Постанова № 13600474, 17.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2011                                                                                           № 06/1611

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Грищенко І.Д. - представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства"Черкасиводоканал"

на рішення Господарського суду м.Києва від 28.10.2010

у справі № 06/1611 ( .....)

за позовом                               Комунального підприємства "Черкасиводоканал"

до                                                   Споживчого товариства "Будгарант-2000"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 9 600,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року Комунальне підприємство „Черкасиводоканал” звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Споживчого товариства „Будгарант-2000” про стягнення 9600,09 – боргу, 102,00 грн. – державного мита, 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконано умови Договору № 312 від 28.04.2010 р. щодо своєчасності та повноти оплати за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення..

До прийняття рішення по справі позивач подав розрахунок яким уточнив суму позовних вимог та просить стягнути заборгованість за період з грудня 2008 року по червень 2010 року в сумі 8600 грн. 09 коп.

У відзиві відповідач проти позовних вимог заперечив та зазначив, що визнає заборгованість перед позивачем станом на 01.06.2010 року в сумі 4203,96 грн. В іншій частині позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано відповідь на лист відповідача від 09.10.09 №09/10, в якому останній просив позивача направити документи, що підтверджують обсяги наданих послуг на суму 5396,40 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.10.2010 р. у даній справі позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача 2936,67 грн. – боргу, 29,36 грн. – витрат по сплаті державного мита, 72,19 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову в сумі 6663,42 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку щодо обов’язку направлення відповідачу вимоги оплати рахунків на підставі ч.2 ст. 530 ЦК України. Апелянт стверджує, що відповідно до ст. 257 ЦК України, якою передбачено, що загальна позовна давність встановлюється в три роки, позивач має право у будь-який час в межах строку позовної давності вимагати виконання зобов’язання від відповідача шляхом звернення з позовною заявою до відповідного суду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2010 у даній справі – без змін.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь свого представника у судових засіданнях, причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, що , зокрема, підтверджується, поштовими повідомленнями №0882975, №0883784 про завчасне вручення представникам відповідача ухвал суду від 18.11.2010 р., від 13.12.2010 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судовою колегією встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між КП “Водоканал” та ТОВ “Будгарант-2000”був укладений договір № 312 від 28.04.2010 року (надалі - Дговір), відповідно до п.2 якого Водоканал (позивач) бере на себе забезпечення Абонента (відповідача) водою питною якості згідно з ГОСТом 2874-84 (вода питна) в кількості згідно показів засобів обліку води і приймає від абонента стічні води.

У п. 4 Договору сторони визначили, що абонент фіксує показники приладів обліку і до 20 числа кожного місяця надає дані водоспоживання та водовідведення в абонентський відділ водоканалу.

Згідно з п. 7 Договору вартість послуг водопостачання та водовідведення визначається згідно з чинними тарифами.

За умовами п. 8 Договору платежу за послуги водопостачання та водовідведення мають оплачуватись абонентом у трьох денний термін після отримання рахунків

На підставі вказаного договору позивач виставив рахунки №№ 22359 від 23.12.2008, 1276 від 22.01.2009, № 3306 від 25.02.2009, 4925 від 24.03.2009, 6416 від 22.04.2009, 8234 від 22.05.2009, 9823 від 22.06.2009, 11566 від 22.07.2009, 12834 від 25.08.2009, 14669 від 24.09.2009, 16292 від 23.10.2009, 18123 від 24.11.2009, 19895 від 25.12.2009, 1534 від 22.01.2010, 3366 від 24.02.2010, 4942 від 24.03.2010, 6634 від 26.04.2010, 9310 від 26.05.2010, 11042 від 30.06.2010 на оплату за водовідведення та водопостачання на загальну суму 16241 грн. 60 коп.

Судом встановлено, що на адресу відповідача були направлені рахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з грудня 2008 року по червень 2010 року: рахунки №№ 22359 від 23.12.2008, 1276 від 22.01.2009, № 3306 від 25.02.2009, 4925 від 24.03.2009, 6416 від 22.04.2009, 8234 від 22.05.2009, 9823 від 22.06.2009, 11566 від 22.07.2009, 12834 від 25.08.2009, 14669 від 24.09.2009, 16292 від 23.10.2009, 18123 від 24.11.2009, 19895 від 25.12.2009, 1534 від 22.01.2010, 3366 від 24.02.2010, 4942 від 24.03.2010, 6634 від 26.04.2010 поза межами договору № 312 від 28.04.2010; рахунки № 9310 від 26.05.2010, № 11042 від 30.06.2010 виставлені на підставі договору № 312 від 28.04.2010.

Всього рахунків виставлено на загальну суму 16241 грн. 60 коп.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав. Оплату за водопостачання та водовідведення провів частково по рахунках за період з 23.12.2008 по 26.04.2010, які були виставлені до укладання Договору № 312 від 28.04.2010 року.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відмовляючи в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості вимог в сумі 6663 грн. 42 коп., суд першої інстанції мотивував тим, що позивачем не пред’явлена вимога для оплати рахунків, виставлених за період з 23.12.2008 по 26.04.2010.

Зазначений висновок суду є помилковим з огляду на те, що виставлені позивачем рахунки містять вимогу щодо перерахунку вказаних в них сум на розрахунковий рахунок позивача у триденний термін, що є належним доказом пред’явлення позивачем вимоги у розумінні статті 530 ЦК України.

Крім того, як вбачається з відзиву відповідач визнав частину заборгованості перед позивачем у сумі 4203,96 грн.

Стосовно іншої частини боргу у сумі 5396,40 грн. відповідач зазначив, що він звертався до позивача з листом від 09.10.2009 року №09/10, яким просив позивача направити необхідні документи на суму 5396,40 грн., які підтверджують обсяги виконаних робіт по водопровідному колодязю, а в разі відсутності таких документів просив позивача зарахувати вказані кошти за послуги водопостачання та водовідведення в 2008-2009 рр.

Вищевказаним відповідач фактично підтвердив факт отримання рахунків, виставлених позивачем на загальну суму боргу у сумі 9600,09 грн. та зважаючи на те, що останнім не надано до суду доказів того, що ним роботи по водопровідному колодязю виконувалися в рахунок погашення водопостачання та водовідведення, заявлена позивачем сума заборгованості є обґрунтованою та визнана відповідачем у повному обсязі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню повністю у сумі 9600,09 грн.

Колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, натомість рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2010 року прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства „Черкасиводоканал” підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2010 року - зміні. Позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 9600,09 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Черкасиводоканал” на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2010 року задовольнити повністю.

2.          Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2010 року у справі №06/1611 – змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„ Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Споживчого товариства „Будгарант-2000” (18000, м. Черкаси, вул. О.Дашкевича, 34, код 31078695) на користь Комунального підприємства "Черкасиводоканал" (18036, м. Черкаси, вул. Ватутіна,12, код 03357168) основний борг у сумі 9600 (дев’ять тисяч шістсот) грн. 09 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позову у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.

3. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

5. Матеріали справи №06/1611 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

24.01.11 (відправлено)