Ухвала суду № 13598331, 01.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року справа №2а-23739/10/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Старосуда М.І.

суддів Юрченко В.П. , Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю.

за участю представників:

від позивача - Кривенької О.В.

від відповідача - Перець В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 16 грудня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-23739/10/0570

за позовом державного підприємства «Шахтарськантрацит»

до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, державне підприємство “Шахтарськантрацит”, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000005131543/1/685 від 13.10.2010 про нарахування штрафних санкцій з земельного податку у розмірі 34445,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 000005131543/0 від 31.08.2010 про нарахування штрафних санкцій з земельного податку у розмірі 34445,26 грн., оскільки позивачем 19 травня 2010 року проводилася оплата земельного податку платіжним дорученням № 744 від 19.05.2010 на загальну суму 10000,00 грн., в якому визначено призначення платежу: поточне зобовязання з земельного податку за квітень 2010 року; 29 травня 2009 року проводилася оплата земельного податку платіжним дорученням № 948 від 29.05.2009 на загальну суму 34300,00 грн., в якому визначено призначення платежу: поточне зобовязання з земельного податку за травень 2009 року; 3 серпня 2010 року проводилася оплата земельного податку платіжним дорученням № 17 від 03.08.2010 на загальну суму 90000,00 грн., в якому визначено призначення платежу: поточне зобовязання з земельного податку за липень 2010 року. Податковим органом проігноровано призначення платежу у платіжному документі, внаслідок чого він зарахував сплачену суму на погашення заборгованості минулих періодів. Просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 000005131543/1/685 від 13.10.2010 р. та зобовязати внести зміни в обліковий рахунок на підставі рішення суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року у справі № 2а-23739/10/0570 позов задоволений частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області № 000005131543/1/685 від 13.10.2010 про нарахування штрафних санкцій з земельного податку у розмірі 34445,26 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми процесуального та матеріального права, що призвело до необґрунтованого та не вірного рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункт 5.4 розділу 5 наказу ДПА України № 342 від 03.09.01 р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.10.01 р. за № 887/6078, де визначено, що податковий борг погашається попередньо перед погашенням податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черги його виникнення, тобто операції в картках особового рахунку здійснюються у хронологічному порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань. Таким чином, податковий орган ніяким чином не змінював податкові зобовязання платника податків, а лише виконував встановлений законом механізм сплати податків.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство „ Шахтарськантрацит ” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30.04.2003, включено до ЄДРПОУ за № 32299510.

Шахтарською обєднаною державною податковою інспекцією Донецької області проведена невиїзна документальна перевірка ДП “Шахтарськантрацит” з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з земельного податку, за наслідками якої складено акт № 1054/15/32299510 від 16.08.2010 р.

На підставі цього акту та у відповідності до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000005131543/0 від 31.08.2010 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 50 % з земельного податку у сумі 34445,26 грн.

Вказане рішення позивач оскаржив і за наслідками розгляду його скарги, було винесено податкове повідомлення-рішення № 000005131543/1/685 від 13.10.2010 року, яке оскаржується позивачем у межах даної адміністративної справи.

З розрахунку штрафних санкцій по спірному податковому повідомленню-рішенню № 000005131543/1/685 вбачається, що відповідач зарахував суму, сплачену позивачем згідно платіжного доручення № 744 від 19.05.2010 земельний податок за квітень 2010 року в рахунок погашення податкового боргу по розрахунку земельного податку за 2007 рік від 31.01.07 № 793 у розмірі 8491,76 грн.; згідно платіжного доручення № 948 від 29.05.2009 земельний податок за травень 2009 року в рахунок погашення податкового боргу по розрахунку земельного податку за 2006 рік від 31.01.06 № 588 у розмірі 8319,64 грн.; згідно платіжного доручення № 17 від 03.08.2010 земельний податок за липень 2010 року в рахунок погашення податкового боргу по розрахунку земельного податку за 2007 рік від 31.01.07 № 793 у розмірі 52079,12 грн.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні ”, у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування ”, платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Позивач відповідно до поданих ним податкових звітностей - розрахунків з земельного податку сплачував поточні податкові зобов'язання за визначені в них звітні періоди, що відображав в графі «призначення платежу» платіжних доручень.

Відповідачем вказані платежі перерозподілялися на погашення податкового боргу.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений принцип рівності бюджетних інтересів і визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Норми Закону № 2181-ІІІ передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Пунктом 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ визначено, що податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Крім того, пп. 3.1.1 ст. З Закону № 2181 - III передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ, з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону, не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Право податкового органу скеровувати кошти в рахунок сплати податкових зобов'язань іншого податкового періоду, не передбачено нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими законами з питань оподаткування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган не мав права розподіляти суму, яка призначалась позивачем на погашення податкового зобовязання за конкретний період, оскільки підприємством у вище наведених платіжних дорученнях вказано конкретне призначення платежу і, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року у справі № 2а-23739/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року у справі № 2а-23739/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі з 03 лютого 2011 року.

ГоловуючийМ.І. Старосуд

СуддіВ.П. Юрченко

М.Г. Сухарьок