Рішення № 13599690, 12.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/1012.01.11 За позовом                    Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» До відповідача          Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

Про                              стягнення 68,91 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    не з’явилися                     

Від відповідача Петровський Р.О. (за дов.)

Обставини справи:

          До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт»до акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» про стягнення заборгованості в сумі 68,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення положень статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України не сплачував корабельний та адміністративний збір в сумі 68,91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.01.2011 р..

Позивач у судове засідання свого повноважного представника не направив. До суду надійшла телеграма позивача, в якій останній повідомив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просив здійснити розгляд справи за відсутності повноважного представника сторони, оскільки він бере участь в іншому судовому засіданні та не має можливості з’явитися на розгляд цієї справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених вимог та просив суд відмовити в позові, у зв'язку з тим, що з суден, які проходять транзитом Херсонським морським каналом, не стягуються цільові портові збори, до яких відносяться корабельний та річковий збір, що передбачені ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства. Крім того, відповідач зазначив, що 12.01.2011 р. між відповідачем та позивачем проведено звірку взаєморозрахунків за рахунком № 1876д від 06.11.2008 р., відповідачем погашена заборгованість в сумі 20,80 грн., а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Суд вважає за можливе на підставі статті 75 ГПК України розглянути справу у відсутності позивача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив

Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України «Про портові збори» № 1544 від 12.10.2000 р. (далі - Постанова) для суден груп А, Б і Г нарахування корабельного збору здійснюється за кожний вхід у порт і вихід з нього за 1 куб. метр об'єму судна за ставками, встановленими у даному ж пункті.

Відповідно до п. 18 Постанови нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за 1 куб. метр об'єму судна.

Пунктом 32 Постанови передбачено, що з суден груп А, Б, В і Г адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт.

Згідно з пунктом 36 Постанови передбачено, що з суден групи А санітарний збір справляється за 1 куб. метру об’єму судна або самохідної частини складеної плавучої споруди за ставками, встановленими цим пунктом.

Протягом 2008 року судна акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»«Днепр 2», «Орель 5», «Днепр 4»проходили Херсонський морський канал і заходили до Херсонського річкового порту з метою здійснення навантажувально-розвантажувальних операцій, що сторонами не заперечується.

На підставі фактів проходження суден відповідача морським каналом, позивачем були виставлені рахунки-фактури на сплату портових зборів - канального та корабельного - № СФ-1876д від 06.11.2008 р. на суму 3377,92 грн., № 1889д від 07.11.2008 р. на суму 29,09 грн., № 1908д від 31.10.2008 р. на суму 28,76 грн. на загальну суму 3435,77 грн.

Судом встановлено, що вказані рахунки були належним чином направлені відповідачеві, що підтверджується засвідченою копією реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції.

Відповідно до ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.

Статтею 74 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що територією морського порту є відведені порту землі; до території морського порту також належать намиті, насипані або створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі, створені за рахунок порту і за користування якими не стягується плата; акваторією морського порту є відведені порту водні простори; територія та акваторія морського порту є державною власністю і надається порту в користування; відведення земельних і водних ділянок для морського порту, а також вилучення цих ділянок здійснюються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Пунктом 3 Правил охорони внутрішніх морських вод територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.1996 р. № 269 зі змінами (далі - Правила) визначено, акваторія - це водний об'єкт або його ділянка, обмежена природними, штучними або умовними кордонами.

Згідно з вказаним пунктом Правил до внутрішніх морських вод України відносяться, зокрема, води портів України, обмежені лінією, що проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря.

Статтею 5 Водного кодексу України встановлено, що до водних об'єктів загальнодержавного значення належать, зокрема, внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Водного кодексу України до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, зокрема, розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.

Отже, встановлення меж та надання морському торговельному порту у користування акваторії належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

До матеріалів справи додано постанови Вищого господарського суду України у справах за участю позивача (постанови Вищого господарського суду України від 12.02.2008 р. у справі № 28/398 та від 08.10.2008 р. у справі № 25/77, ухвали Верховного суду України від 24.04.2008 р. у справі № 28/398 та 17.07.2008 р. у справі № 37/92, ухвала Вищого господарського суду України від 19.05.2009 р. у справі № 28/398 про перегляд за нововиявленими обставинами), якими встановлено, що застосування судами під час визначення території Херсонського морського торговельного порту, зокрема, його акваторії Обов'язкових постанов Херсонського морського торговельного порту 2005 року, які затверджені Державним департаментом морського і річкового транспорту, є безпідставним.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки у період 2006-2008 рр. чинним законодавством (постановою або рішенням Кабінету Міністрів України) не було визначено акваторію Херсонського морського торговельного порту, підстави для нарахування позивачем портових зборів відсутні, а позовні вимоги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, судом встановлено та не заперечується відповідачем по справі, що згідно з рахунком-фактурою № 1876д від 06.11.2008 р. на суму 3377,92 грн., заборгованість з оплати якого на момент розгляду справи становила 20,80 грн., погашена відповідачем в повному обсязі, на підтвердження чого останнім надано лист від 20.12.2010 р. № 7/11-1746.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки залік оплат канального збору на суму 19378,83 грн. по рахункам- фактурам, виставлених позивачем, в тому числі рахунку-фактурі № 1876д від 06.11.2008 р. на суму 3377,92 грн. було проведено після звернення позивача до суду, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості згідно рахунку-фактури № 1876д від 06.11.2008 р. в сумі 20,80 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються в частині припинення на відповідача, в іншій частині на позивача. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 30,79 грн. державного мита та 71,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення 20,80 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК України.

Стягнути з акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 51, код 00017733, рахунок 26008012858 у ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ) на користь державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»(73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 4, код 01125695) 30,79 грн. витрат по оплаті державного мита та 71,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                    О.Г. Удалова

Рішення підписано 20.01.2011 р.