Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
23 квітня 2026 року Справа №200/2960/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку призначеної позивачу пенсії по інвалідності шляхом її обчислення згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження (яка бралась для обрахунку пенсії до 1 березня 2025 року);
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про застосування обмеження до виплати пенсії, установленими для осіб, які втратили працездатність, та пониженням суми пенсії на коефіцієнт, встановлений п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» позивачу;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу з 12 січня 2026 року пенсію по інвалідності передбачену ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження, як обраховувалась до 1 березня 2025 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 12 січня 2026 року перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; […] відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; […] немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п.п. 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що п і д т в е р д ж у ю т ь вказані обставини; […] перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), […].
Частиною 4 ст. 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі ГУ ПФУ в Донецькій області) щодо проведення з 1 березня 2025 року перерахунку пенсії по інвалідності, призначеної йому відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - без урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження (яка бралась для обрахунку пенсії до 1 березня 2025 року); а також дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо застосування обмеження до виплати пенсії, установленими для осіб, які втратили працездатність, та пониженням суми пенсії на коефіцієнт, встановлений п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» позивачу.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази р а з о м із поданням позовної заяви.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування п р а в о м і р н о с т і свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З аналізу наведених приписів слідує, що позивач мав надати суду разом із позовом докази на підтвердження існування певних рішень, дій чи бездіяльності (які, на його переконання, є протиправними), а відповідач як суб`єкт владних повноважень повинен довести правомірність таких рішень, дій, бездіяльності.
Позовна заява подана з приводу неправильного (за твердженням позивача) здійснення нарахування та виплати йому відповідачем пенсії, призначеної згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема без урахування заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження (яка бралась для обрахунку пенсії до 1 березня 2025 року) та із застосуванням обмеження до розміру пенсії, передбаченого п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Доказів на підтвердження нарахування позивачеві з 1 березня 2025 року пенсії без врахування заробітної плати, яка бралась для обрахунку пенсії до 1 березня 2025 року (тобто, докази на підтвердження нарахування та виплати позивачу після 1 березня 2025 року у розмірі, значно меншому, ніж до 1 березня 2025 року), а також докази на підтвердження здійснення виплати пенсії із врахуванням обмеження максимальним розміром - до позову не додано.
При цьому на першій сторінці листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 12 лютого 2026 року, вих. № 9328-4645/К-02/8-0500/26 (суду надано копії першої та третьої сторінки листа, копія другої сторінки у додатках відсутня), направленого відповідачем позивачу, зазначено, що Головним управлінням на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі № 160/30785/24 проведено перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром.
Частиною 4 ст. 79 КАС України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він з д і й с н и в у с і залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про […] витребування доказів, […].
Згідно із ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи у р а з і н е м о ж л и в о с т і самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно з ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, крім іншого, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Доказів на підтвердження вчинення позивачем якихось дій, спрямованих на отримання доказів, що підтверджують заявлені у позові вимоги, до позову також не додано.
Крім цього, зазначена у позові в якості додатку копія листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 12 січня 2026 року (вих. № 0800-0309-8/3356) до адміністративного позову не додана.
Отже, позивачем не виконані належним чином приписи ст. 161 КАС України.
Згідно із приписами п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення суду має бути зазначено, крім іншого, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), […] реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
Отже, суд під час розгляду справи має встановити, крім іншого, особу позивача та відповідача, місце їх знаходження/проживання/перебування, а також код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) та реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб (за його наявності) або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (надалі Закон № 5492-VI), документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Відповідно до ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11 грудня 2003 року № 1382-IV:
місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Згідно із п. 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 року (які діяли до 14 березня 2022 року), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Тобто, для підтвердження місця проживання, зареєстрованого до 1 грудня 2021 року, можна подавати відомості про місце проживання, які були внесені до паспорта громадянина України у формі книжечки, після 1 грудня 2021 року - витяг з реєстру територіальної громади або з Єдиного державного демографічного реєстру.
Додані до позовної заяви матеріали не містять документів, на підставі яких суд із дотриманням приписів ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України міг би встановити особу позивача, його місце проживання та реєстраційний номер його облікової картки платника податків.
Крім цього, відповідно ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 8 ст. 160 КАС України, передбачено що, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
До позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
Разом із цим у позовній заяві зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (надалі Закон № 3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Доказів на підтвердження наявності у позивача статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 або 2 категорії до позову не додано (додані до позову копії експертного висновку № 9 від 20 грудня 1190 року; акту № 63 від 19 жовтня 1990 року; довідок № 532 від 25 жовтня 1986 року та № 51/3937 від 10 травня 1993 року не містять таких відомостей).
Тобто, позовна заява позивача не відповідає і приписам ч. 3 ст. 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. […]. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Визначаючись щодо розміру судового збору, суддя виходить з наступного.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлена - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року № 4695-IX, з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 3328,00 грн.
Позивач звернувся до суду із даним позовом засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта».
Отже, за подання даного адміністративного позову позивач має сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн (3328,00 грн * 0,4) а б о надати суду належні докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору (зокрема, докази на підтвердження наявності у позивача статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 або 2 категорії).
Керуючись ст.ст. 72, 77, 79, 80, 160, 161, 169, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про судовий збір», суддя -
У Х В А Л И Л А:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви сім днів з дня отримання цієї ухвали шляхом надання суду:
- доказів на підтвердження особи позивача, його місця проживання, РНОКПП;
- копії другої сторінки листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 9328-4645/К-02/8-0500/26 від 12 лютого 2026 року,
- копії листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 0800-0309-8/3356 від 12 січня 2026 року (всіх сторінок);
- доказу на підтвердження сплати судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 1331,20 грн за наступними реквізитами: UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101; _____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ___(ПІБ позивача), Донецький окружний адміністративний суд
а б о
доказу на підтвердження звільнення від сплати судового збору (зокрема, доказу на підтвердження наявності у позивача статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 або 2 категорії).
Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна
Судове рішення № 135980480, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 23.04.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/2960/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: