Ухвала суду № 135972464, 23.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/19596/21

н/п 1-кп/953/203/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

перекладача ОСОБА_5 ,

захисника адвоката - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001224 від 16.08.2021, №42026222010000008 від 07.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, без освіти, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м.Харкова перебуває об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001224 від 16.08.2021, №42026222010000008 від 07.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.185 КК України (справа №953/19596/21).

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 31.03.2026 об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001224 від 16.08.2021, №42026222010000008 від 07.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.185 КК України (справа №953/19596/21, 1-кп/953/203/26) передано судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 для вирішення питання щодо його об`єднання з кримінальним провадженням №12020220490000907 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (справа №953/12424/20, 1-кп/953/136/26).

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 23.04.2026 об`єднано кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за №12023221130002480 від 15.11.2023 року з кримінальним провадженням за №12020220060000440 від 29.02.2020 року, кримінальну справу за даними кримінальними провадженнями відносно обвинуваченням ОСОБА_7 розглядати за № 953/8529/24.

В об`єднанні матеріалів по кримінальному провадженню №12023221130002480 від 15.11.2023 року з об"єднаним кримінальним провадженням за №12021221130001224 від 16.08.2021 року та №42026222010000008 від 07.01.2026 року відмовлено, кримінальну справу за №№953/19596/21 повернуто в провадження судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 .

Направлено матеріали кримінальної справи № 953/8529/24 відносно ОСОБА_7 , з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, за обвинувальними актами за №12023221130002480 від 15.11.2023 року, №12020220060000440 від 29.02.2020 року передати суді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 для вирішення питання про об`єднання з кримінальним провадженням за №12021221130001224 від 16.08.2021 року та №42026222010000008 від 07.01.2026 року відносно ОСОБА_7 , з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо об`єднання в одне провадження справу №953/19596/21 в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001224 від 16.08.2021, №42026222010000008 від 07.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.185 КК України та справу №953/8529/24 в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221130002480 від 15.11.2023, №12020220060000440 від 29.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України.

У судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту не заперечували проти об`єднання вказаних кримінальних проваджень в одне кримінальне провадження.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінальних проваджень, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до приписів ст.334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст.217 КПК України. У разі, якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положенням ст. 21 КПК України передбачено право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

За змістом норм ч. 1, ч. 5 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані чи прийняті в розумні строки. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк, стало предметом судового розгляду, щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Одним із завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК України є забезпечення повного судового розгляду. Забезпечення виконання цього завдання можливе лише при спільному розгляді вищевказаних кримінальних проваджень, що можливе за умови їх об`єднання в одне провадження та здійснення судового розгляду одним і тим самим судом.

Так, в провадженні Київського районного суду м.Харкова перебуває об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001224 від 16.08.2021, №42026222010000008 від 07.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.185 КК України (справа №953/19596/21).

Суд, вислухавши думки сторони обвинувачення та сторони захисту, з метою виконання завдань кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність об`єднати в одне провадження справу №953/19596/21 в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001224 від 16.08.2021, №42026222010000008 від 07.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.185 КК України та справу №953/8529/24 в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221130002480 від 15.11.2023, №12020220060000440 від 29.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоїти спільний номер справи №953/19596/21.

Крім того, 23.04.2026 в судовому засіданні прокурором Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилалася на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а також на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. На думку прокурора, слід враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 та обставини, які можуть свідчити на користь збільшення ризиків переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого є неможливим, оскільки вони не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та не можуть запобігти вищевказаним ризикам.

Сторона захисту проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечувала, посилаючись на недоведення продовження існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, прохала суд застосувати запобіжних захід, який не пов"язаний із триманням під вартою. Також обвинувачений прохав зменшити йому суму застави, оскільки визначений судом розмір застави в розмірі 266 240 гривень є непомірно великим для нього та його родини.

Заслухавши позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 20.01.2026 задоволено клопотання прокурора та надано дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього. Строк дії ухвали про дозвіл на затримання встановити шість місяців, тобто до 20 липня 2026 року. Оголошено у розшук ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2

20.01.2026 о 16-35 годині ОСОБА_7 затриманий співробітниками ВКП ХРУП №1 ГУНП в Харківській області в порядку ст.191 КПК України на підставі ухвали Київського районного суду м.Харкова від 20.01.2026.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 21.01.2026 застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів до 20 березня 2026 включно, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2026, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок - до сплину терміну тримання під вартою.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 02.03.2026 продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів до 30 квітня 2026 року включно, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Дія запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_7 закінчується 30.04.2026, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п.1 ч.3 ст.199 КПК України).

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, суд, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 у сукупності з іншими обставинами.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих, свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого або інших зацікавлених осіб на потерпілих та свідків, з огляду на стадію судового розгляду даного кримінального провадження - підготовче судове провадження.

Також достатньо обгрунтованим є ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за вчинення корисливих злочинів.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин доводи сторони захисту про недоведеність стороною обвинувачення продовження існування вказаних ризиків не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, не є слушними та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на відомостях провадження.

Крім того, суд враховує, що:

- ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років;

- дані щодо його особи, який: не має освіти, не працевлаштований, одружений, зі слів має на утриманні дітей, раніше судимий.

Суд зазначає, що зазначені дані про особу, не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували як на час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, так і на час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані обвинуваченим моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити йому дії, передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу та інтересу потерпілого, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання ним процесуальних рішень у справі.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При цьому суд зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Отже, враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених ст. 178 КПК України, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, за таких обставин клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, визначених ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 21.01.2026, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Підстав для зменшення розміру застави судом не встановленою

З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 199, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Об`єднати в одне провадження справу №953/19596/21 в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001224 від 16.08.2021, №42026222010000008 від 07.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.185 КК України та справу №953/8529/24 в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221130002480 від 15.11.2023, №12020220060000440 від 29.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України.

Об`єднаному кримінальному провадженню присвоїти спільний номер справи №953/19596/21.

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12021221130001224 від 16.08.2021, стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів до 21 червня 2026 року включно, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок - до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки, визначені ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.01.2026, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати до суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні, зокрема, тяжкмх злочинів, максимальне покарання за які передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк шість років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суда про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Встановити строк дії ухвали до 21.06.2026 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя - ОСОБА_1