Постанова № 13600449, 12.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2011                                                                                           № 35/462

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Данекін М.Д., Огієнко О.І. – представники за довіреностями;

від відповідача: представник не з’явився;

від Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації: представник не з’явився;

від Головного управління земельних ресурсів в місті Севастополі: представник не з’явився,

від Закритого акціонерного товариства „КримНіоПроект”: представник не з’явився,

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Винил”: Мокін О.І. – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Енергія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.11.2008

у справі № 35/462 ( .....)

за позовом                               Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Енергія"

до                                                   Севастопольської міської ради

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації

          Головне управління земельних ресурсів в місті Севастополі

          ЗАТ "КримНіопПроект"

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Винил"

про                                                   визнання рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року Обслуговуючий кооператив „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Енергія” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Севастопольської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації (надалі – третя особа-1), 2) Головне управління земельних ресурсів в місті Севастополі (третя особа-2), 3) Закрите акціонерне товариство „КримНІОПроект” (третя особа-3), 4) Товариство з обмеженою відповідальністю „Винил” (третя особа-4) про визнання недійсним рішення Севастопольської міської ради №2510 від 14.08.2007 р.

Позивач посилається на неправомірність прийняття Севастопольською міською радою оскаржуваного рішення № 2510 від 14.08.2007 р., на підставі якого частина земельної ділянки площею 1,7 гектара (у районі вул.. Індустріальної), що знаходиться у фактичному користуванні позивача, була передана ТОВ “Винил” для розробки проекту землеустрою по його відведенню для будівництва і обслуговування виробничо-торгівельного і складського комплексу. Тоді як Управлінням містобудування і архітектури м. Севастополя (лист №4-1/306 від 17.12.2007 р.) надано позивачу погодження на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки для будівництва і обслуговування кварталів житлової забудови. Зазначена спірна земельна ділянка площею 1,7 гектара (у районі вул. Індустріальної) знаходиться в межах земельної ділянки площею 4,9323 гектара в районі вулиць Індустріальна –Шабаліна, якою здійснює користування позивач як правонаступник Садово - городнього товариства “Енергія”.

Позивач стверджує, що вказане рішення відповідача є незаконним та перешкоджає позивачеві здійснювати свої права щодо користування спірною земельною ділянкою.

У відзиві відповідач проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у їх задоволенні, вказуючи на те, що позивачем не надано суду доказів порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

У судовому засіданні представник третьої особи-4 проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2008 року в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що Управління містобудування і архітектури м. Севастополя прийняло рішення, якими надано згоду позивачеві на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки для будівництва і обслуговування кварталів житлової забудови, в той же час, надано згоду третій особі-4 на оформлення документів на спірну земельну ділянку з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування виробничо-торгівельного і складського комплексу, тобто, фактично порушило порядок оформлення прав землекористування, встановленого законом.

Таким чином, як стверджує апелянт, третя особя-1 як уповноважений державний орган діяв суперечливо, тобто з порушенням закону, даючи дозвіл на оформлення технічної документації по землевідведенню на одну і ту ж земельну ділянку з різним цільовим призначенням по її використанню.

Крім того, апелянт послався на те, що третя особа-4 порушила порядок виділення земельних ділянок, оскільки ТОВ „Винил” отримало дозвіл на відведення спірної земельної ділянки в Гагарінській районній державній адміністрації міста Севастополя, тоді як спірна земельна ділянка знаходиться в межах Ленінського району м. Севастополя, у зв’язку з чим, вказану згоду мала видати Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя.

Також апелянт вказує на те, що позивач користується спірною земельною ділянкою, сплачує податок за користування земельною ділянкою, не відмовлявся від її користування, а відповідачем не надано суду доказів витребування спірної земельної ділянки з користування позивача.

У відзиві третя особа-4 проти вимог апеляційної скарги заперечила, просила залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2008 року – без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року у справі №35/462 призначено судову землевпорядну експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2009 року №35/462провадження у справі поновлено у зв’язку з тим, що Севастопольське відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Засл. проф. М.С. Бокаріуса листом №822 від 03.07.2009 року повернуло матеріали справи на адресу Київського апеляційного господарського суду, мотивуючи тим, що неможливо організувати проведення комплексної будівельно-технічної та землевпорядної експертизи із залученням спеціаліста-геодезиста.

30.09.2009 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку площею 1,7 га, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, заборонено ТОВ „Винил” вчиняти будь-яку господарську діяльність на вказаній земельній ділянці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2009 року зупинено апеляційне провадження у даній справі , у зв’язку з призначенням комплексної будівельно-технічної та землевпорядної експертизи із залученням спеціаліста-геодезиста.

25.11.2010 року Севастопольським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса було надано Висновок комплексної судової будівельно-технічної експертизи №579, у зв’язку з чим, матеріали справи повернуто до Київського апеляційного господарського суду та ухвалою від 08.12.2010 року провадження у справі поновлено.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Обслуговуючий кооператив „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Енергія» (надалі позивач) створено у відповідності з чинним законодавством України в результаті перетворення Садово - городнього товариства «Енергія» Управління по заготівлям та постачання палива Севастопольського міськвиконкому та є повним правонаступником прав та обов'язків Садово - городнього товариства «Енергія» Управління по заготівлям та постачання палива Севастопольського міськвиконкому.

У садово - городнього товариства «Енергія» Управління по заготівлям та постачання палива Севастопольського міськвиконкому знаходилась в користуванні земельна ділянка площею 4,9323 гектара в районі вулиць Індустріальна - Шабаліна.

Право користування вищевказаною земельною ділянкою виникло на підставі Рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради від 29.05.1991р., протокол №12/1046.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 31.08.1999 р. № 1565-р продовжено городньому товариству „Енергія” строк тимчасового користування земельною ділянкою площею 4,9323 га до 01.08.2002 року.

15.11.2005 року позивач звернувся до Севастопольської міської державної адміністрації з листом №22 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 4,9323, що знаходиться у користуванні позивача.

Листом від 27.03.2006 року №827/1/9-06 Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів за дорученням Севастопольської міської державної адміністрації повідомило позивача, що останньому необхідно надати відповідний перелік документів, і після дослідження вказаної земельної ділянки в натурі, матеріали будуть направлені для прийняття відповідного рішення.

Позивач звернувся до Севастопольського міського філіалу Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам, яким листом вих №3745 від 20.09.2006 року було надано позивачу відповідь про те, що за даними державного земельно-кадастрового обліку на земельній ділянці, розміщеної за адресою: в районі вул. Індустріальна в Гагарінському/Ленінському) районі право землекористування (власності, оренди) не зареєстровано.

Позивач звернувся до Управління земельних ресурсів в місті Севастополі (надалі третя особа -2) із заявою про оформлення і видачу йому акту вибору і узгодження місця розташування земельної ділянки.

Листами №41/1/9-08 від 30.01.2008р. та №593/5/9-08 від 13.02.2008р. третя особа-1 повідомила позивача про те, що рішенням сесії Севастопольської міської Ради №2510 від 14.08.2007р. частина земельної ділянки площею 1,7 гектара, що знаходиться у фактичному користуванні позивача, передана Товариству з обмеженою відповідальністю „Винил” для розробки проекту землеустрою по його відведенню для будівництва і обслуговування виробничо - торгівельного і складського комплексу.

В зв'язку з чим, позивачеві було запропоновано привести у відповідність представлені на затвердження документи в частині, що стосується зменшення площі його земельної ділянки на 1,7 гектара.

Рішенням Севастопольської міської ради від 10.09.2008 року №5155 „Про відновлення строку дії рішення міської ради від 14.08.2007 року №2510 „Про надання згоди ТОВ „Винил” на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі вул. Індустріальної для будівництва та обслуговування промислово-торгівельного та складського комплексу” та передано в оренду ТОВ „Вініл” строком на 25 років земельну ділянку по вул. Індустріальна, площею 1,7 га.

