Рішення № 13599691, 21.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/54821.01.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НВК Промресурс»

доВідкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»

простягнення 10835,01 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Горюшкіна Н.С.–дов. № 3/1 від 04.01.2011 року;

від відповідача: Казима Г.М. –дов. № 1651 від 29.12.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК Промресурс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»про стягнення 6300,00 грн. –інфляційних втрат, 2429,01 грн. –3% річних та 2106,00 грн. –пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар в порушення умов Договору про закупівлю № 25/25/02 від 25 травня 2009 року, незважаючи і на рішення суду, а тому позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення.

Ухвалою від 25.11.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.12.2010 року.

В судовому засіданні 13.12.2010 року представник позивача подав документи на вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

В судовому засіданні 13.12.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.01.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2011 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.01.2011 року висловив свої заперечення проти поданого позову.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.01.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК Промресурс» (далі –продавець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(далі –покупець, відповідач) був укладений договір про закупівлю № 25/25/02 (далі –Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що продавець зобов’язується передавати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення (далі –товар) у власність покупця електродвигуни постійного струму типу МСП –0,25 в кількості відповідно до Специфікації № 1 (далі –товар), а покупець зобов’язався прийняти товар від продавця та оплатити його на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору предметом поставки є такий товар: електродвигуни постійного струму типу МСП –0,25 у відповідності із Специфікацією № 1 до цього Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору ціна визначається цим Договором і приймається сторонами в національній валюті України –гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації № 1 до цього Договору.

Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили, що ціна товару, узгоджена у Специфікації № 1 до цього Договору включає: вартість товару, витрати на транспортування, всі податки і збори передбачені чинним законодавством.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата проводиться згідно з рахунком –фактурою у безготівковій формі протягом 25 банківських днів після отримання товару.

Згідно з пунктом 6.2 Договору датою оплати вважається дата відправлення банком покупця коштів за банківськими реквізитами продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2010 року по справі № 32/657, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 року стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» на користь позивача 150000,00 грн. –основного боргу, 9280,64 грн. –пені, 6500,00 грн. –інфляційних втрат та 2704,38 грн. –3 % річних за період з 04.08.2009 року по 15.12.2009 року та судові витрати.

На виконання вказаного вище рішення та наказу 30 червня 2010 року відповідач сплатив суму боргу перерахувавши її на розрахунковий рахунок позивача, що засвідчується платіжним дорученням № 601 від 30 червня 2010 року на суму 150000,00 грн.

24 листопада 2010 року позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва про стягнення з відповідача пені в сумі 2106,00 грн. за період з 16.12.2009 року по 03.02.2010 року, 3 % річних в сумі 2429,01 грн. за період з 16.12.2009 року по 30.06.2010 року та інфляційних втрат в сумі 6300,00 грн. за період з 16.12.2009 року по 30.06.2010 року, так як відповідач несвоєчасно оплатив грошові кошти за постачання електродвигунів постійного струму.

Розглянувши подану позовну заяву, заслухавши доводи та пояснення сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, з прийняттям рішення про стягнення боргу, яким по суті фіксується обов’язок сторони сплатити кошти, зобов’язання, що виникли на підставі договору та їх прострочення не припиняються.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.2 Договору встановлено, що у випадку невиконання грошових зобов’язань у термін зазначений у п. 6.1 цього Договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли оплата мала бути проведена.

Позивач керуючись п. 10.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2106,00 грн.

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір пені є обґрунтованим.

Виходячи з положень статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги світову фінансову кризу, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та добровільну сплату заборгованості, господарський суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 2429,01 грн. та інфляційних втрат в сумі 6300,00 грн. за період з 16.12.2009 року по 30.06.2010 року.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням дати надходження грошових коштів на рахунок позивача та періодів визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 2416,44 грн., а інфляційні втрати в сумі 4950,00 грн., перерахунок яких здійснено за період з 16.12.2009 року по 29.06.2010 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(місцезнаходження: 01135, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Жилянська, буд. 97, код ЄДРПОУ 00260652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Промресурс»(місцезнаходження: 03124, м. Київ, Солом’янський р –н, вул. Миколи Василенка, буд. 7 –А, код ЄДРПОУ 36274044) 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. – пені, 4 950 (чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят) грн. 00 коп. – інфляційних втрат, 2 416 (дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 44 коп. –3% річних, 94 (дев’яносто чотири) грн. 72 коп. - державного мита та 206 (двісті шість) грн. 33 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

01.02.2011 року