документів про здійснення відповідачем платежів позивачу, в рахунок виконання своїх зобов’язань за договором оренди № 1/1-0 у період до укладення угоди від 18.03.2009, то підстави надавати їм оцінку відсутні, оскільки сторони в п.2 угоди від 18.03.2009 погодили розмір заборгованості саме в сумі 44 893,18 грн., докази внесення змін сторонами до цієї угоди, відсутні.

          Щодо актів, на які є посилання в акті звіряння взаєморозрахунків за 01.01.2009 – 17.03.2009, твердження про відсутність в них підписів сторін та відтисків печаток, є безпідставним.

          Оскільки нормами процесуального права не передбачено можливість пред’явлення відповідачем вимог до позивача поза межами пред’явлення зустрічного позову, який у даній справі не пред’являвся, то вимога відповідача про зобов’язання позивача повернути відповідачу кошти за останній місяць не підлягає задоволенню, як така, що не відповідає нормам процесуального права.

          Апеляційною інстанцією не виявлено порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до ст. 104 ГПК України.

          З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених нормами чинного законодавства та відповідно до матеріалів справи, для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.

          Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2010 у справі № 27/505-57/112 змінити, виклавши пункти 2 - 3 резолютивної частину в наступній редакції:

" 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс" (04114, м. Київ, вул. Кобзарська, 31-Б; код ЄДРПОУ 32383785) на користь Відкритого акціонерного товариства Тресту "Київміськбуд-6" (01113, м. Київ, вул. Л.Первомайського, 9; код ЄДРПОУ 04012885) 9 473,83 грн. заборгованості по орендній платі, 594,94 грн. заборгованості по комунальних послугах, 148,77 грн. 3% річних, 223,71 грн. збитків від інфляції, 104,41 грн. державного мита, 210,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У частині позову про стягнення 100,00 грн. провадження у справі припинити."

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Тресту "Київміськбуд-6" (01113, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 9; код ЄДРПОУ 04012885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс" (04114, м. Київ, вул. Кобзарська, 31-Б; код ЄДРПОУ 32383785) 6,14 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу № 27/505-57/112 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

25.01.11 (відправлено)