Ухвала суду № 135966251, 23.04.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа №748/4275/25

провадження № 2/732/236/26

Ухвала

про залишення позовної заяви без розгляду

23.04.2026 м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання Пінчук С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» (вул. Оленівська, 23, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» через свого представника Швець Анастасію Володимирівну звернулося до Чернігівського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.04.2023 у розмірі 14552,62 грн. Також ОСОБА_2 просила покласти на відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області Кухти В. О. від 05 січня 2026 року справу передано за підсудністю до Городнянського районного суду Чернігівської області.

Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 29 січня 2026 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання у справі призначене на 16.03.2026 на 08 год 45 хв.

16.03.2026 позивач в особі уповноваженого представника в судове засідання не з`явився, у позовній заяві представник позивача Швець А.В. заявила клопотання про розгляд справи без участі представника та про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а. с. 7)

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року судове засідання у справі відкладено на 31 березня 2026 року на 09 год 30 хв, у зв`язку з необхідністю виклику в судове засідання представника позивача для дачі особистих пояснень по суті спору та підтвердження позовних вимог, явку представника позивача в судове засідання визнано обов`язковою.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 31.03.2026 на 09 год 30 хв, не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином, ухвала про відкладення судового розгляду від 16.03.2026 направлялася в електронний кабінет позивача та представника позивача, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (а. с. 150, 150 зворот).

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року судове засідання у справі відкладено на 23 квітня 2026 року на 14 год 30 хв, явка представника позивача в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Ухвала про відкладення судового розгляду від 31.03.2026 направлялася в електронний кабінет позивача та представника позивача, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (а. с. 154, 155).

В судове засідання, призначене на 23 квітня 2026 року на 14 год 30 хв, представник позивача не з`явився, жодних клопотань, заяв до суду не скерував.

Отже, представник позивача, явка якого визнана судом обов`язковою, повторно не з`явився в судове засідання, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Окрім цього, представник позивача не скористався правом подати заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у разі, якщо неможливим або обтяжливим для нього є явка в судове засідання безпосередньо до суду.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою місця його реєстрації згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2206805 від 05.01.2026: АДРЕСА_2 (а. с. 132). Згідно із відмітками поштового відділення поштові відправлення з судовою повісткою про виклик в судові засідання на 16.03.2026, 31.03.2026 та 23.04.2026 отримані адресатом (а. с. 146, 151, 156).

Від відповідача відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно із ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

У ст. 223 ЦПК України вказано, що суд вправі визнати явку сторони обов`язковою в судове засідання, якщо визнає потрібним, щоб сторона яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Таким чином, для надання пояснень та підтвердження розміру і реальності заборгованості, явка представника позивача в судове засідання визнана обов`язковою.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Суд констатує, що за приписом частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зазначений законодавчий припис покладає на позивача обов`язок цікавитися рухому справи в суді та не вчиняти дій, які спрямовані на затягування її розгляду; з`являтися за викликом до суду, в разі визнання явки обов`язковою, для надання пояснень і необхідних доказів; сприяти встановленню істини по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як роз`яснено у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20) викладено правову позицію про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласностіі відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).

Підстави для відкладення судового засідання, згідно із ст. 223 ЦПК України також відсутні, оскільки неявка позивача в судові засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності, який означає надання учаснику справи можливості вільно розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (особисто турбуватись про здійснення своїх прав).

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначив Верховний Суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від наявності поважних чи неповажних причин. Якщо нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, незважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, незважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21 щодо застосування пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42, статей 120, 196, частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, зміст яких є тотожним змісту вищевикладених статей ЦПК України.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, у даному випадку існують усі підстави, передбачені ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду, а саме: сторона позивача належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи; неявка позивача у судове засідання є повторною (суцільно); позивач не повідомив про причини неявки; від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, однак судом було визнано явку сторони позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» у судове засідання обов`язковою.

З огляду на те, що представник позивача повторно не з`явився на виклик суду, при цьому, неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки за відсутності аргументованих пояснень представника АТ «Універсал Банк» суд позбавлений можливості прийняти законне та справедливе рішення, суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що повторна неявка належним чином повідомленого представника позивача в судові засідання свідчить про небажання підтримувати позовні вимоги, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Суд враховує тривалість перебування справи у провадженні, дії позивача у розгляді його позовних вимог, який не цікавиться рухом справи, в судові засідання не з`являється, на адресу суду, після визнання явки позивача обов`язковою не вжив дій спрямованих на забезпечення явки свого представника в судове засідання.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, статтями 13, 128, 223, 247, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена і підписана 23.04.2026.

Суддя А. О. Бойко