Ухвала суду № 135972463, 23.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6329/24

н/п 2/953/86/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бірукової Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про виділ в натурі частки нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про виділ в натурі частки нерухомого майна.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2024 року позовну заяву розподілено та передано на розгляд судді Київського районного суду м. Харкова Кононенко Т.О.

Ухвалою суду від 15.07.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу час на усунення недоліків.

Від позивача 01.08.2024 року на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова надійшла заява про усунення недоліків.

Через завершення відрядження судді Київського районного суду м. Харкова Кононенко Т.О. на підставі наказу № 02-02/76 від 08.05.2025 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, після проведення якого справу № 953/6329/24 передано судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 .

Рішенням Вищої Ради правосуддя № 2669/0/15-25 від 16.12.2025 року ОСОБА_3 звільнено з посади судді Київського районного суду м. Харкова.

Після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі п.2.3.44, п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду згідно протоколу від 18.12.2025 року справу передано судді Київського районного суду м. Харкова Юрлагіній Т.В.

Ухвалою від 30 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 27 січня 2026 року.

У матеріалах справи наявне клопотання про зупинення провадження у цивільній справі у звязку зі смертю позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане ОСОБА_4 на ім`я якої позивачем за життя надано нотаріально посвідчене доручення від 15.04.2024 року, реєстровий номер 590. Долучено копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

На адресу позивача, зазначену у позовній заяві надсилалось повідомлення про дату, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової кореспонденції за місцем реєстрації, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку.

Відповідач у судове засідання 27 січня 2026 року не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової кореспонденції за місцем реєстрації, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось на адресу суду з відміткою про отримання ОСОБА_2 21.01.2026.

У судове засідання призначене на 03 березня 2026 року відповідач була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, шляхом направлення SMS-повідомлення Судова повістка про виклик до суду на 03.03.2026 13:45:00 по справі № 953/6329/24 ( 2/953/86/26) одержувачу ОСОБА_2 на номер телефону НОМЕР_2 , доставлено: 30.01.2026 16:08:31. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 23 квітня 2026 року не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової кореспонденції за місцем реєстрації, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось на адресу суду.

крім того, повідомлена шляхом направлення SMS-повідомлення на 23.04.2026 9:30:00 по справі № 953/6329/24 (2/953/86/26) одержувачу ОСОБА_2 на номер телефону НОМЕР_2 , доставлено: 26.03.2026 17:11:26.

Представник третьої особи Харківської міської ради у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової кореспонденції на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Частиною 1 ст. 48 ЦПК України, визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом ст. ст. 46-48 ЦПК України, цивільну процесуальну правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи) мають усі фізичні і юридичні особи. Цивільну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Сторонами в цивільному процесі с позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

З наведеного випливає, що померла фізична особа не може бути стороною в цивільному процесі, оскільки після смерті вона втрачає цивільну процесуальну правоздатність і дієздатність.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 27 січня 2026 року витребувано у Першої Харківської міської державної нотаріальної контори відомості про те, чи була заведена після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа, повідомити анкетні дані, адреси проживання та контактні дані осіб, які звернулись з заявою при прийняття спадщини, за наявності.

Згідно відповіді Першої Харківської міської державної нотаріальної контори від 18.02.2026 № 199/01-16, надано інформаційну довідку зі спадкового реєстру № 84220056 від 18.02.2026, відповідно до якої 02 грудня 2025 року Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заведено спадкову справу № 74949786.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року витребувано у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії спадкової справи № 540/2025 судом встановлено, що після смерті позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про право на спадщину отримано ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

На адресу ОСОБА_4 було надіслано повістку про виклик до суду в цивільній справі, яка нею була отримана 02.04.2026, однак до суду вона не прибула.

За ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням сулу правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, якщо фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, в яких сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається у тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих чи інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Спадкоємець ОСОБА_4 , яка була обізнана про наявність справи у провадженні суду та повідомлена про місце та час судового розгляду, до суду не прибула, скористатись правом на вступ у справу у якості правоноступника бажання не виявила.

Якщо спадкоємець померлого позивача категорично не бажає брати участь у судовій справі, ключову роль відіграє принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України). Суд не може примусити особу бути позивачем і захищати права, які перейшли до неї у спадок.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Аналіз пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що правонаступників у справу можна залучити у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16 сформулював висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим.

В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, якщо під час розгляду справи позивач помер, а спадкоємець не бажає вступити у справу у якості правонаступника, будучи обізнаною про її перебування у провадженні суду, оскільки вона неодноразово зверталась до суду з клопотаннями та повідомлялась про час та місце судового розгляду, то відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Керуючись ст. ст. 84, 197,198, 247, 255 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про виділ в натурі частки нерухомого майна.

Роз`яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Т.В.Юрлагіна