Судовою колегією встановлено, що земельна ділянка 1,7 га, в районі вул. Індустріальна м. Севастополя, що передана ТОВ „Винил”, розташована в межах земельної ділянки площею 4,9323 га, яка використовується позивачем, що підтверджується Висновком комплексної судової будівельно-технічної експертизи №579, наданим Севастопольським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Зокрема, у вказаному Висновку зазначено, земельна ділянка пл. 1,7 га за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 26В та передана в оренду ТОВ „Винил” на 25 років, знаходиться в межах земельної ділянки площею 4,9323 га, яка розташована в районі вулиць Індустральна-Шабаліна, і знаходилась в користуванні городницького товариства „Енергія”.

Як вбачається з матеріалів справи, частина спірної земельної ділянки, що передана вказаному товариству, використовується з 1988 року позивачем (членами Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Енергія”).

Дані обставини також підтверджуються Севастопольською міською радою у листі від 12.08.2009 року №03-15/3489 (т. 2, а.с. 154), яка, зокрема, визнає факт використання спірної земельної ділянки членами кооперативу, на якій розміщені будівлі та багатолітні плодові насадження, з чого можна зробити висновок про те, що в оренду ТОВ „Винил” була передана земельна ділянка, яка використовується іншою особою. А також в зазначеному листі Севастопольська міська рада вказує на те, що законодавчо у міської ради відсутня правова можливість відміни власного рішення.

Відповідно до ч. 1 п. ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.1. Рішення Севастопольської міської ради від 14.10.2003р. №1343 «Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок» особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки, звертається до Севастопольської міської ради з клопотанням (заявою) на ім'я голови Севастопольської міської ради про надання згоди на розробку землеустрою по відводу земельної ділянки.

В силу частини 5 статті 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, яка перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював користування земельною ділянкою площею 4,9323 гектара на підставі Рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради від 29.05.1991р.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №1565-р від 31.08.1999р. ОТ «Енергія» було продовжено строк користування земельною ділянкою площею 4,9323 га.

Як встановлено судовою колегією, спірна частина земельної ділянки знаходилася в користуванні позивача на час звернення із даним позовом, що не заперечується сторонами.

Відповідно до квитанцій про сплату державного мита позивач є платником податку на спірну земельну ділянку з 2004 року по 2009 рік включно, що свідчить про згоду відповідача, як власника земельної ділянки, з фактом його надання в користування позивачеві.

Відповідачем не надано доказів передачі спірної ділянки від позивача відповідачеві або доказів вилучення відповідачем даної ділянки з користування позивача, у передбаченому чинним законодавством порядку.

Таким чином, судом першої інстанції не було надано правової оцінки тому факту, що право земелекористування позивача виникло із законних підстав і перервано не було, позивач від користування земельною ділянкою не відмовлявся, а відповідачем прийнято оскаржуване рішення щодо передачі спірної земельної ділянки ТОВ „Винил”, не зважаючи на те, що вона не була вилученою та звільненою на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Позивач вважає, що відповідачем було прийнято незаконне рішення, яке перешкоджає позивачеві реалізовувати свої права по користуванню спірною земельною ділянкою, в зв'язку з чим позивач просить суд визнати недійсним Рішення №2510 від 14 серпня 2007 року.

Судова колегія бере до уваги зазначені доводи позивача та вважає, що Рішенням міської ради від 14.08.2007р. №2510 ТОВ „Винил” дано згоду на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в районі вул. Індустріальна для будівництва та обслуговування виробничо - торгового і складського комплексу з порушенням порядку надання земельної ділянки в користування.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено невідповідність вимогам чинного законодавства Рішення Севастопольської міської ради від 14.08.2007р. №2510, що є підставою для визнання вказаного рішення недійсним.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2008 р. у даній справі – скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

У зв’язку із задоволенням позову, заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2009 року, підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників “Енергія” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2008 року у справі №35/462 – скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Севастопольської міської ради №2510 від 14.08.2007 р. „Про надання згоди Товариству з обмеженою відповідальністю „Винил” на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки в районі вул. Індустріальної для будівництва та обслуговування виробничо-торгівельного та складського комплексу”.

3. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2009 року.

4. Стягнути з Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845) на користь Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників “Енергія” (99055, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Генерала Лебедя, буд.34, кв. 45) витрати по сплаті державного мита за подання позову в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №35/462 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

17.01.11 (відправлено)