Рішення № 135973100, 22.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20038/25

провадження № 2-а/753/84/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Міщенка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Дарницького УП ГУНП в м. Києві,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Дарницького УП ГУНП в м. Києві, про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕГА № 1869867 від 11.09.2025 року у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що 08.09.2025 року близько 21-22 год. його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завдала удару їх спільній малолітній доньці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого у дитини виникла носова кровотеча і вони були змушені звернутися до лікарні.

З цього приводу 10.09.2025 року у нього з дружиною виникла серйозна сварка, і він був змушений викликати поліцію та повідомити про побиття дитини.

11.09.2025 року старший інспектор Дарницького УП ГУНП в м. Києві майор поліції Кухар Ю.Г. винесла постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 183 КУпАП, помилково вважаючи, що він здійснив неправдивий виклик поліції, та відмовила у проведені експертизи травм доньки.

Не зважаючи на це, він самостійно звернувся до експерта, який визначив, що його малолітній донці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було завдано легкі тілесні ушкодження, які утворились від дії тупого (-их) предмету (-ів).

Вважає, що старший інспектор Дарницького УП ГУНП в м. Києві майор поліції Кухар Ю.Г. не з`ясувала всі обставини справи та не поспілкувалася з дитиною без мами, а тому його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.

З огляду на викладене, просить суд: 1) визнати відсутність підстав та причини для винесення постанови серія ЕГА № 1869867 від 11.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення; 2) постанову старшого інспектора Дарницького УП ГУНП в м. Києві Кухар Юлії Геннадіївни серія ЕГА № 1869867 від 11.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП - скасувати у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 цього Кодексу (а.с. 1-17).

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 26).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов з підстав викладених у ньому.

У судовому засіданні представник відповідача начальник сектору ювенальної превенції відділу превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві Міщенко О.П. позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши позивача та представника відповідача, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1869867 від 11.09.2025 року, старшим інспектором Дарницького УП ГУНП в м. Києві Кухар Юлією Геннадіївною, громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та накладено на нього адміністративний штраф в розмірі 850,00 грн. (а.с. 6).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 11.09.2025 року в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 здійснив неправдивий виклик до спецлінії «102», що не відповідає дійсності.

Не погоджуючись із постановою працівника поліції та звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначив, що між ним та його дружиною виникла сварка, причиною якої, за його твердженням, стало застосування нею фізичного впливу до їхньої спільної малолітньої доньки.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (частини друга статті 33 КУпАП).

Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб у вигляді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Як вбачається із тексту оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕГА № 1869867, позивач ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив завідомо неправдивий виклик по спецлінії «102», що не відповідає дійсності.

Вказані обставини, викладені у фабулі оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, спростовуються матеріалами справи.

09.09.2025 року позивач ОСОБА_1 , діючи як законний представник своєї малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 2» у зв`язку зі скаргами дитини на травму носа.

Того ж дня малолітній ОСОБА_3 було проведено рентгенографічне дослідження з метою встановлення наявності чи відсутності ушкоджень носа.

У відповідності до довідки чергового лікаря КНП «Київська міська клінічна лікарня № 2» від 09.09.2025 року, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз «забій носа» (а.с. 8).

11.09.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до начальника Дарницького УП ГУНП в м. Києві із заявою про проведення судово-медичної експертизи для зняття побоїв, внаслідок побиття 9-річної дитини (а.с. 12).

У відповідності до висновку спеціаліста з судово-медичної експертизи № 139-42-2025 від 12.09.2025 року, який складений на замовлення позивача ОСОБА_1 , на основі даних огляду дитини ОСОБА_3 спеціалістом з судово-медичної експертизи, вивчаючи надану медичну документацію, враховуючи зазначені обставини та відповідаючи на питання, експерт прийшла до наступних підсумків. Згідно з даними наданої медичної документації на ім`я дитини ОСОБА_3 від 09.09.2025 року, яка оглянута черговим лікарем Київської міської дитячої лікарні № 2 та встановлено діагноз: «Забій носа». При огляді дитини ОСОБА_3 , виявлені синці обличчя, які утворились від дії тупого (-их) предмету (-ів) з обмеженою контактуючого поверхнею, індивідуальні особливості якого (-их) не знайшли свого відображення у морфологічній характеристиці тілесних ушкоджень. Ці тілесні ушкодження, як у своїй сукупності, так і кожне окремо спричиняють розлад здоров`я на строк до 6 днів, і за цією ознакою, відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, узгоджених з Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справи України, відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 13-17).

Таким чином, факт нанесення тілесних ушкоджень дитині, суд вважає доведеним.

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Положеннями статті 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до статті 8 цього Закону поліцейський, серед іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних обов`язків), наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема, домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які перебувають у безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.

Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить належного обґрунтування та інформації, в чому полягав завідомо неправдивий виклик працівників поліції, враховуючи обставини, що повідомив заявник, зателефонувавши за номером «102» та з огляду на досліджені судом докази. Оскаржувана постанова містить лише загальний опис, без зазначення, яке конкретно повідомлення позивача є неправдивим, а також матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було викликано поліцію, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

З огляду на надані позивачем пояснення, суд дійшов до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, оскільки маючи побоювання, що його дружина завдала шкоди їх спільній доньці, враховуючи сварку між ними, позивач мав правомірні очікування щодо отримання у цій ситуації допомоги від працівників поліції, і такий виклик працівників поліції не можна розцінювати як завідомо неправдивий.

Будь-яких доказів наявності умислу в діяннях позивача як обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статті 183 КУпАП, відповідачем не надано та під час розгляду справи судом не встановлено.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Тобто, КУпАП зобов`язує суб`єкта владних повноважень, що використовує свої повноваження, перед прийняттям рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, зібрати всі докази, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростувати надані свідчення.

Згідно із статтею 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/855/17 зазначено, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Для виконання визначених статтею 245 КУпАП завдань на орган чи посадову особу, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення, статтею 280 КУпАП покладено обов`язок з`ясувати всі обставини для встановлення істини у справі.

Для доведення того чи іншого факту орган чи посадова особа, уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, повинна навести відповідні докази

Частиною першою статті 251 КУпАП визначено поняття доказів та наведено їх види, а частиною другої цієї статті обов`язок щодо їх збирання покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в тому числі скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд вважає за необхідне скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕГА № 1869867 від 11.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд враховує, що відповідно до статей 47, 189 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Беручи до уваги положення частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З`ясувавши, що визнання позову не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів яких-небудь осіб, суд дійшов висновку про необхідність прийняття визнання позову.

За таких обставин, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 1 ст. 142 КАС України, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 302,80 грн, а також позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50 % сплаченого судового збору, що становить 302,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 183, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дарницького УП ГУНП в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1869867 від 11.09.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції накористь ОСОБА_1 суму понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 302 (триста дві) гривні 80 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 п`ятдесят відсотків сплаченого судового збору в розмірі 302 (триста дві) гривні 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дарницьке управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, код ЄДРПОУ 40108583, адреса місцезнаходження: 02068, Київ, вул. Кошиця, буд. 3А.

Суддя: Осіпенко Л.М.