Рішення № 13599864, 12.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/41012.01.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ. АСІСТАНС"

про                    стягнення 9381,37грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Давидов М.О.

від відповідача - не з’явилися

У судовому засіданні 12.01.2011 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галафарм" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ. АСІСТАНС" 20204,18грн(15372,71грн.-основного боргу, 1756,93грн.-пені, 3074,54грн.-ширафу) заборгованості за Договором №1117 від 29.12.2008 року.

Позовну заяву 23.11.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/410.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Галафарм"- Аптека(далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ. АСІСТАНС"-Ассістантдалі-Відповідач) уклали Договір №1117 (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов"язання по забезпеченню лікарськими препаратами застрахованих осіб, які мають Договір страхування (поліс) або клієнтську карточку Відповідача. Надання послуг Позивачем обумовлено настанням страхового випадку, а Відповідач зобов"язується здійснювати оплату цих послуг на підставі наданих та узгоджених рахунків.

Відповідно до п. 3.1 Договору Відповідач здійснює оплату віставлених Позивачем рахунків не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дати отримання рахунку.

Так, на виконання умов Договору Позивач виставив Відповідачу рахунки на загальну суму 19 547,12грн..

В порушення умов Договору Відповідач частково розрахувався за товар у розмірі 4 174,41грн.

Таким чином, Позивач стверджує, що станом на день розгляду справи заборгованість Відповідача склала 15 372,71грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач не надав суду обгрунтованих доказів поставлення Товару Відповідачу на суму 15 372,71грн.

Натомість, у матеріалах справи містяться докази отримання Відпорвідачем медикаментів на загальну суму 9 381,87грн, що підтверджується Актом №2 від 31.03.2010 на суму 4945,56грн. та Актом№3 від 09.04.2010 на суму 4436,31грн.(копії наявні у матеріалах справи).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 9381,87грн.основного боргу.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2. ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

У відповідндості до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України , якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 року зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня. Згідно п.3.4 Додаткової угоди №1 до Договору за прострочення платежів, передбачених Договором, Відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення і штраф у розмірі 20% від суми несплаченого зобов"язання..

Позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань нараховано пеню у розмірі 1756,93 грн. та штраф у розмірі 3074,54грн.

Але, враховуючи той факт, що Позивачем доведено суду здійснення поставки Відповідачу лише на загальну суму 9 381,87грн, то відповідно з відповідача підлягає стягненню 844,64грн.-пені та 1876,37грн.-штрафу.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 9381,87грн. -основного боргу, 844,64грн.-пені та 1876,37грн.-штрафу.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 121,60грн. та 141,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "ЕЛ.АЙ.СІ. АСІСТАНС" (01023, м. Київ, вул. Л.Первомайського,11, код ЄДРПОУ31568089, р/р 26009010758901 в ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм" (юридична адреса:08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Київська,6; поштова адреса:02660, вул.Магнітогорська,1, код ЄДРПОУ 30886474, р/р 26001011990701в Філії "Центральне РУ "АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 300937) 9 381(дев"ять тисячі триста вісімдесят одна)грн. 87 коп. - основного боргу, 844(вісімсот сорок чотири)грн.64коп-пені, 1 876(одна тисяча вісімсот сімдесят шість)грн.37коп-штрафу, 121(сто двадцять одна)грн. 60 коп.- витрат по сплаті державного мита та 141(сто сорок одна) грн. 36 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм" відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 01.02.2011