Постанова № 13596164, 04.01.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2010 р. Справа № 2а-6510/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О. В при секретаріКравець Є.С. за участю: представників позивача представника відповідача Рукавішніков К.Р., Золотаревська Р.В. Малахов В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод ім. Ф.Е. Дзержинського» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, в якому позивач просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 17.05.2010 року №0000952301/0 про зменшення ВАТ «Дніпровський металургійний завод ім. Ф.Е. Дзержинського» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31795002,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами виїзної позапланової документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» ( далі - ВАТ “Дніпровський меткомбінат”) відповідачем винесено податкове повідомлення рішення яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31795002,00 грн. Позивач вважає зазначене податкове повідомлення рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

У судове засідання зявився представник відповідача, який проти позову заперечував та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську проведено виїзну позапланову документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 31795002,00 грн. на рахунок платника у банку та від'ємного значення з ПДВ за березень 2010 року, бюджетне відшкодування яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009р. та з 01.02.2010р. по 28.02.2010р.

Згідно Акту перевірки від 14.05.2010 року № 3192/69-т/23-407/05393043 Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську (далі - відповідач) встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.3.1 п.7.3., п.п.7.4.5 п.7.4., п.п.7.7.1. п.п.7.7.2., п.п.7.7.7, п.п.7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке ґрунтується на підставі неподання контрагентом позивача податкової звітності - в даному випадку по підприємству ТОВ «Компанія Ресурс», згідно Арму податкової служби «Звірка контрагентів» податкову декларацію з ПДВ за лютий 2010 року не визнано як податкову та надано статус «недійсна».

Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську позивачу податковим повідомленням-рішенням від 17 травня 2010р № 0000952301/0 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31 795 002,00 грн.

Суд не погоджується з даним висновком відповідача з огляду на наступне

Згідно п.п. 7.7.1. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

-бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); -залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Щодо порушення підприємством п.п. 7.7.7, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» то зазначені пункти Закону передбачають порядок дій податкового органу у разі виявлення за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації та визначає джерело сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу), а не порядок та законність включення сум ПДВ до податкового кредиту.

За приписами п.п.7.7.7. цього Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

- у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшенні податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; .

- у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Згідно п.п. 7.7.10. цього Закону Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

На момент проведення перевірки позивач надав всі необхідні податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту, що підтверджується актами перевірки відповідача.

Виходячи з аналізу норм закону України «Про податок на додану вартість» підставою для отримання бюджетного відшкодування законодавець визначає дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків.

Таким чином, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Попередньою перевіркою з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року, (п. 3.2.2 стор. 32 Акту № 2403/55-т/23-407/05393043 від 19.04.2010 р.) підтверджено суми податкового кредиту, зазначені в Декларації по ПДВ за лютий 2010року, та вказано, що суми податку на додану вартість підтверджені належним чином виписаними податковими накладними, митними деклараціями, актами прийняття робіт (послуг), прибутковими ордерами, банківськими документами, що засвідчують перерахування коштів в оплату вартості товарів (робіт, послуг), та включені до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за відповідний період. Дані рахунків бухгалтерського обліку 20, 23, 28, 91, 92, 93, 644, 641, 631, 685, 311 та інші використовувались при перевірці правильності визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Отже в актах перевірки, відповідачем не заперечується факт отримання позивачем товару від ТОВ «Компанія Ресурс», сплати податку на додану вартість у складі їх вартості та отримання на підтвердження цього податкових накладних.

Як зазначено - в п. 3.2.2 Акту № 2403/55-т/23-407/05393043 від 19.04.2010 р., «...згідно наданих ВАТ «Дніпровський меткомбінат» документів до перевірки, встановлено, що податкові накладні, товарні чеки, або інші платіжні (розрахункові) документи, виписані постачальниками на адресу першого, по здійсненим у лютому 2010р. операціям з придбання товарів (послуг), оформлені належним чином та відповідають нормам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями). Суми ПДВ по отриманим ВАТ «Дніпровський меткомбінат» податковим документам віднесені до реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2010р., та відповідно, до декларації з ПДВ за лютий 2010 р.»;

В п. 3.2.2 Акту перевірки від 19 квітня 2010 року № 2403/55-т/23-407/ підтверджено суми податкового кредиту, зазначені в Декларації по ПДВ за лютий 2010 року, та вказано, що “суми податку на додану вартість підтверджені належним чином виписаними податковими накладними, митними деклараціями, актами прийняття робіт (послуг), прибутковими ордерами, банківськими документами, що засвідчують перерахування коштів в оплату вартості товарів (робіт, послуг), та включені до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за відповідний період. Дані рахунків бухгалтерського обліку 20, 23, 28, 91, 92, 93, 644, 641, 631, 685, 311 та інші використовувались при перевірці правильності визначення податкового кредиту з податку на додану вартість”.

Отже, висновки відповідача про те, що позивач не має права на податковий кредит на підставі виписаних ТОВ "Компанія Ресурс" податкових накладних є помилковими.

В даному випадку, позивач, як покупець, виконав свої зобов'язання шляхом сплати податку у складі вартості придбаного у контрагента товару. Несплата контрагентом до бюджету ПДВ, неподання ним податкової звітності з задекларованою сумою податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ВАТ “Дніпровський меткомбінат” тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не позивача, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Законом України "Про систему оподаткування" визначені принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

У відповідності до названого Закону для платника податку не передбачено обов'язку (ст.9) та не надано право (ст.10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в тому числі щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім податкового обліку, сплати податків до бюджету тощо). Також, Закон України “Про податок на додану вартість” не передбачає обов'язку чи права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку.

За таких обставин висновки відповідача про те, що позивач не має права на податковий кредит на підставі виписаних ТОВ "Компанія Ресурс" податкових накладних ґрунтується тільки на даних АРМ податкової служби "Звірка контрагентів" по підприємству ТОВ «Компанія Ресурс» де зазначено, що податкова служба податкову декларацію з ПДВ за лютий 2010року не визнано як податкову та надано статус «до відома» не відповідають закону.

Виходячи з наведеного вище, вимоги п.1.8 ст.1, п.п.7.3.1 п.7.3., п.п.7.4.5 п.7.4., п.п.7.7.1. п.п.7.7.2., плі.7.7.7, п.п.7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем не порушені.

Отже, позивач відповідно до вимог чинного законодавства України мав всі правові підстави для включення сплаченої у складі вартості товарів суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, висновки відповідача про те, що позивач не має права на податковий кредит на підставі виписаних ТОВ "Компанія Ресурс" податкових накладних ґрунтується тільки на даних АРМ податкової служби "Звірка контрагентів" по підприємству ТОВ «Компанія Ресурс» де зазначено, що податкова служба податкову декларацію з ПДВ за січень 2010року не визнано як податкову та надано статус «до відома» не відповідають закону.

Суд доходить висновку, що відповідачем зазначені в рішенні повідомленні норми закону неправомірно тому, що згідно цих пунктів не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

В даному випадку, позивач, як покупець, виконав свої зобов'язання шляхом сплати податку у складі вартості придбаного у контрагента товару. Несплата контрагентом до бюджету ПДВ, неподання ним податкової звітності з задекларованою сумою податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ВАТ «Дніпровський меткомбінат» тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не позивача, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані представниками сторін у судовому засіданні пояснення, а також докази, надані відповідачем, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Дніпродзержинську не доведено правомірність своїх дій та рішення, а вимоги та свідчення позивача не спростовані матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

Таким чином, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську від 17.05.2010 року №0000952301/0 про зменшення Відкритому акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31795002,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 06.12.2010р.

Суддя О.В. Єфанова