Ухвала суду № 135974065, 21.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34584/23

Провадження № 4-с/761/72/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., представника скаржника адвоката Рябка Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_1 , стягувач ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», на дії приватного виконавця Боднара Дениса Володимировича та визнання звіту про експертну грошову оцінку майна недійсним

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця Боднара Дениса Володимировича та визнання звіту про експертну грошову оцінку майна недійсним, в обґрунтування якої зазначає, що в рамках виконання виконавчого листа, виданого 08.05.2025 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 8953015, 60 грн. 06.06.2025 року приватним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме земельної ділянки, площею 0,2216 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , реєстраційний/кадастровий номер 3221482100:04:003:0135. 16.10.2025 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні за зобов`язано надати звіт по оцінку майна (земельної ділянки), з метою подальшої реалізації на електронному аукціоні (торгах) в процедурі виконавчого провадження. Скаржник ОСОБА_1 просить визнати дії приватного виконавця неправомірними та визнати звіт про експертну грошову оцінку майна недійсним, оскільки : 1) копію постанови про опис та арешт майна від 06.06.2025 року та копію постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності він не отримував; 2) оцінка земельної ділянки була проведена без фізичної присутності оцінювача, а також самого власника земельної ділянки; 3) приватний виконавець не повідомляв боржника про результати визначеної оцінки майна.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 року скаргу передано на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.

Ухвалою судді від 25.03.2026 року скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

30.03.2026 року недоліки усунуто.

Ухвалою судді від 02.04.2026 року скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

В судовому засіданні, яке відбулось 13.04.2026 року, представник скаржника підтримав скаргу, просив її задовольнити.

Приватний виконавець Боднар Д.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, оскільки його дії в рамках виконавчого провадження відповідали вимогам закону, боржник був обізнаний рухом виконавчого провадження з автоматизованої системи, більш того, користався своїм правом судового оскарження постанови від 16.10.2025 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності, в чому йому було відмовлено, з результатами складення звіту боржник не скористався своїм правом на його рецензування. Просив в задоволенні скарги відмовити.

Представник стягувача ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» в судове засідання не з`явився, був повідомлений про час та місце розгляду скарги.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боднара Д.В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, яке відкрито за виконавчим листом № 761/3458423 від 08.05.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» заборгованості за договором кредиту в сумі 8953015,60 грн. та судового збору в сумі 134295,23 грн.

Постановою приватного виконавця від 06.06.2025 року описано та арештовано майно : земельна ділянка, площею 0,2216 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , реєстраційний/кадастровий номер 3221482100:04:003:0135, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270106132214.

Постановою приватного виконавця від 16.10.2025 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «СПЕЦЮСТ» та зобов`язано надати звіт про оцінку описаного майна з метою подальшої реалізації та електронному аукціоні (торгах) в процедурі виконавчого провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Боднар Денис Володимирович про скасування постанови приватного виконавця від 16.10.2025 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності відмовлено.

29.12.2025 року суб`єктом оціночної діяльності складено звіт про експертну грошову оцінку майна, а саме : земельної ділянки, площею 0,2216 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , реєстраційний/кадастровий номер 3221482100:04:003:0135, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки станом на день складення звіту визначена у розмірі 571000 грн. В звіті зазначено, що в процесі оцінки був використаний методичний підхід, що базується на зіставленні подібних земельних ділянок.

Повідомлення про ринкову вартість об`єкта відповідно до звіту про експертну грошову оцінку приватним виконавцем було направлено на адресу боржника, зазначену у виконавчому листі, а саме : АДРЕСА_2 , про що свідчить фіскальний чек АТ «Укрпошта» та трекінг перевірки статусу відправлення.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 15 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець приймає постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться у постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності (частини перша-третя статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16 (провадження № 14-187цс19), на які посилався заявник у касаційній скарзі, зробила висновок, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до частин першої, шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

За положеннями статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ об`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Подібні за змістом висновки висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, а також у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 168/828/16, від 07 лютого 2024 року у справі № 607/12426/18, від 10 вересня 2024 року у справі № 754/10703/22, від 01 жовтня 2025 року у справі № 459/3276/24.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2024 року у справі № 643/19696/19 та у постанові від 01 жовтня 2025 року у справі № 459/3276/24 зазначив, що боржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, арешт та оцінку належного йому майна з метою його примусової реалізації для погашення боргу перед позикодавцем, у звіті оцінювача містяться дані про огляд суб`єктом оціночної діяльності об`єкта оцінки, у розділі «Припущення і обмежувальні умови» містяться застереження і припущення щодо використання результатів оцінки (у зв`язку з неповним оглядом об`єкта). Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що та обставина, що приватний виконавець здійснив опис, арешт та оцінку квартири без проникнення до неї, не є безумовною підставою для задоволення скарги, оскільки доступу приватного виконавця до квартири боржник не забезпечив, ухилявся від виконання судового рішення. При цьому відсутність даних про внутрішній огляд об`єкта оцінки не є безумовною підставою для визнання протиправними дій виконавця щодо оцінки майна боржника. За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні скарги, проте не врахував, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. За своєю суттю ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим. Оскільки боржник під час розгляду його скарги в суді першої інстанції не надав належних доказів недостовірності звіту про оцінку майна, впливу недоліків проведення огляду об`єкта оцінки на результат такої оцінки, відсутні підстави для висновку про наявність порушеного права боржника, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні його скарги в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

В даній справі встановлено, що оцінка майна проводилася на виконання судового рішення, а тому приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Боднар Д.В. відповідно до вимог закону прийняв постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 16.10.2025 року.

Скаржнику ОСОБА_1 було відомо про призначення суб`єкта оціночної діяльності та він скористався своїм правом на звернення до суду зі скаргою про скасування постанови, за наслідками чого ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено. При цьому судом під час розгляду даної скарги було встановлено, що ОСОБА_1 дізнався про зазначену постанову через автоматизовану систему виконавчого провадження.

Скаржник посилається на те, що оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема у зв`язку з тим, що суб`єкт оціночної діяльності не здійснював огляду нерухомого майна.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Тобто Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника.

Водночас Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14, від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18, від 26 липня 2021 року у справі № 757/33710/14, від 01 жовтня 2025 року у справі № 459/3276/24.

Отже, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Боднар Д.В. під час вчинення виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна діяв у межах наданих йому повноважень, у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. Повідомлення скаржника приватним виконавцем було здійснено шляхом направлення на його адресу : АДРЕСА_2 поштового відправлення, про що свідчить фіскальний чек АТ «Укрпошта» та трекінг перевірки статусу відправлення. Дана адреса боржника зазначена у виконавчому листі, а також у скарзі при зверненні до суду.

Водночас боржник ОСОБА_1 (скаржник в даній справі) ознайомившись зі звітом про оцінку спірного майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки нерухомого майна. Тобто ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що вартість майна, визначена в оспорюваному звіті, є заниженою або не відповідає вартості описаного та арештованого майна.

Таким чином дії приватного виконавця щодо оцінки майна, в тому числі щодо повідомлення боржника про її результати, відповідали положенням частин першої-третьої, п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що його права чи свободи як боржника були порушені діями приватного виконавця щодо організації і проведення оцінки спірного майна в межах виконавчого провадження, що є самостійною підставою відмови у задоволенні його скарги в порядку судового контролю за виконанням судового рішення. Схожі за змістом висновки у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 643/19696/19 та від 01 жовтня 2025 року у справі № 459/3276/24.

Керуючись ст. ст. 10, 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , стягувач ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», на дії приватного виконавця Боднара Дениса Володимировича та визнання звіту про експертну грошову оцінку майна недійсним - відмовити в повному обсязі.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст ухвали виготовлено 24.04.2026 року.

Суддя Ю.О. Матвєєва

21 квітня 2026 року