Рішення № 135977279, 23.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №285/6332/25

Категорія 38

2/295/1761/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Черній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В :

17.11.2025 представник позивача звернувся до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 50850, 50 грн заборгованості за кредитом, 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору та 108, 50 грн витрат, сплачених за відправку документів відповідачу.

Ухвалою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 24.11.2025 цивільну справу № 285/6332/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - передано на розгляд Богунському районному суду міста Житомира

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025, цивільну справу передано на розгляд судді Перекупці І.Г.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Відповідач відзив не подала, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі суд не повідомила, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, в прохальній частині позову просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судові засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань не подала.

Частина 1 ст. 280 ЦПК України встановлює, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

5 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 1750587, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 21 000 грн шляхом зарахування коштів на банківську картку (операція від 05.05.2025 через систему EasyPay). Строк користування кредитом становить 80 днів із кінцевим терміном повернення до 23.07.2025 (включно). Договір та додаток до нього підписані відповідачем із використанням кваліфікованого електронного підпису (ідентифікатор z92496).

Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті https://firstcredit.com.ua та підписаний ним кваліфікованим електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Умовами договору передбачено поетапне погашення: перший платіж - через 30 днів від дати укладення договору, другий - через 50 днів після завершення першого періоду користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, однак відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість: 21 000 грн - основна сума кредиту та 16 632 грн - нараховані проценти.

13.05.2025 між ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №452159LP. За його умовами позивач надав кредит у сумі 8 050 грн, який був перерахований на банківську картку відповідача (фактично зараховано 7 000 грн, оскільки передбачена договором комісія утримується в день видачі кредиту). Строк кредиту - 80 днів, до 31.07.2025 (включно), з графіком платежів, визначеним у додатку до договору.

Договір підписано відповідачем в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (ідентифікатор z65182) через сайт кредитора відповідно до законодавства України. Кредит надано у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника. Також передбачена можливість продовження строку кредиту за згодою сторін.

Позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, однак відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість: 8 050 грн - основна сума кредиту та 5 168,50 грн - нараховані проценти.

Також, за інформацією АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я відповідача в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 5 травня 2025 року було зараховано кошти в сумі 21 000 грн та 13 травня 2025 року було зараховано кошти в сумі 7000 грн.

За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення кредитного договору та додаткових угод до нього на таких умовах.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» надало відповідачу кредитні кошти за кредитними договорами №1750587 від 05.05.2025 та №452159LP від 13.05.2025, однак відповідач свої зобов`язання щодо їх повернення належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Зокрема, за кредитним договором №1750587 заборгованість становить 37 632 грн, з яких: 21 000 грн - прострочене тіло кредиту та 16 632 грн. - нараховані проценти.

Крім того, за кредитним договором №452159LP заборгованість становить 13 218 грн 50 коп., з яких: 8 050 грн - прострочене тіло кредиту та 5 168 грн 50 коп - нараховані проценти.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також, за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку відповідача, наданою АТ КБ «ПриватБанк», копіями квитанцій до платіжних інструкцій від 13 травня 2025 року та від 5 травня 2025 року.

Доказів, які б спростовували зазначені обставини та розмір заборгованості, відповідач суду не надала.

За вказаних обставин, враховуючи умови укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги, що відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, не повернула отримані від позивача грошові кошти та не сплатила проценти за користування ними, що свідчить про порушення прав позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору.

При цьому, витрати позивача за відправку документів відповідачу не є судовими витратами в розумінні статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитними договорами № 1750587 та № 452159LP в сумі 50 850, 50 грн

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» 2 422,40 у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя І.Г. Перекупка