Ухвала суду № 13598341, 19.01.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2011 р.Справа № 2-а-1873/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Атом" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2010р. по справі№2-а-1873/10/1670

за позовом Закритого акціонерного товариства "Атом"

до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністратвиного суду від 29.07.2010 року відмовлено в задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Атом" до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці про скасування рішення від 08.04.2010 № 3 та вимоги від 01.03.2010 № 342 в частині стягнення недоїмки в розмірі 61 640,61 грн.

В апеляційній скарзі позивач, Закрите акціонерне товариство "Атом", зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необгрунтованою та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Атом" зареєстровано як юридична особа 23.01.1998 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00№126374, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), ідентифікаційний код 25163708, що підтверджується копією довідки із ЄДРПОУ АБ№ 117829, виданої Управлінням статисти у місті Кременчуці Полтавській області.

Відповідно до статей 14, 15 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, позивач є страхувальником платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області, реєстраційний номер платника 16292949.

01.03.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області сформовано вимогу №Ю342 на сплату боргу на загальну суму 70931,98 грн.

Позивач, не погодившись з цією вимогою в частині визначення йому суми боргу в 61 640,61 грн, скористався своїм правом на її адміністративне узгодження.

За результатами розгляду заяви ЗАТ «Атом»про узгодження вимоги від 01.03.2010 №Ю-342 Управлінням Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці прийнято рішення від 08.04.2010 № 3, за яким заяву товариства про узгодження зазначеної вимоги залишено без задоволення, а саму вимогу - без змін.

Позивач, не погодившись з вимогою від 01.03.2010 № Ю342 в частині визначення недоїмки на суму 61 640,61 грн та рішенням від 08.04.2010 № 3 у такій же частині, оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивач не спростовує наявність заборгованості зі сплати страхових внесків, лише вказує на те, що розмір заборгованості, зазначеної у вимозі №Ю342 від 01.03.2010 року повинен бути меншим, оскільки сума заборгованості частково була погашена при примусовому стягненні через органи державної виконавчої служби.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступногою

Зі змісту заяви ЗАТ «Атом» про узгодження вимоги від 01.03.2010 №Ю-342, позову та пояснень представника позивача, наданих в судовому процесі, слідує, що довід позивача про неправильність обчислення суми недоїмки в 61640,61 грн, зазначеної у вимозі від 01.03.2010 № Ю-342, ґрунтується на тому, що станом на 27.03.2010 вказана сума недоїмка позивачем частково /в сумі 30 839,48 грн/ погашена, про що свідчать постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2010, та що відповідач не мав права включати до спірної вимоги суму боргу, яка вже перебувала на стягненні у відділі державної виконавчої служби згідно раніше сформованих вимог.

На противагу такому доводу позивача, відповідачем зазначено, що спірна вимога № Ю-342 формувалася відповідачем на підставі облікових даних карток особового рахунку позивача 01 березня 2010 року, а фактичне погашення позивачем частини боргу, в тому числі через ВДВС, мало місце після цієї дати. Той борг, що був сплачений позивачем до 01 березня 2010 року, відповідачем врахований і спірна вимога на сплачену суму не формувалася. Той же борг, що погашений позивачем після 01 березня 2010 року, не міг бути врахований на дату формування спірної вимоги.

Встановлено, що борг позивача частково погашався і тому при направленні до ВДВС вимоги від 01.03.2010 № Ю-342 28 квітня 2010 року виникла необхідність переглянути суму боргу в сторону зменшення і привести її у відповідність до облікових даних карток особового рахунку позивача станом на дату подання вимоги до ВДВС. А отже, вимога від 01.03.2010 № Ю-342, яка подана до ВДВС для виконання 28 квітня 2010 року, вже містила суму боргу 3586,45 грн станом на цю дату, а отже, права позивача порушені не були та й відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і кожного разу формував вимогу на підставі тих облікових даних, що зазначені у картках особового рахунку позивача станом на дату формування вимоги.

Оскільки відповідно до частини 3 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та пункту 8.2 Інструкції орган Пенсійного фонду зобовязаний надіслати страхувальнику вимогу про сплату недоїмки у разі, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку, і така вимога згідно пункту 8.3 Інструкції формується на підставі облікових даних карток особового рахунку страхувальника, то відповідач правомірно сформував позивачу вимогу про сплату боргу від 01.03.2010 № Ю 342, яка містила суму боргу, що непогашена позивачем на цю дату згідно облікових даних.

При цьому чинне законодавство не ставить визначення суми недоїмки у вимозі про сплату боргу в залежність від того, чи перебуває частина такої суми недоїмки на стягненні у відділі державної виконавчої служби згідно раніше сформованих вимог.

Отже, законодавець визначив, що в будь-якому випадку вимога про сплату боргу формується на підставі облікових даних карток особового рахунку страхувальника станом або на дату формування вимоги, або на дату подання вимоги до ВДВС /пункти 8.3, 8.8 Інструкції/.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи доводи апеляційної скарги про невідповідність вимоги від 01.03.2010 № Ю-342 в частині визначення недоїмки на суму 61 640,61 грн та рішення від 08.04.2010 № 3 у такій же частині.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Атом" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2010р. по справі№2-а-1873/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. Спаскін О.А.