Постанова № 13597914, 10.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2010 року № 2а-15016/10/2670

11:28

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтогаз"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Стеценко О.В., довіреність № б/н від 18.10.2010 р.

від відповідача: Василенко Н.В., довіреність № 3596/9/10-013 від 09.07.2010 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроавтогаз" (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі - Відповідач) та з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови в прийнятті податкової декларації Позивача за липень 2010 р. та зобов"язати Відповідача прийняти та зареєструвати податкову декларацію Позивача за липень 2010 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду. В судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та пояснив, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем упереджено та безпідставно не визнано, подану податкову декларацію Позивача за липень 2010 р., оскільки остання не містить жодних недоліків. Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки Позивачем порушено вимоги оформлення документів податкової звітності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

20.08.2010 р. Позивачем направлена кур'єрською службою на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкова декларація з ПДВ за липень 2010 року, що підтверджено квитанцією кур'єрської служби.

Рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва, оформленою у формі листа від 21.08.2010 № 22480/10/28-011 повідомлено Позивача, що подана декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2010 р. не визнається як податкова декларація з ПДВ, тому що не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: у заголовній частині декларації (поле 4) не відображено повної інформації (відповідно до реєстраційних даних), а також не визначено період за який подається податкова декларація. Запропоновано Позивачу повторно подати декларацію з податку на додану вартість, оформлену належним чином відповідно до діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні декларація з податку на додану вартість, направлена Відповідачу 20.08.2010 р. у заголовній частині (поле 4) містить дані "ТОВ "Євроавтогаз", а також звітний (податковий) період 07 місяць 2010 року.

21.09.2010 р. Відповідач повторно листом № 27071/10/28-011 повідомив Позивача що подана декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2010 р. не визнається як податкова декларація з ПДВ, тому що не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: декларація подана без заповнення або прокреслення всіх рядків декларації.

23.09.2010 р. Позивачем повторно направлена кур'єрською службою на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкова декларація з ПДВ за липень 2010 року, що підтверджено квитанцією кур'єрської служби, в якій зазначена повна назва підприємства Товариство з обмеженою відповідальність "Євроавтогаз".

Позивач листами № 200/09-10 від 21.09.2010 р. та № 208/10-10 від 08.10.2010 р. повідомив Відповідача, що, подана декларація відповідає всім вимогам чинного законодавства, містить всі необхідні реквізити, підписана відповідною посадовою особою та скріплена печаткою підприємства. Також Позивач зазначив, що в декларації прокреслені всі незаповнені рядки.

Відповідач листом № 27071/10/28-011 від 12.10.2010 р. повторно повідомив Позивача, що подана декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2010 р. не визнається як податкова декларація з ПДВ, тому що не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: декларація подана без заповнення або прокреслення всіх рядків декларації.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Далі Закон) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (пункт 1.11 Закону).

Відповідно до положень пункту 4.1.2. Закону, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 р. за № 250/2054)затверджено форму податкової декларації та Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість.

Відповідачем при невизнанні спірної податкової декларації зроблено посилання на невідповідність останньої Порядку № 166 що має наслідком невизнання спірної податкової декларації. При цьому, представником Відповідача в обґрунтування таких дій зазначено, що платником податку у заголовній частині декларацій не відображено повної інформації (відповідно до реєстраційних даних), не зазначено період, за який подається декларація, а також не заповнені або не прокреслені всі рядки декларації.

Зазначені Відповідачем факти невідповідності спірної податкової декларації не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність невизнання Відповідачем спірної податкової декларації.

Суд погоджується з твердженням Позивача, що при посиланні Відповідачем на порушення платником податку загальних вимог оформлення документів податкової звітності, затверджених Порядком № 166, останнім не зазначено в чому саме полягають такі порушення. При цьому, суд констатує, що при огляді примірника спірної декларації не встановлено жодних потертостей, виправлень, дописок, а всі незаповнені рядки декларації прокреслені. При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що норми Порядку № 166 не містять жодних правил, вимог та нормативів щодо заповнення «Поля 4»та зазначення в заголовній частині декларацій повної інформації відповідно до реєстраційних даних, а згідно, наявного в матеріалах справи, копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.05.2010 р. та копії Статуту Позивача, повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності: Товариство з обмеженою відповідальність "Євроавтогаз", ТОВ "Євроавтогаз".

Викладені обставин не дають підстав вважати, що Відповідачем оскаржувані дії вчинено з дотриманням положень частини другої статті 19 Конституції України та податкового законодавства, оскільки примірник спірної декларації Позивача не містить жодних виправлень або дописок, надрукований технічними засобами, а вимога щодо «Поля 4»в частині відображення повної інформації відповідно до реєстраційних даних, а саме: замість «ТОВ»зазначити «Товариство з обмеженою відповідальністю», є необґрунтованою на протиправною, оскільки не передбачена податковим законодавством, зокрема Порядком № 166. Окрім того, зазначення фактично загально відомої скороченої назви організаційної форми товариства (ТОВ) на відміну від розгорнутого зазначення не спричиняє неможливість як прийняття податкових декларацій, так і проведення їх камеральних перевірок, адже в декларації наявні й інші обов'язкові реквізити, які надають податковій службі можливість ідентифікувати в повній мірі організаційно-правову форму товариства, так і надають повний спектр відомостей щодо найменування платника податків, зазначеного у декларації.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності вчинених ним дій.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтогаз" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва щодо відмови в прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроавтогаз»(пр-т. П. Тичини, 13, кв. 230, м. Київ, код ЄДРПОУ 33444141) за липень 2010 р.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва (02094, м.Київ, бульвар Верховної Ради, 24-б) прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтогаз" (пр-т. П. Тичини, 13, кв. 230, м. Київ, код ЄДРПОУ 33444141) за липень 2010 року та вважати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтогаз" за липень 2010 року поданою з дня її фактичного надходження до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва, - з 24.09.2010 р.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроавтогаз» (пр-т. П. Тичини, 13, кв. 230, м. Київ, код ЄДРПОУ 33444141) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 10.12.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 14 грудня 2010 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко