Постанова № 13600488, 24.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2011                                                                                           № 4/290

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Соковнін А.В. - директор

Волянська О.Ю. – дов. б/н від 15.06.2010

від відповідача: Серафіменко В.О. – дов. №612 від 02.11.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Оріяна Шіп Ярд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2010

у справі № 4/290 ( .....)

за позовом                               Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк"

до                                                   ТОВ "Оріяна Шіп Ярд"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 2191727,89 грн.

17.01.2011 року в судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 24.01.2011, в зв’язку з чим постанова приймається зазначеною датою.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Кредитпромбанк” (надалі – ПАТ „Кредитпромбанк”, позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оріяна Шіп Ярд” (надалі – ТОВ „Оріяна Шіп Ярд”, відповідач) 267120 дол. США строкової заборгованості за кредитом, 8220 дол. США простроченої заборгованості за кредитом, 1093,71 дол. США строкової заборгованості за процентами, 93,61 дол. США пені за прострочення платежу, а всього 2191727,89 грн. заборгованості за кредитним договором № 49.8.2/25/2008-КЛТ від 08.09.2008.

21.09.2010 позивач остаточно уточнив суму позовних вимог та просив стягнути з відповідача 250680,00 дол. США строкової заборгованості за кредитом, 24660 дол. США простроченої заборгованості за кредитом, 1193,14 дол. США строкова заборгованості за процентами, а всього 277714,83 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 16.09.2010р. складає 2199279,28 грн. заборгованості за кредитним договором № 49.8.2/25/2008-КЛТ від 08.09.2008.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2010 у справі №4/290 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 24660,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 16.09.2010 складає 195060 грн. 60 коп. простроченої заборгованості за тілом кредиту, 1193,14 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 16.09.2010 складає 9437 грн.73 коп. строкової заборгованості по процентам, 2044 грн. 98 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №4/290 від 23.11.2010 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ „Оріяна Шіп Ярд” строкової заборгованості за кредитним договором №49.8.2/25/2008-КЛТ від 08.09.2008 в сумі 1992316,53 грн., у т.ч. строкову заборгованість за основною сумою кредиту – 1982878,80 грн. та строкову заборгованість зі сплати відсотків – 9437,73 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що відмовивши банку у задоволенні вимог про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором, господарський суд порушив вимоги ст. 1050 ЦК України та не взяв до уваги умови кредитного договору, за якими у разі порушення умов кредитного договору позичальник прийняв на себе зобов’язання повернути достроково всю суму кредиту та проценти за користування кредитом, а також пеню.

Відповідач в свою чергу також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2010 у справі №4/290 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що рішенням господарського суду м. Києва від 10.12.2009 у справі №13/471, яке набрало законної сили, зобов’язано ПАТ „Кредитпромбанк” укласти з ТОВ „Оріяна Шіп Ярд” додаткову угоду до кредитного договору №49.8.2/25/2008-КЛТ від 08.09.2008. За твердженням відповідача, з моменту набрання вказаним рішенням суду чинності, умови кредитного договору були змінені, ухилення позивача від виконання рішення суду є неналежним виконанням умов договору саме з боку позивача, а тому відповідач в силу ст. 613 ЦК України припинив свої зобов’язання за договором на час прострочення кредитора. З огляду на наведене, відповідач вважає, що у нього відсутній обов’язок сплачувати позивачу суми в рахунок оплати як тіла кредиту, так і інших платежів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

08.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк”, правонаступником якого з 15.03.2010 є Публічне акціонерне товариство „Кредит промбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Оріяна Шіп Ярд” було укладено кредитний договір № 49.8.2/25/2008-КЛТ (надалі – кредитний договір), відповідно до п.2.2 якого, відповідачу надано кредит для фінансування завершення будівництва яхтового центру „Оріяна”.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору кредит надається у національній валюті України гривні, та /або в доларах США з повною або частковою конвертацією у грівні у межах суми, еквівалентної 1390000,00 дол. США, що на дату укладення договору складало 6742612,00 грн.

У відповідності до укладених та нотаріально посвідчених іпотечних договорів №49.12/25/1415/2008 від 08.09.2008 та №49.12/25/1390/2008 від 08.09.2008 відповідачем у забезпечення зобов’язань за кредитним договором було передано в іпотеку позивачу наступне майно на загальну суму 13696048,00грн.: майнові права на будівництво яхтового центру „Оріяна” (адміністративно-побутовий та спортивно - розважальний корпуси), що розтошований за адресою: Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул.. Набережна, буд.3, який буде побудований у майбутньому, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Оріяна Шіп Ярд” та яхтовий центр „Оріяна”, що розтошований: Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул.. Набережна, буд.3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Оріяна Шіп Ярд”.

Вищезазначені іпотечні договори є чинними.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони визначили підставою для надання кредитів – додаткові угоди (п.2.3 кредитного договору), що мають укладатись після надання позивачу письмової заявки відповідача, у якій вказується сума та валюта кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на контракт (договір, угоду, додаток, рахунок-фактуру).

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору, позивач зобов’язаний надавати кредити відповідачу згідно з додатковими угодами в межах суми, вказаної у п.1.1 за умови, що сума кредиту буде забезпечена заставою на відповідну суму.

Відповідно до заявки позичальника №71 від 08.09.2008 та укладеної на її підставі додаткової угоди №1 від 08.09.2008, що є невід’ємною частиною кредитного договору, позивач 08.09.2008 надав відповідачу кредит у сумі 300000,00 дол. США з повною конвертацією у гривню з метою здійснення передплати ТОВ „АНД” за будівельні роботи згідно договору на будівництво №22 від 24.06.2008.

Зазначені кошти були належним чином спрямовані позичальником на фінансування будівельних робіт по першому етапу завершення будівництва яхтового центру, що не заперечується обома сторонами.

За твердженням позивача, відповідач порушує умови договору, зокрема, останній раз щомісячний платіж по тілу кредиту позичальник здійснив 25.02.2010. Тому позивач вважає, що згідно пп. 3.1.4, 3.1.6, 3.4.10 кредитного договору банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний повернути банку достроково всю суму кредиту та проценти за користування кредитними коштами.

Відповідач в свою чергу стверджує, що позивач також порушив умови договору, а саме на його пропозицію укласти додаткову угоду на видачу кредиту в сумі 1090000,00 дол. США не відповів, тобто ухилення позивача від укладення додаткової угоди №2 до кредитного договору, викладеної у рішенні суду від 10.12.2009 та невидача чергового траншу кредиту повинно розглядатись та тлумачитись як прострочення кредитора у сенсі ст.613 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року справі №13/471, яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 та Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2010 у даній справі, було, у т.ч. зобов’язано ВАТ „Кредитпромбанк” укласти з ТОВ „Оріяна Шіп Ярд” додаткову угоду до кредитного договору №49.8.2/25/08-КЛТ від 08.09.2008, відповідно до умов якої позичальник зобов’язується повністю повернути кредит, отриманий відповідно до кредитного договору на підставі додаткової угоди №1 від 08.09.2008 та цієї додаткової угоди не пізніше 07.09.2015 року.

Відповідно до п.2 додаткової угоди №1 від 08.09.2008 позичальник також зобов’язався повністю повернути кредит, отриманий за цією додатковою угодою, не пізніше 07.09.2015 року.           Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем дійсно не вчинено дій, які він зобов’язаний вчинити відповідно до умов кредитного договору, та до вчинення яких позивача спонукає рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2009 у справі №13/471, а саме: позивач не уклав з відповідачем додаткову угоду №2, відповідно до якої банк мав надати позичальнику кредит в сумі 1090000,00 дол. США з повною конвертацією у гривню.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Пунктами 3.1.4, 3.1.5 та 3.1.6 кредитного договору передбачено право позивача достроково стягнути кредит та проценти за користування кредитом, зокрема, у разі недотримання умов цього договору. В даному випадку банк вказує на прострочення сплати платежів за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось раніше, строк погашення кредиту, т.ч. додатковою угодою №1 до кредитного договору, встановлено до 07.09.2015 року.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку. Боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Матеріалами справи підтверджено що відповідач сумлінно виконував умови кредитного договору в частині сплати у строки, передбачені договором, всіх платежів до того часу, коли позивачем виконувались зобов’язання за договором, і припинив платежі з 25.03.2010 (після набрання чинності рішенням господарського суду м. Києва у справі №13/471), тобто після того, як позивач порушив умови договору.

Оскільки позивач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором, не уклав додаткову угоду №2 та не надав позичальнику черговий транш кредиту в сумі 1090000,00 дол. США, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку саме позивач неналежним чином виконує умови кредитного договору, а тому відповідач в силу положень закону (ч.4 ст. 613 ЦК України) правомірно не сплачує банку проценти.

З огляду на вищевикладене, враховуючи визначений сторонами строк виконання зобов’язань, приймаючи до уваги умови кредитного договору, норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач діє у рамках прав, наданих йому чинним законодавством та не порушує умови кредитного договору, а тому вимоги позивача про дострокове повернення суми кредиту та процентів за весь час користування кредитом є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Таким чином, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” не підлягає задоволенню; апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Оріяна Шіп Ярд” має бути задоволена в повному обсязі, а рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2010 у справі №4/290 підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційних скарг покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Оріяна Шіп Ярд” задовольнити повністю.

Рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2010 у справі №4/290 скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оріяна Шіп Ярд” на користь Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” 24660,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 16.09.2010 складає 195060 грн. 60 коп. простроченої заборгованості за тілом кредиту, 1193,14 дол.США, що за офіційним курсом НБУ на 16.09.2010 складає 9437 грн.73 коп. строкової заборгованості по процентам, 2044 грн. 98 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2010 у справі №4/290 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” (01014, м. Київ, бул. Дружби народів, 38, ідентифікаційний код 21666051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Оріяна Шіп Ярд” (01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 17, кв. 1, рахунок №260032726 в ПАТ „Кредитпромбанк” м. Києва, МФО 300863, ідентифікаційний код 30216152) 1022,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №4/290 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді