Постанова № 13598083, 06.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-16613/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Крушеніцькому В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомсубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень №0002571705/0 від 21.10.2009 року та №0002571705/1 від 25.12.2009 року, скасування першої податкової вимоги від 18.01.2010 року №1/7 в частині донарахування ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій, за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Петренко Р. О.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва (далі ДПІ у Деснянському районі міста Києва, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0002571705/0 від 21.10.2009 року та №0002571705/1 від 25.12.2009 року, скасування першої податкової вимоги від 18.01.2010 року №1/7 в частині донарахування ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до поданого позивачем доповнення до позовної заяви, позивач також просила суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002611705 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002581705.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 року №0002571705/0, податкове повідомлення-рішення від 25.12.2009 року №0002571705/1, перша податкова вимога від 18.01.2010 року №1/7, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002611705, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002581705 прийняті відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного законодавства, а тому просила їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України.

Ухвалою суду від 22.11.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попередній розгляд справи.

В попередньому судовому засіданні 06.12.2010 року судом поставлено на обговорення питання про можливість розпочати судовий розгляд в порядку ч. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач та представники відповідача погодились розпочати судовий розгляд в цей же день, оскільки в попереднє судове засідання прибули всі особи, які беруть участь у справі та в попередньому судовому засіданні вирішені всі питання, необхідні для розгляду справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.02.1994 року та, як вбачається з наявної в матеріалах копії свідоцтва НОМЕР_8 зареєстрована платником податку на додану вартість 02.07.1997 року.

На підставі вимог ч.1 ст.11№ Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до направлення від 11.09.2009 року №822/17-05 виданого ДПІ у Деснянському районі міста Києва та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на ІІІ квартал 2009 року та направлення, ДПІ у Деснянському районі міста Києва у період з 11.09.2009 року по 24.09.2009 року (терміни перевірки подовжувались з 25.09.2009 року по 01.10.2009 року відповідно до наказу №1069 від 24.09.2009 року та направлення №866/17-05 від 24.09.2009 року) проведено документальну планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено Акт від 01.10.2009 року №6497/17-05/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року (далі Акт перевірки).

В подальшому, на підставі Акту перевірки було винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 року №0002571705/0, в якому визначено суму податкового зобовязання 12733,00 грн. (у т. ч. за основним платежем 8489,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4244,00 грн.);

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002611705, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 152195,50 грн.;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002581705, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20584,45 грн.

Позивач, не погоджуючись з винесеними податковим повідомленням-рішенням від 25.12.2009 року №0002571705/0, рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002611705 та від 21.10.2009 року №0002581705 подала до ДПІ у Деснянському районі міста Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової адміністрації України скарги, в яких просила їх скасувати.

Рішенням ДПІ у Деснянському районі міста Києва про результати розгляду первинної скарги від 25.12.2009 року №9665/10/25-031, рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду скарги від 15.01.2010 року №32/к/25-214, рішенням Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги від 24.03.2010 року №2337/к/25-0315 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 року №0002571705/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002611705 та від 21.10.2009 року №0002581705, а скаргу субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 без задоволення.

За наслідками процедури адміністративного оскарження ДПІ у Деснянському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.12.2009 року №0002571705/1 з аналогічною сумою податкового зобовязання 12733,00 грн. (у т. ч. за основним платежем 8489,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4244,00 грн.).

ДПІ у Деснянському районі міста Києва винесено першу податкову вимогу від 18.01.2010 року №1/7, в якій визначено, що станом на 18.01.2010 року сума податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями становить 12212,96 грн., у т. ч. основного платежу 7968,96 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 4244,00 грн. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення №2066227 дану вимогу позивач отримала 30.01.2010 року.

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на порушення під час проведення перевірки, оформлення її результатів та вручення Акту перевірки, а саме, як зазначає позивач, їй жодним чином не було запропоновано підписати Акт перевірки та не направлено запрошення щодо зявлення до інспекції з метою підписання акту.

Дані твердження позивача спростовуються наступним.

Відповідно до п.1.25 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року N 355, за результатами планових та позапланових виїзних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства складається акт (довідка) перевірки, який підписується, реєструється та вручається (надсилається) платнику податків (посадовим особам платника податків) з дотриманням вимог порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок, встановленому ДПА України відповідно для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до ч.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2004 року №326, акт документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами органу державної податкової служби та інших контролюючих органів, які здійснювали перевірку, платником податків, а також, за їх наявності, відповідальними особами за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

Після підписання акта перевірки посадовими особами один його примірник (з додатками) передається суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі, про що на останній сторінці всіх примірників акта робиться відповідна відмітка платника податків про його одержання з зазначенням прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.

У разі відмови суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами. При цьому, в акті необхідно зазначити про факт ознайомлення платника податків та, за їх наявності, відповідальних осіб за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи зі змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю суб'єкта підприємницької діяльності та порядком оскарження дій службових осіб органів державної податкової служби.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи належним чином завіреної копії Акта №21/17-05 від 02.10.2009 року Про відмову від підпису акту планової виїзної перевірки субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 01.10.2009 року за №6497/17-05/НОМЕР_1, субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 для ознайомлення та підписання акту неодноразово було запрошено до ДПІ та розяснено її права та обовязки, але підписати Акт та отримати копію позивач відмовилась.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій ДПІ у Деснянському районі міста Києва при проведенні перевірки та оформленні її результатів.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.10.2009 року №0002571705/0, в якому зазначені порушення п.п. «г», п.п. «д»п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року за №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037 та з урахуванням пункту 1 оглядового листа Вищого Господарського Суду України від 23.11.2001 року №01-8/1271 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням законодавства про податки», в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у періоді, що перевірявся, на загальну суму 7939,00 грн., у тому числі по періодах: січень 2008 року 695,00 грн., лютий 2008 року 767 грн., березень 2008 року 592,00 грн., квітень 2008 року 404,00 грн., травень 2008 року 905,00 грн., червень 2008 року 509,00 грн., липень 2008 року 818,00 грн., серпень 2008 року 849,00 грн., вересень 2008 року 259,00 грн., жовтень 2008 року 901,00 грн., листопад 2008 року 546,00 грн., грудень 2008 року 694,00 грн.; п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року, у результаті чого занижено ПДВ у вересні 2008 року на загальну суму 550,00 грн.

Позивач в обґрунтування своєї позиції зазначила, що твердження перевіряючого про порушення позивачем п.п. «г», п.п. «д»п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 року №0002571705/0, є незаконним.

Дані твердження позивача спростовуються наступним.

Як вбачається з Акту перевірки, в період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 здійснювала діяльність у сфері роздрібної торгівлі продовольчими товарами, тютюновими виробами, алкогольними напоями та здавання в оренду нерухомого майна.

Перевіркою повноти визначення податкових зобовязань за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року встановлено заниження даного показника в декларації з ПДВ за вересень 2008 року в сумі 550,00 грн.

В порушення вимог п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року позивачем не включено до загальної суми податкових зобовязань декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року ПДВ в сумі 550,00 грн., яка відповідно до Книги-1 обліку доходів та витрат за №17-120/19887 від 07.08.2007 року, надійшла як оплата за оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Гродненська,1/35 відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення №б/н від 05.10.2007 року, укладеним між субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Санос»(код ДРПОУ 23496624).

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 вищезазначеного Закону, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року встановлено його завищення всього у сумі 7939,00 грн., у тому числі по періодах: січень 2008 року 695,00 грн., лютий 2008 року 767 грн., березень 2008 року 592,00 грн., квітень 2008 року 404,00 грн., травень 2008 року 905,00 грн., червень 2008 року 509,00 грн., липень 2008 року 818,00 грн., серпень 2008 року 849,00 грн., вересень 2008 року 259,00 грн., жовтень 2008 року 901,00 грн., листопад 2008 року 546,00 грн., грудень 2008 року 694,00 грн.

В порушення вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року за №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037 та з урахуванням пункту 1 оглядового листа Вищого Господарського Суду України від 23.11.2001 року №01-8/1271 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням законодавства про податки», субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 в 2008 році включено до податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ на загальну суму 7939,00 грн. по придбаним товарам за податковими накладними, які складені з порушенням вимог вищевказаних нормативних документів, а саме:

1) січень 2008 року відхилення в сумі 694,77 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №КVI48557191 від 30.01.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 926,70 грн., сума ПДВ 153,65 грн.; №КVI48471583 від 23.01.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 489,96 грн., сума ПДВ 81,66 грн.; №3761/КV від 18.01.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 658,32 грн., сума ПДВ 109,72 грн.; №КVI48390635 від 16.01.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 492,18 грн., сума ПДВ 82,53 грн.; №1640 від 11.01.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 432,24 грн., сума ПДВ 72,04 грн.; №КVI48281933 від 05.01.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 302,28 грн., сума ПДВ 49,58 грн.; №145 від 04.01.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 873,54 грн., сума ПДВ 145,59 грн.;

2) лютий 2008 року - відхилення в сумі 766,70 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №КVI48910259 від 27.02.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 916,62 грн., сума ПДВ 151,97 грн.; №13984/3 від 22.02.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 700,56 грн., сума ПДВ 116,76 грн.; №КVI48820854 від 20.02.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 385,08 грн., сума ПДВ 64,18 грн.; №11930/3 від 15.02.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 461,94 грн., сума ПДВ 76,99 грн.; №КVI48735839 від 13.02.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 688,98 грн., сума ПДВ 114,03 грн.; №11930/3 від 15.02.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 260,28 грн., сума ПДВ 43,38 грн.; №КVI48641045 від 06.02.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 357,24 грн., сума ПДВ 59,54 грн.; №7914/3 від 01.02.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 839,10 грн., сума ПДВ 139,85 грн.;

3) березень 2008 року - відхилення в сумі 591,79 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №КVI49273467 від 27.03.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 404,16 грн., сума ПДВ 67,36 грн.; №20445/3 від 14.03.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 914,04 грн., сума ПДВ 152,34 грн.; №КVI49087701 від 12.03.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 754,38 грн., сума ПДВ 124,93 грн.; №СУ00-80311018 від 12.03.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 292,67 грн., сума ПДВ 48,78 грн.; №18411/3 від 07.03.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 400,68 грн., сума ПДВ 66,78 грн.; №КVI48998700 від 05.03.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 789,60 грн., сума ПДВ 131,60 грн.;

4) квітень 2008 року - відхилення в сумі 403,89 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №26975/3 від 03.04.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 1228,74 грн., сума ПДВ 204,79 грн.; №КVI49342932 від 02.04.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 1194,60 грн., сума ПДВ 199,10 грн.;

5) травень 2008 року - відхилення в сумі 904,69 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №4333 від 20.05.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 776,47 грн., сума ПДВ 129,41 грн.; №КVI49917279 та №КVI49917287 від 17.05.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 1105,68 грн., сума ПДВ 184,28 грн. та на загальну суму 314,40 грн., сума ПДВ 52,40 грн. відповідно; №3119 від 13.05.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 1144,74 грн., сума ПДВ 190,79 грн.; № КVI49763533 від 07.05.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 740,76 грн., сума ПДВ 123,46 грн.; №1652 від 06.05.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 942,44 грн., сума ПДВ 157,07 грн.; № КVI49723214 від 03.05.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 403,68 грн., сума ПДВ 67,28 грн.;

6) червень 2008 року - відхилення в сумі 509,48 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №6601 від 20.06.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 902,57 грн., сума ПДВ 150,43 грн.; №437224 від 17.06.2008 року (податкова накладна виписана на іншого СГД-ФО) на загальну суму 327,86 грн., сума ПДВ 54,64 грн.; №42839/3 від 11.06.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 1282,86 грн., сума ПДВ 213,81 грн.; №869 від 03.06.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 543,60 грн., сума ПДВ 90,60 грн.;

7) липень 2008 року - відхилення в сумі 818,15 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №4930 від 15.07.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 489,70 грн., сума ПДВ 81,62 грн.; №440444 від 05.07.2008 року (відсутня податкова адреса покупця та податковий номер покупця) на загальну суму 509,90 грн., сума ПДВ 78,32 грн.; №1419 від 03.06.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 587,47 грн., сума ПДВ 97,91 грн.; №0286 від 02.07.2008 року (зазначений податковий номер, який не відповідає податковому номеру приватного підприємця) на загальну суму 1755,33 грн., сума ПДВ 292,56 грн.; №КVI50646437 від 02.07.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 1105,92 грн., сума ПДВ 184,32 грн.; №КVI50646445 від 02.07.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 500,52 грн., сума ПДВ 83,42 грн.;

8) серпень 2008 року - відхилення в сумі 848,96 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №23160 від 26.08.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 597,22 грн., сума ПДВ 99,54 грн.; №КVI51520664 від 20.08.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 980,88 грн., сума ПДВ 163,48 грн.; №КVI51520656 від 20.08.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 1395,96 грн., сума ПДВ 232,66 грн.; №18719 від 19.08.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 535,80 грн., сума ПДВ 89,30 грн.; №16340 від 15.08.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 607,70 грн., сума ПДВ 101,28 грн.; №13808 від 12.08.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 516,54 грн., сума ПДВ 86,09 грн.; №10186 від 05.08.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 459,67 грн., сума ПДВ 76,61 грн.;

9) вересень 2008 року - відхилення в сумі 259,45 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №10945 від 16.09.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 579,46 грн., сума ПДВ 96,58 грн.; №8918 від 12.09.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 409,31 грн., сума ПДВ 68,22 грн.; №4224 від 05.09.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 567,92 грн., сума ПДВ 94,65 грн.;

10) жовтень 2008 року - відхилення в сумі 900,73 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №11206 від 24.10.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 506,32 грн., сума ПДВ 84,39 грн.; №8085 від 17.10.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 701,14 грн., сума ПДВ 116,86 грн.; №6400 від 14.10.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 502,74 грн., сума ПДВ 83,79 грн.; №4820 від 10.10.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 633,79 грн., сума ПДВ 105,63 грн.; №1828 від 03.10.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 541,55 грн., сума ПДВ 90,26 грн.; №КVI52334289 від 17.10.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 588,00 грн., сума ПДВ 98,00 грн.; №КVI52296728 від 15.10.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 504,96 грн., сума ПДВ 84,16 грн.; №КVI52209150 від 08.10.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 409,44 грн., сума ПДВ 68,24 грн.; №КVI52209143 від 08.10.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 1016,40 грн., сума ПДВ 169,40 грн.;

11) листопад 2008 року - відхилення в сумі 545,58 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №КVI52763321 від 20.11.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 719,34 грн., сума ПДВ 119,89 грн.; №9630 від 18.11.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 671,05 грн., сума ПДВ 111,84 грн.; №31152/3 від 18.11.2008 року (відсутня податкова адреса покупця) на загальну суму 489,06 грн., сума ПДВ 81,51 грн.; №КVI52684261 від 13.11.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 526,14 грн., сума ПДВ 87,69 грн.; №5810 від 11.11.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 479,94 грн., сума ПДВ 79,99 грн.; №1672 від 04.11.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 387,98 грн., сума ПДВ 64,66 грн.;

12) грудень 2008 року - відхилення в сумі 694,38 грн. виникло внаслідок включення до загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по придбаним товарам (послугам) у постачальників згідно податкових накладних: №11866 від 26.12.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 543,32 грн., сума ПДВ 90,55 грн.; №КVI53166987 від 25.12.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 923,76 грн., сума ПДВ 153,96 грн.; №35184 від 23.12.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 378,14 грн., сума ПДВ 63,02 грн.; №5822 від 16.12.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 483,19 грн., сума ПДВ 80,53 грн.; №КVI53005755 від 11.12.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця) на загальну суму 703,80 грн., сума ПДВ 117,30 грн.; №3257 від 09.12.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 604,52 грн., сума ПДВ 100,75 грн.; №814 від 02.12.2008 року (зазначена інша податкова адреса покупця та відсутній податковий номер покупця) на загальну суму 529,62 грн., сума ПДВ 88,27 грн.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з Акту перевірки, податкова адреса субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

Відсутність даних реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної, оскільки вона не відповідає вимогам Закону (п.1 оглядового листа Вищого господарського суду України від 23.11.2001 року №01-8/1271).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Визначення законодавцем юридичного значення податкової накладної, встановлення порядку видачі та вимог щодо її формального змісту дає підстави для висновку, що дотримання платником податку зазначеного порядку і форми податкової накладної є обовязковою умовою для набуття податковою накладною юридичного значення, а, отже, і підстави, з якою пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року повязує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку.

Суд звертає увагу, позивач не надав суду підтверджуючих документів, які б спростовували висновки, зазначені в Акті перевірки.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 21.10.2009 року №0002571705/0, а відповідно, і податкового повідомлення-рішення від 25.12.2009 року №0002571705/1 та першої податкової вимоги від 18.01.2010 року №1/7.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002581705, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно з п.1, п.5 ст.17, ст.22, ст.23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР у розмірі 20584,45 грн. за порушення п.1, п.8, п.10, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій регламентований Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В ході перевірки встановлено, що субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 не проведено через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) кошти в сумі 3300,00 грн., чим порушено вимоги п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265-95/ВР, відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначила, що дані кошти дійсно не були проведені через РРО, але ці кошти були отримані не від реалізації продукції через магазин і не повязані з основною діяльністю. Крім того, зазначена сума відображена в Книзі доходів та витрат, а сума оприбуткована в касовій книзі.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.1997 року №822 Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-97), який є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної інформації, здавання під найм (в оренду) приміщень відноситься до сфери послуг. Державний класифікатор продукції та послуг призначено для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма субєктами підприємницької діяльності (юридичними та фізичними особами) в Україні (відповідні розяснення були надані листами ДПА України від 21.12.2005 року №12867/6/23-8019, від 06.07.2009 року №14083/7/23-7017/572).

Відповідно до вимог п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірне застосування ДПІ у Деснянському районі м. Києва на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафної (фінансової) санкції у розмірі 16500,00 грн. (3300,00 грн.*5).

Під час проведення перевірки підприємницької діяльності субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 було здійснено виїзд на місце здійснення підприємницької діяльності позивача (АДРЕСА_2 (магазин) щодо здійснення контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності, про що була складена довідка №193/17-05 від 11.09.2009 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено виставлення цінників в національній валюті України на 20 позиціях товару, чим порушено вимоги п.8 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР.

Позивач, в обґрунтування своєї позиції зазначила, що їй дане твердження ДПІ у Деснянському районі м. Києва незрозуміле і як зразок позивач надала копії цінників на товари, що реалізуються через її магазин, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гродненського,1/35.

Проте, суд звертає увагу на те, що наявні в матеріалах справи копії пяти цінників не підтверджують факт виставлення цінників в національній валюті України на всіх позиціях товару, як передбачено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР.

Відповідно до п.8 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

За зазначене порушення ДПІ у Деснянському районі м. Києва до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 було застосовано штрафну (фінансову) санкцію відповідно до ст.23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР у розмірі 340,00 грн. (20*17 н.м.д.г.). Згідно з даною статтею до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність застосування до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 штрафної (фінансової) санкції за незабезпечення виставлення цінників у національній валюті України у розмірі 340,00 грн.

Під час проведення перевірки позивачем не надано для перевірки контрольні стрічки на РРО, а саме за період з 01.07.2006 року по 27.01.2009 року, реєстраційне посвідчення на РРО НОМЕР_5, за період з 01.07.2006 року по 27.01.2009 року, реєстраційне посвідчення на РРО НОМЕР_6, за період з 19.02.2009 року по 30.06.2009 року, реєстраційне посвідчення на РРО НОМЕР_7, за період з 19.02.2009 року по 30.06.2009 року, реєстраційне посвідчення на РРО НОМЕР_4, чим порушено вимоги п.10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР, відповідно до якого, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначила, що дійсно з початку перевірки вона не могла знайти стрічки на вимогу перевіряючи за зазначені періоди і вважала їх втраченими, про що було надано пояснення, але згодом всі стрічки були знайдені і предявлені перевіряючим.

Проте, з Акту перевірки не вбачається, що вказані контрольні стрічки були надані перевіряючим, при цьому, у висновках Акту перевірки зазначено про факт наявності порушення щодо незабезпечення зберігання контрольних стрічок.

За зазначене порушення ДПІ у Деснянському районі м. Києва до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 було застосовано штрафну (фінансову) санкцію відповідно до п.5 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР, відповідно до якого за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

Відповідно до п.1.26 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року N 355, у разі непогодження платника податків із висновками акта (довідки) перевірки та надання заперечень до акта (довідки) перевірки, такі заперечення розглядаються підрозділом органу ДПС, що здійснював (очолював) таку перевірку, а також іншими структурними підрозділами, які були за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДПС залучені до розгляду заперечень або були визначені відповідальними за їх розгляд.

Суд звертає увагу, що позивачем з даного питання не було надано заперечень до Акту перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки в Акті перевірки йдеться про 4 РРО та при цьому не встановлена кількість роздрукованих ними контрольних стрічок штрафна санкція в розмірі 680,00 грн.(10*4*17н.м.д.г.) застосована до позивача правомірно.

В довідці до Акта перевірки №193/17-05 від 11.09.2009 року зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі готівкових коштів зазначеній в поточному звіті, а саме, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 166,00 грн. (перераховано продавцем ОСОБА_4), а сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті становить 508,15 грн., невідповідність склала 342,15 грн.

В довідці до Акта перевірки №199/17-05 від 23.09.2009 року зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі готівкових коштів зазначеній в поточному звіті, а саме, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 386,80 грн. (перераховано продавцем-касиром ОСОБА_5), а сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті становить 269,65 грн., невідповідність склала 117,15 грн.

В довідці до Акта перевірки №200/17-05 від 23.09.2009 року зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі готівкових коштів зазначеній в поточному звіті, а саме, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 4320,00 грн. (перераховано продавцем-касиром ОСОБА_6), а сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті становить 4473,59 грн., невідповідність склала 153,59 грн.

Таким чином, загальна сума невідповідності складає 612,89 грн. (342,15 грн.+ 117,15 грн.+153,59 грн.) чим порушено вимоги п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР, відповідно до якого, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно зі ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Суд звертає увагу, що позивач погодилася з штрафними санкціями застосованими за порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265-95/ВР.

Таким чином, суд приходить до висновку, про правомірність застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 3064,45 грн. ((342,15 грн.+ 117,15 грн.+153,59 грн.)*5).

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002611705, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно з абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»у розмірі 152195,50 грн. за порушення ч.18, ч.20 ст.15 Закону України Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Під час проведення перевірки субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 встановлено, що позивачем було отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями НОМЕР_2 від 07.02.2009 року, в якій зазначено реєстраційне посвідчення на РРО №2653002569, видане ДПІ у Дніпровському районі м. Києва. Фактично даний РРО був анульований 27.01.2009 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та було зареєстровано ДПІ у Деснянському районі м. Києва реєстраційне посвідчення на РРО НОМЕР_4.

Відповідно до наданих пояснень, реалізація алкогольних напоїв здійснювалася через РРО з реєстраційним посвідченням НОМЕР_4. Позивачем не було отримано нову ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з зазначенням нового реєстраційного посвідчення на РРО, чим було порушено вимоги ч.18, ч.20 ст.15 Закону України Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Як зазначила позивач, їй пояснили, оскільки її перевели з податкового органу одного району до податкового органу іншого району та не передбачено перепечатування додатку та так як в додатку до ліцензій зазначений один і той же РРО, вона може використовувати видану з додатком ліцензію для торгівлі спиртними напоями. До того ж, як зазначила позивач, питання щодо переводу в інший район ініціатива держреєстратора та податкової, дане питання з позивачем не погоджувалося.

Проте, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.15 Закону України Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі.

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 11.04.2005 року №127 «Про внесення змін до наказу Департаменту від 06.04.2005 року №123», у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями субєктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: реєстраційне посвідчення на ЕККА (номер, дата видачі, назва органу ДПС), модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідно до ст.15 Закону України Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

За результатами перевірки графи реалізованого товару, книг обліку доходів та витрат за період з 19.02.2009 року по 30.06.2009 року було встановлено, що субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 було здійснено реалізацію алкогольних напоїв через РРО не зазначені в ліцензії на загальну суму 76097,75 грн.

Відповідно до абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень.

Указом Президента України від 11.07.2001 року №510/2001 «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»на Державну податкову службу України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері. Відповідно до абзацу 7 пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року №940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору» і п.3.16 Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України від 21.08.2001 року №331, Департамент відповідно до покладених на нього завдань, організовує видачу субєктам підприємницької діяльності ліцензій на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Таким чином, суд приходить до висновку, про правомірність застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 152195,50 грн. (76097,75 грн.*200%).

Окрім того, суд звертає увагу на те, що основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 Господарського Кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 Господарського Кодексу України, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що оскаржувані позивачем податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 року №0002571705/0, податкове повідомлення-рішення від 25.12.2009 року №0002571705/1, перша податкова вимога від 18.01.2010 року №1/7, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002611705, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0002581705 прийняті відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття даних податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, першої податкової вимоги, розсудливо, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко