Ухвала суду № 135989351, 20.04.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"20" квітня 2026 р. Справа № 363/1685/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Вишгородського районного суду Київської області в складі:

головуючого судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Лещенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», третя особа державний реєстратор Максюта Дмитро Вікторович, про визнання дій протиправними і скасування рішення про державну реєстрацію,

встановив:

в провадженні цього ж суду перебувала вказана цивільна справа.

Представник АТ «Сенс Банк», який є правонаступником АТ «Альфа-Банк» звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, застосованих відповідно до ухвали цього ж суду від 08 травня 2018 року.

Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про розгляд заяви, до суду не прибули.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2018 року у вказаній цивільній справі забезпечено позов та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ПАТ «УКРСОЦБАНК» (код ЄДРПОУ 00039019) шляхом заборони здійснювати будь-які дії стосовно даної квартири шляхом заборонити ПАТ «УКРСОЦБАНК» (код ЄДРПОУ 00039019) здійснювати будь-які дії стосовно квартири АДРЕСА_1 , що можуть спричинити перешкоди у користуванні квартирою ОСОБА_1

04 березня 2021 року ухвалою суду на підставі ст. 55 ЦПК України у справі замінено відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» його правонаступником АТ «Альфа-Банк».

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 серпня 2021 року, яке набрало законної сили 21 лютого 2022 року, позовну заяву задоволено. Дії ПАТ «Укрсоцбанк» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 визнано протиправними, рішення державного реєстратора Максюти Дмитра Вікторовича, Комунальне підприємство «Пріорітет», про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:40560307 від 10 квітня 2018 року скасовано, а також стягнуто з АТ «Альфа-Банк» судовий збір.

21 лютого 2022 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу АТ «Альфа-банк» залишено без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області без змін.

Згідно витягу з державного реєстру банків №В/27-0010/103281 від 02 грудня 2022 року, загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови №9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Зазначене також ґрунтується на правовій позиції викладеній в постанові КЦС ВС від 26 лютого 2025 року у справі №369/4021/21.

Відповідно до положень ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Згідно ст. 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення «Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Разом з тим, згідно наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №400444718 від 23 жовтня 2024 року рішення державного реєстратора Максюти Дмитра Вікторовича, Комунальне підприємство «Пріорітет», про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40560307 від 10 квітня 2018 року не скасовано і право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за АТ «Сенс Банк», а отже рішення суду донині не виконано.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували актуальний стан виконання судового рішення на момент подання заяви 17 лютого 2026 року, представником заявника суду не подано.

Суд зазначає, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки, є належним способом захисту прав іпотекодавця і це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення (постанова ВП ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20).

ВП ВС підтвердила правомірність тверджень про те, що вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призведе до відновлення порушених прав позивача і не потребує застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

03 грудня 2025 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області, яке набрало законної сили (справа № 363/6159/24), у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Сенс-Банку», третя особа - Бюро економічної безпеки України, про визнання права власності та скасування обтяження, відмовлено, оскільки позивачем обрано не ефективний спосіб захисту, з посиланням на усунення правих наслідків неможливості виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року.

Відтак, на думку суду, виконання рішення в цій справі, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію, полягає у виконанні вимог абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом внесення запису про припинення зареєстрованого права власності іпотекодержателя на нерухоме майно з одночасною державною реєстрацією набуття відповідних прав у попереднього власника позивача по справі ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що забезпечення позову спрямовано на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Без реального виконання рішення суду право на справедливий судовий розгляд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) було б ілюзорним.

Арешт вказаного вище об`єкту нерухомого майна існує саме для реального виконання рішення про забезпечення позову, а тому доводи заяви про скасування арешту необґрунтовані, оскільки зазначене може призвести до істотного ускладнення виконання рішення суду.

За таких умов, скасування забезпечення позову може призвести до утруднення можливості виконання рішення та відновлення порушених прав позивача, а тому заява про це є передчасною.

Відтак підстав вважати, що потреба в забезпеченні вказаного позову відпала, судом не встановлено, а тому в задоволенні заяви про це слід відмовити.

При цьому суд зазначає, що ухвалою суду від 19 березня 2025 року та від 09 вересня 2025 року у задоволенні аналогічних за змістом заяв про скасування заходів забезпечення вже відмовлено з тих самих підстав, а тому повторне звернення представника АТ «Сенс-Банк» з аналогічною заявою за тих самих обставин має ознаки недобросовісного користування процесуальними правами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158, 259 та 260 ЦПК України,

ухвалив:

у задоволенні заяви відмовити.

Повний текст ухвали складено 24 квітня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя