Постанова № 13600456, 18.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2011                                                                                           № 17/341

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Дикунської С.Я.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Вугілля України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.11.2010

у справі № 17/341 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

до                                                   Державне підприємство "Вугілля України"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Державне підприємство "Шахтарськантрацит"

про                                                   стягнення 29645,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.11.2010 р. по справі № 17/341 позов задоволено : з ДП “Вугілля України” стягнуто на користь ВАТ “Центренерго” 29 645,36 грн. збитків, 296,46 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги, що позивачем порушено умови приймання вугільної продукції згідно розділу 6 укладеного між сторонами Договору, тому збитки у вигляді плати за понаднормове користування вагонами завдано з вини позивача, тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених в скарзі підстав.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 03.09.2010 р. ВАТ “Центренерго” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ДП “Вугілля України” про стягнення 29 645,36 грн. збитків. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 17.02.2009 р. між ВАТ “Центренерго” та ДП «Вугілля України» укладено договір поставки вугілля № 01-09/1-ЕН (далі Договір), за умовами якого відповідач зобов’язаний поставити вугільну продукцію в асортименті, за реквізитами та якісними характеристиками згідно Договора, а позивач - прийняти вугілля та оплатити його вартість на встановлених Договором умовах. Відповідно до п. 4.1 Договору якість вугілля, що поставляється за Договором, повинна відповідати його умовам. У випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам Договору, відповідач несе відповідальність перед позивачем у вигляді відшкодування його витрат, пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме: вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи (п. 8.4. Договору). Під час поставки вугілля відповідачем було допущено порушення Договору, що призвело до необхідності здійснення позивачем додаткових витрат, що фактично є збитками позивача, тощо.

Позиція ДП “Вугілля України”, викладена у відзиві на позовну заяву, відповідає доводам апеляційної скарги.

27.09.2010 р. ДП “Вугілля України” звернулось до господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до ВАТ “Центренерго” про зобов’язання виконати умови п. 8.11 Договору, а саме : направити позов з вимогами одночасно до ДП «Шахтарськантрацит». В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на п. 3 ст. 678 ЦК України, адже позов з вимогами відповідачем до ДП “Шахтарськантрацит” не надіслано.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість первісних позовних вимог, а відтак їх задовольнив, в зустрічних вимогах відмовив.

Так, задовольняючи первісний позов, місцевий суд встановив, що умовами Договору, зокрема : п. 4.1 передбачено, що якість вугілля, яке поставляється за Договором, повинна відповідати умовам Договору.

Договором (п. 3.4.5. ) передбачено, що позивач має право відмовитися від прийняття та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений Договором, асортимент якого не відповідає вимогам Договору, вугілля пошарово завантажено в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, що буде підтверджено у визначеному Договором порядку, або прийняти зі знижками, передбаченими умовами Договору.

Розділом 6 Договору встановлено порядок приймання вугілля за кількістю та якістю спільно з представниками відповідача.

Відповідно до п. 8.3. Договору у випадку прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам договору, відповідач несе відповідальність перед позивачем у вигляді застосування ним до ціни вугілля прогресивних знижок, передбачених пунктом 7.2. Договору та відшкодування його затрат по оплаті користування вагонами, витрат на постачу-прибирання вагонів, маневрових робіт. У випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору, відповідач несе відповідальність перед позивачем у вигляді відшкодування його витрат, пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме: вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи (п. 8.4. Договору).

У відповідності до Договору в лютому 2010 р. на адресу вантажоотримувача - Зміївської ТЕС ВАТ «Центренерго» від вантажовідправника– відокремленого підрозділу «Центральної збагачувальної фабрики «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» надійшло два вагони з вугіллям марки АШ, яке на праві власності належить ДП «Вугілля України», що підтверджується залізничними накладними № 50994775 (вагон № 60212545), № 50994776 (вагон № 60741345).Актами спільного з представником відповідача відбору проб вугілля від 20.02.2010 р. №№ 1348, 1349 зафіксовано, що показники вологи поставленого вугілля відрізняються від допустимої похибки за договором.

Місцевим судом встановлено, що вугільна продукція не відповідає показникам якості, оскільки перевищує встановлений Договоромгранично допустимий рівень вологи та зольності.

Спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 44703402, 44703401. Внаслідок поставки позивачу вищезгаданого неналежної якості вугілля ним понесено збитки на загальну суму 5793,25 грн., що складаються з оплати залізничного тарифу по доставці вантажу до станцій одержувачів, простою вагонів, плати за транспортно-експедиційне обслуговування, витрат по первинному прийманню вугілля, зборів за оформлення документів на повернення вагонів.

На підтвердження оплати залізничного тарифу по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 4 532 грн. без ПДВ, позивач надав суду квитанції про приймання вантажів № 44703402, 50994776 (графа «Провізна плата» розділ «При відправленні») по вищезгаданим вагонам та довідці ТЕХПД-2 «Про рух коштів» ДН-2 за період з 04.02.2010 р. по 03.03.2010 р., оформлені залізницею.

Крім цього, згідно тверджень позивача внаслідок поставки вугілля, яке не відповідає якісним показникам, під час проведення лабораторних досліджень відбувся простій вагонів, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 23020308 та довідкою ТЕХПД-2 «Про рух коштів» ДН-2 за період з 04.02.2010 р. по 03.03.2010 р., внаслідок чого позивачем понесено збитки в сумі 234,60 грн. без ПДВ.За транспортно-експедиційне обслуговування вагонів залізницею було стягнуто 171,00 грн. без ПДВ, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р. за договором № 2267 від 10.02.2010 р..

Вартість бланків документів, що було сплачено залізниці позивачем, складає 3,20 грн. без ПДВ, про що зазначено в накопичувальній картці № 10030379 та підтверджується переліком ТЕХ ПД № 93.

На підтвердження понесених витрат по первинному прийманню вугільного палива в партії вагонів по кількості та якості на п/коліях Зміївської ТЕС по прибуттю, які складають 543,96 грн. без ПДВ, позивач надав розрахунок вартості робіт (роботи по обробці, обслуговуванню вагонів, маневрові з. д. роботи). Понесені позивачем витрати на проведення хімічного аналізу 2 проб вугілля становлять213,18 грн. без ПДВ (вартість проведення хімічного аналізу визначена відповідною калькуляцією). За направлення телеграм вантажовідправнику позивачем було сплачено кошти в сумі 95,31 грн. без ПДВ, що підтверджується реєстром оплат Харківської філії ВАТ «Укртелеком» від 22.02.2010 р..

Таким чином, місцевим судом встановлено, що загальна сума понесених позивачем по поставці за залізничними накладними № 50994775 (вагон № 60212545), № 50994776 (вагон № 60741345) збитків складає 5793,25 грн..

Крім цього, на підставі Договору в лютому 2010 р. на адресу вантажоотримувача - Зміївської ТЕС ВАТ “Центренерго” від вантажовідправника – відокремленого підрозділу ДП «Шахтарськантрацит» надійшло 4 вагони з вугіллям марки АШ, яке належить на праві власності ДП «Вугілля України», що підтверджується залізничними накладними № 50994757 (вагон № 66231085), № 50994758 (вагони № 66594276, № 60723301, № 67676122).

Актом спільного відбору проб вугілля з представником постачальника № 1141 від 14.02.2010 р. зафіксовано, що показники вологи поставленого вугілля відрізняються від допустимої похибки за Договором. Отже, вугільна продукція не відповідає показникам якості, оскільки перевищує встановлений Договором гранично допустимий рівень вологи.

Як встановлено місцевим судом, спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 44703394, 44703391, 44703392, 44703393.

Внаслідок поставки позивачу вищезгаданого вугілля неналежної якості ним понесено збитки на загальну суму 11 103,96 грн., що складаються з оплати залізничного тарифу по доставці вантажу до станцій одержувачів, простою вагонів, плати за транспортно-експедиційне обслуговування, витрати по первинному прийманню вугілля, зборів за оформлення документів на повернення вагонів.

На підтвердження оплати залізничного тарифу по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 9 064,00 грн. без ПДВ, позивач надав суду квитанції про приймання вантажів №№ 44703394, 44703391, 44703392, 44703393 (графа «Провізна плата»розділ «При відправленні») по вищевказаним вагонам та довідки ТЕХПД-2 «Про рух коштів» ДН-2 за період з 04.02.2010 р. по 03.03.2010 р., які оформлено залізницею.

Внаслідок поставки вугілля, яке не відповідає якісним показникам, під час проведення лабораторних досліджень відбувся простій вагонів, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 17020256 (вагон № 66231085), № 17020258 (вагони №№ 60723301, 66594276, 67676122) та довідкою ТЕХПД-2 «Про рух коштів» ДН-2 за період з 04.02.2010 р. по 03.03.2010 р., внаслідок чого позивач поніс збитки в сумі 959,20 грн. без ПДВ.За транспортно-експедиційне обслуговування вагонів залізницею було стягнуто 342,00 грн. без ПДВ, що підтверджується актом- здачі приймання виконаних робіт з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р. за договором № 2267 від 10.02.2010 р..

Вартість бланків документів, яка сплачена позивачем залізниці, складає 6,40 грн. без ПДВ, про що зазначено в накопичувальній картці № 10030379 та підтверджується переліком ТЕХПД № 93. На підтвердження понесених витрат по первинному прийманню вугільного палива в партії вагонів по кількості та якості на п/коліях Зміївської ТЕС по прибуттю, які складають 543,96 грн. без ПДВ, позивач надав розрахунок вартості робіт (роботи по обробці, обслуговуванню вагонів, маневрові з. д. роботи).Понесені позивачем витрати на проведення хімічного аналізу проб вугілля становлять 106,59 грн. без ПДВ (вартість проведення хімічного аналізу визначена відповідною калькуляцією).

За направлення телеграм вантажовідправнику позивачем було сплачено кошти в сумі 81,81 грн. без ПДВ, що підтверджується реєстром оплат Харківської філії ВАТ «Укртелеком» від 17.02.2010 р.

Таким чином, загальна сума збитків по цій поставці складає 11 103,96 грн. без ПДВ.

В лютому 2010 р. на адресу вантажоотримувача - Зміївської ТЕС ВАТ «Центренерго» від вантажовідправника– відокремленого підрозділу ДП «Шахтарськантрацит» надійшло три вагони з вугіллям марки АШ, яке належить на праві власності державному підприємства «Вугілля України», що підтверджується залізничною накладною № 50994769 (вагони № 60123817, № 64263601, № 67909234).

Актом спільного відбору проб вугілля з представником постачальника № 1181 від 16.02.2010 р. зафіксовано, що показники вологи поставленого вугілля відрізняються від допустимої похибки за Договором.

Місцевим судом встановлено, що вугільна продукція не відповідає показникам якості, оскільки перевищує передбачений Договором гранично допустимий рівень вологи та зольності.

Покупець повернув вантажовідправнику вугільну продукцію, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 44703395, 44703396, 44703397. Внаслідок поставки позивачу вугілля неналежної якості ним понесено збитки на загальну суму 7807,26 грн. (по третьому пункту), що складаються з оплати залізничного тарифу по доставці вантажу до станцій одержувачів, простою вагонів, плати за транспортно-експедиційне обслуговування, витрат по первинному прийманню вугілля, зборів за оформлення документів на повернення вагонів.

На підтвердження оплати залізничного тарифу по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 6 768,00 грн. без ПДВ, позивач надав суду квитанції про приймання вантажів №№ 44703395, 44703396, 44703397 (графа «Провізна плата»розділ «При відправленні») по вищезгаданим вагонам та довідкою ТЕХПД-2 «Про рух коштів»ДН-2 за період з 04.02.2010 р. по 03.03.2010 р., оформлені залізницею.

Крім цього, згідно тверджень позивача, що внаслідок поставки вугілля, яке не відповідає якісним показникам, під час проведення лабораторних досліджень відбувся простій вагонів й це підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 17020256 (вагони № 60123817, № 64263601, № 67909234) та довідкою ТЕХПД-2 «Про рух коштів»ДН-2 за період з 04.02.2010 р. по 03.03.2010 р., внаслідок чого позивач поніс збитки в сумі 45,60 грн. без ПДВ. За транспортно-експедиційне обслуговування вагонів залізницею було стягнуто 256,60 грн. без ПДВ, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р. за договором № 2267 від 10.02.2010 р..

Вартість бланків документів,яка була сплачена позивачем залізниці, складає 4,80 грн. без ПДВ, про що зазначено в накопичувальній картці № 10030379 та підтверджується переліком ТЕХПД № 93.

На підтвердження понесених витрат по первинному прийманню вугільного палива в партії вагонів по кількості та якості на п/коліях Зміївської ТЕС по прибуттю, які складають 543,96 грн. без ПДВ, позивач надав розрахунок вартості робіт (роботи по обробці, обслуговуванню вагонів, маневрові з. д. роботи).

Понесені позивачем витрати на проведення хімічного аналізу проб вугілля становлять 106,59 грн. без ПДВ (вартість проведення хімічного аналізу визначена відповідною калькуляцією).

За направлення телеграм вантажовідправнику позивачем було сплачено кошти в сумі 81,81 грн. без ПДВ, що підтверджується реєстром оплат Харківської філії ВАТ «Укртелеком» від 17.02.2010 р. Таким чином, загальна сума збитків по даній поставці за залізничною накладною № 50994769 (вагони № 60123817, № 64263601, № 67909234) складає 7807,26 грн. без ПДВ.

Загальна сума пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям витрат складає 24 704,47 грн. без ПДВ, а згідно Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем сплачено ПДВ в сумі 4940,89 грн..

Відповідно до ч. 2 статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності (ст. 623 ЦК України).

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідним є з’ясування наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника.

Одночасно кредитор не повинен доводити вини боржника в порушенні зобов’язання, на нього покладено обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язання та завданими збитками. Відсутність своєї вини у порушенні зобов’язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав зобов’язань перед позивачем щодо поставки вугілля належної якості. Наявність причинного зв’язку між протиправними діями відповідача та понесенням позивачем збитків підтверджує факт порушення відповідачем договірних зобов’язань щодо поставки вугілля належної якості, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.

Виходячи з наведеного та положень відповідного чинного законодавства обґрунтованими є вимоги позивача, як і сума спричинених відповідачем внаслідок порушення ним своїх зобов'язань за Договором та понесених позивачем збитків, тому місцевий суд вважав, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення збитків в сумі 29 645,36 грн. підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд вважав, що ДП «Шахтарськантрацит» є вугледобувним підприємством спірного вугілля, безпосередньо завантажує вугілля у вагони, проводить роботи по розміщенню у вагонах, вносить дані у перевізні документи, а відповідно до пункту 4 Приймання вантажів до перевезення, які затверджено Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р., несе відповідальність за правильність складання перевізних документів та дотримання правил розміщення, перевезення вантажів, дотримання вимог, які б забезпечували збереження вантажу на всьому шляху перевезення. Одночасно місцевий суд взяв до уваги й ті обставини, що обрання певного засобу правового захисту є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, а тому пред'явлення позову є правом, а не обов'язком особи, тощо.

За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Вугілля України” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2010 р. по справі № 17/341 - без змін.

Матеріали справи № 17/341 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

21.01.11 (відправлено)